Василь Брензович: «Новий рік – це нові можливості, але також і великі виклики як для угорців Закарпаття»

Опубліковано: | Переглядів: 1442
  • Поділіться із друзями:

На Товариство угорської культури Закарпаття чекає не менш активний рік, ніж минулий. На що розраховувати 2020-го у зв’язку зі стартом земельної реформи, продовженням реформи адміністративної системи, чого чекати від виборів до органів місцевого самоврядування за новим Виборчим кодексом, чи можливий початок українсько-угорського діалогу на найвищому рівні та чи триватимуть Програми розвитку ТУКЗ – КМКС, ми розпитали в голови Товариства Василя Брензовича.

– Які цьогорічні події в Україні, на вашу думку, матимуть вирішальний вплив на долю закарпатських угорців?

– Вважаю, що новий рік – це нові можливості, але також і великі виклики як для угорців Закарпаття, так і для нашого Товариства. Причин цього декілька: в Україні очікується земельна реформа, що дозволить продавати землю сільськогосподарського призначення, завершиться адміністративна реформа та відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування.

– Чому земельна реформа важлива для закарпатських угорців, як вона вплине на нашу громаду?

– Земельне питання для угорців Закарпаття дуже важливе, адже в рамках реформи землі сільськогосподарського призначення стануть товаром, тобто розпочнеться їх купівля-продаж. Відомо, що в області в державній власності перебуває 180 тисяч гектарів землі, правовий статус цих територій є незрозумілим. Ці землі – якими користувалися радгоспи, тобто державні господарства, як, наприклад, Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України, – забрали колись у наший предків, але нащадки досі не мають до них доступу, на відміну від приватизованих земель колгоспів. Ми повинні приділити цьому питанню особливу увагу, щоб кожен мав доступ до землі й таким чином жив та процвітав на батьківщині.

– Чого очікувати від адміністративної реформи, котра триває вже певний час?

– Наразі спостерігається велика невизначеність щодо реформи адміністративної системи, оскільки створюються об’єднані територіальні громади та нові райони, але чи буде район з центром у Берегові, що для нас є дуже важливим, на сьогодні невідомо.

– Як Товариство угорської культури Закарпаття готується до місцевих виборів?

– Згідно із законом, вибори до органів місцевого самоврядування в Україні відбудуться в останню неділю жовтня й, імовірно, змінять «політичну карту» як країни, так і Закарпаття. Оскільки нам потрібно бути добре підготовленими до цього, ми вивчаємо новий Виборчий кодекс, котрий є надзвичайно складним і містить багато невизначеного. Першочерговим інтересом нашої громади є участь у процесі голосування, досягнення хороших результатів та сильне представництво в органах місцевого самоврядування на обласному та районному рівнях.

– Які неясності є в новому Виборчому кодексі?

– Насправді новий закон не дає відповіді на жодне змістовне питання. Так, наприклад, визначення ОТГ не є конституційним, тож хочуть внести зміни до Основного закону щодо цього. Проте виникають сумніви, чи буде це зроблено ще до виборів у жовтні. Інша проблема полягає в тому, що об’єднані територіальні громади раніше створювалися добровільно, але, як з’ясувалося нещодавно, де яке ОТГ можна створити, вирішує все ж уряд. Адже, як відомо, Холмківська та Жнятинська об’єднані територіальні громади були створені, проте їх немає в Перспективному плані, і виникла така казусна ситуація, що в Горондівській ОТГ відбулися місцеві вибори, а в Жнятині – ні, хоча цей населений пункт є її частиною. У зв’язку з цим постає питання: як бути в тому випадку, коли якась громада не бажає стати частиною певної ОТГ? Наразі не існує жодних правових інструментів, які змусили б населені пункти зробити подібний крок. Тож багато питань залишаються відкритими. Закон не визначає багатьох нюансів. Наприклад, встановлено, що з кожного населеного пункту до ради ОТГ обираються по два депутати, а з більших населених пунктів – чотири. Однак як визначаються їхні розміри, кодекс не вказує.

– До нас доходять новини, ніби Київ хоче скасувати діючу систему областей. На вашу думку, Закарпатська область може зникнути?

– Вважаю це неможливим. Хоча внесення змін до Конституції може створити такі умови. Проте, оскільки нинішній Основний закон містить перелік областей, змінити це можна лише двома третинами голосів у Верховній Раді. Якби таке вдалося зробити, опісля кордони областей можна було б регулювати прийнятими звичайною більшістю законами. Це було б украй небезпечним, тож вважаю, що Верховна Рада цього не зробить. Наступним проблемним питанням є можливе запровадження системи префектур, оскільки префекти можуть скасувати будь-яке рішення органів місцевого самоврядування, і за їхньою пропозицією президент навіть міг би розпускати органи місцевого самоврядування та оголошувати нові вибори, що саме по собі далеко не європейська концепція. Через велику кількість невирішених питань маю сумнів, що вдасться завершити адміністративну реформу до виборів восени.

– Закарпатських угорців дуже цікавить питання розвитку українсько-угорських відносин. Як ви вважаєте, вони покращаться цього року?

– Сподіваємося на покращення, адже прем’єр-міністр Угорщини під час пресконференції теж наголосив, що бажає поліпшення у відносинах з Україною, що чекає на можливість проведення двосторонньої зустрічі між Україною й Угорщиною. Для того щоб відбулося зрушення, мають відбутися переговори та зближення позицій. На превеликий жаль, минув уже майже рік з часу інавгурації президента Зеленського, а ніяких кроків у цьому напрямі не зроблено. Сподіваємося, що найближчим часом зустріч на високому рівні все ж відбудеться, а ті інституції, які закладені в договірно-правовій базі між Україною та Угорщиною, зокрема змішані комісії з питань економічного розвитку та з питань національних меншин, знову запрацюють.

– Які плани в ТУКЗ – КМКС на наступний рік? Чи діятиме й надалі програма з розвитку економіки, наприклад?

– У будь-якому разі Закарпатська програма економічного розвитку Егана Еде та всі раніше анонсовані нами проекти, включаючи Програму розвитку дитячих садочків, опорних шкіл та Програму соціальної підтримки, безумовно, будуть впроваджуватися й 2020-го. Ми вже вирішили, як і в яких рамках вони діятимуть. Сподіваємося, що держава не перешкоджатиме втіленню цих програм у життя, як це було в попередні роки.

– Які культурні програми планує ТУКЗ – КМКС цьогоріч?

– Оскільки 2020-й оголошений роком національної єдності, наша організація планує проведення, крім уже традиційних, заходів і на цю тему. Наразі ми збираємо пропозиції, яким чином влаштувати відзначення сторіччя підписання Тріанонського договору. Сподіваюся, що з цієї нагоди вдасться відкрити центр для відвідувачів меморіального парку, створеного на честь гонфоглалашу (завоювання угорцями вітчизни), у селі Чома на Берегівщині. Крім того, товариство проведе всі свої традиційні заходи.

Karpat.in.ua

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події