https://rx.ua
12009
13:21 2.022021

Василь Брензович: «Намагаємося вижити»

Політика 2338

Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) бачить розвиток двосторонніх відносин та ситуацію закарпатських угорців у похмурих тонах, водночас вважає, що, незважаючи на труднощі, краще вести переговори, ніж не вести їх зовсім. Про це Василь Брензович розповів у інтерв’ю виданню «Magyar Nemzet», опублікованому в понеділок.

– З нагоди візиту Петера Сійярто до Києва в середу українські націоналісти знову погрожували угорським організаціям на Закарпатті, що «буде текти угорська кров», якщо міністр закордонних справ Угорщини не відмінить поїздку. Це вже котра відкрита погроза за останні роки, невідомі раніше підпалили офіс ТУКЗ-КМКС, і ваше ім’я з’явилося на сайті української націоналістичної організації «Миротворець» у списку «ворогів» України. Чи можемо стверджувати, що угорці Закарпаття з часу зміни режиму ніколи не жили в такій залякуючій атмосфері?

– Так, можемо. Починаючи з 2014 року, тривають безпрецедентні події: антиугорські марші, листи з погрозами, підпал нашого офісу. На жаль, це стало звичним явищем і завжди передує подіям, які можуть мати важливе значення в українсько-угорських відносинах. Тепер це був візит Петера Сійярто. За жестами угорського уряду та пропозицією нових актів допомоги Україні послідувала погроза угорцям Закарпаття.

– Із чим пов’язана активізація українських націоналістів та посилення антиугорських настроїв?

– Після подій 2014 року в Україні поширилися націоналістичні настрої. Спочатку угорців почали  виставляти у негативному світлі українські ЗМІ. Це було зовсім не виправдано, оскільки закарпатські угорці становлять лише 0,3 відсотка населення України і є лояльними громадянами країни. Угорщина також із самого початку зробила все можливе, щоб Україна інтегрувалася до європейських структур. Наприклад, Угорщина відіграла значну роль у наданні безвізового режиму з ЄС. Однак про це українська преса не говорила, угорців Закарпаття постійно виставляли як сепаратистів, які не бажають вчити українську мову. А Угорщину – країною, яка плете інтриги та має на меті повернути Закарпаття. Це постійне товкмачення протягом минулих років було успішним, адже, згідно з останніми опитуваннями, українці після Росії найбільш негативно ставляться до Угорщини.

– Крім націоналістів, переслідування відчувається і з боку держави. У вашому будинку представники Служби безпеки України теж провели обшук, посилаючись на кримінальну справу, згідно з якою угорські організації підозрюються у прагненні порушити територіальну цілісність держави та зміни меж кордонів. А уповноваженому міністра уряду Угорщини Іштвану Грежі заборонили в’їзд до країни через імовірне угорське втручання у жовтневі місцеві вибори в Україні. Що можна робити в цій ситуації?

– Намагаємося вижити і продовжувати свою роботу в складних обставинах. Украй абсурдно забороняти в’їзд таким людям, які зробили дуже багато, щоб доставити на Закарпаття різну гуманітарну допомогу та сприяти розвитку регіону. Розслідування проти благодійних фондів тривають роками. Через ці фонди угорське Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ і Фонд Бетлен Габор надали Закарпаттю значні субсидії, які мали позитивний вплив на розвиток регіону та, до речі, принесли значні податкові надходження для України. Зараз проти них триває розслідування за звинуваченням у сепаратизмі, хоча, як не парадоксально, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Петер Сійярто погодились із тим, що на Закарпатті немає угорського сепаратизму. Також суперечливим є і той факт, що, поки тривають обшуки, а українська преса пише про співробітників цих організацій як про тих, хто фінансує сепаратизм, фонди продовжують працювати протягом останніх двох років, їхні рахунки не заблоковані, втілюються різні грантові проєкти. Це також свідчить про те, що тривають тиск та залякування. Щодо розслідування проти фондів, Дмитро Кулеба заявив, що потенційні підсудні повинні будуть доводити свою невинність у суді, нібито не існує презумпції невинуватості і не прокуратура повинна доводити свої звинувачення.

– Ви як поставилися до обшуків у вашому будинку? Здивувалися чи у світлі подій останніх років розраховували вже на це?

– Не здивувався, адже різні допити та збір документів тривають уже два роки. Однак спосіб обшуку був надзвичайно грубим і лякаючим, оскільки не було жодних підстав для того, щоб обшуки проводили озброєні люди в масках. З іншого боку, ми спокійно ставимося до розслідувань, оскільки нам нема чого приховувати. Фонди діють прозоро, відповідно до українського законодавства.

