https://rx.ua
12757
08:30 29.092021

Інтерв’ю з Генеральним консулом Угорщини в місті Ужгороді Йожефом Бачкаї

Політика 4224

Президент Угорщини Янош Адер з подання прем’єр-міністра нагородив Генерального консула Угорщини в місті Ужгороді Йожефа Бачкаї орденом «За заслуги» за багаторічну плідну роботу та значні досягнення у сфері національної політики.

Йожеф Бачкаї вперше прибув на Закарпаття у 2008-му як Генеральний консул Угорщини в місті Берегові, а через два роки очолив дипломатичне представництво в Ужгороді й обіймав цю посаду до осені 2015-го. У 2011 році, коли Угорщина головувала в ЄС, керував фінансовим забезпеченням серії подій. За часів його керівництва робота дипломатичних представництв Угорщини на Закарпатті стала значно організованішою, наприклад, зникли нескінченні черги перед консульствами, зокрема, завдяки запровадженню системи попереднього запису. Зв’язок із представництвами Угорщини також піднявся на вищий рівень, одним із результатів чого стало налагодження співпраці з іншими областями Західної України.

У вересні 2015 року Йожефа Бачкаї призначили заступником державного секретаря з економічних питань Міністерства закордонних справ Угорщини. Одним із напрямів його роботи був нагляд за діяльністю угорських дипломатичних місій за кордоном. Він відіграв важливу роль у значному збільшенні в останні роки кількості угорських дипломатичних представництв та майна, що їм належить. Частина з них була відремонтована і модернізована. Йожеф Бачкаї провів важливу роботу із започаткування програм економічного розвитку в Карпатському басейні та закладення їхньої фінансової основи. З дипломатом, який з липня знову очолює Генеральне консульство Угорщини в місті Ужгороді, ми поспілкувалися з нагоди отримання високої державної нагороди.

– Через шість років ви знову очолили Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді. З якими почуттями та планами повернулися до міста?

– Під час роботи в Будапешті я свідомо нечасто бував на Закарпатті, але місцеві угорські й українські керівники, пастори різних конфесій, журналісти та друзі регулярно зверталися до мене, тож мої контакти залишалися живими. Ми зустрічалися, спілкувалися, обмінювалися думками. На основі цього та прохань до мене я постійно отримував інформацію про ситуацію на Закарпатті та роботу дипломатичних представництв. Моє ставлення, бачення не змінилися. Адже з власного досвіду я знаю, що партнери поважають відкритість, чесність та доброзичливість, і рано чи пізно під час діалогу в атмосфері довіри з’являється можливість не тільки окреслювати проблеми, але й вирішувати їх.

– Ви приїхали вдвох із дружиною, діти вже дорослі…

– Так. У нас дві дорослі дочки – Аніта та Еніка. Цього року народилася моя перша онука, Борчіка. Бути дідусем маленької дівчинки – це нове й чудове відчуття. Поки я був удома, то міг стежити за її розвитком, помічати, як з кожним днем збагачуються її знання. Я хотів би частіше бачитися з нею, але наразі цьому заважають службові обов’язки.

– Ви були раді знову приїхати до Ужгорода?

– Так, звісно. Важлива частина моєї кар’єри пов’язана із Закарпаттям. Мої дружні стосунки, встановлені під час попередньої служби, збереглися, і хоча деякі дійові особи в угорському та українському суспільному житті в області змінилися, більшість визначальних особистостей