– Закон про освіту, прийнятий у 2017 році, а потім прийнятий у 2019 році Закон про мову  обмежують угорців у використанні рідної мови. Наскільки застосування цього законодавства є відчутним на практиці?

– Відчутне. Оскільки ці закони створюють напругу та невизначеність. Хоча нові правила для угорських шкіл набудуть чинності в 2023 році, все ж кожен розмірковує про те, яке майбутнє чекає на його дитину на Закарпатті, якщо ця система шкільної освіти зміниться та в основному зникне. Як приклад, ми побачили як минулого року одним махом закінчилася російськомовна освіта в Україні. З іншого боку, окрім мовних питань, цей закон містить й інші абсурдні речі: наприклад, у містах із населенням менше п’ятдесяти тисяч неможливе створення середньої школи. Якщо це не  змінять, доведеться закрити сорок угорських середніх шкіл ще до введення мовних санкцій. Це означає, що можливість викладати угорською в середній школі існуватиме лише в Ужгороді та Мукачеві. Також своєрідною, майже безпрецедентною у світі практикою в Україні є й визначення мови, якою повинні спілкуватися надавач та отримувач послуг у приватному бізнесі, на державній службі, у ресторанах, магазинах та перукарнях. Вони можуть перейти на іншу мову, лише домовившись про це. Ми вже бачили приклади зловживання цим, і в Україні існує навіть «мовна поліція», яка контролює дотримання цих правил.

– Закон про освіту та мову був розроблений на підставі того, що меншини, які проживають в Україні, недостатньо добре володіють українською мовою. Чи є в цьому правда?

– Я визнаю, що українську мову в угорських школах викладають не належним методом. Ми неодноразово звертали на це увагу і багато зробили для покращення цієї ситуації. Я, як учитель, який викладав у російсько-угорській двомовній школі, де угорці також навчались у російських  класах, знаю, які методи не покращують рівень знань та мовних навичок дітей. Якщо їх одразу змушувати навчатися не рідною мовою, вони не тільки не зможуть розмовляти цією мовою на належному рівні, але й не зможуть оволодіти матеріалами інших предметів. З іншого боку, йдеться про права людини. Правом людини є те, щоби батьки могли вибирати, якою мовою буде навчатися їхня дитина. Парадоксально, але найкращих результатів на олімпіадах з української мови за останні роки досягли випускники російських шкіл. І хоча йдеться про далеку від угорської мову, угорські школярі не досягали гірших за середні результатів випускних іспитів з української мови.

– Погіршення українсько-угорських відносин і, паралельно, погрози з боку українських націоналістів почалися ще за часів президентства Петера Порошенка, але, видно, вони не припинилися і за Володимира Зеленського. Ви чекали від Зеленського більшого?

– Усі очікували від нього більшого. Перед виборами, щоб максимізувати голоси, він намагався уникати цієї теми, тоді як Порошенко зосередився на питанні розширення застосування  української мови. Усі очікували, що ці жорсткі заходи будуть переглянуті, але цього не сталося. В результаті рейтинг Зеленського та його партії різко впав: через півтора року після виборів партія «Слуга народу» – лише четверта за популярністю в Україні.

– Незважаючи на всі труднощі, угорський уряд намагається підтримувати канали зв’язку з Києвом. Чи бачите ви шанс на те, що двосторонні відносини рано чи пізно почнуть рухатися в позитивному напрямку?

– Найближчим часом – ні. Візит Петера Сійярто також засвідчив, що ми тупцюємо на одному місці. В той час, як Угорщина робить широкі жести – днями подарувала сотню апаратів штучної вентиляції легень – і надає пропозиції, це ні до чого не призводить. Ці жести взагалі не висвітлюють цетральні українські ЗМІ, вони не оцінені українською стороною. У нинішній політичній ситуації я насправді не бачу значного прогресу в освітньому чи мовному питаннях. Перед візитом Дмитро Кулеба заявив, що змін до закону про освіту вносити не будуть, але під час обговорень вони принаймні домовились, що обговорять це питання на засіданні Спільного комітету з питань освіти. Викликає в мене занепокоєння і те, що роками та десятиліттями немає прогресу в реалізації інфраструктурних проєктів, важливих як для обох сторін, так і для Закарпаття, – таких як реконструкція мосту через річку Тиса, розбудова нових пунктів пропуску та сполучення автострад. Також був надзвичайно цікавий момент у візиті в середу: жоден з обраних закарпатських угорських депутатів не брав участі в переговорах, але був нещодавно призначений президентом голова обласної адміністрації та його заступник, це свідчить про те, що Україна під час комунікації двох країн покладатиметься на цих двох осіб. Тим не менше, краще вести переговори, ніж не вести їх зовсім. Намір Петера Сійярто та угорського уряду налагодити нормальний діалог є втішним.

Джерело: Magyar Nemzet

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне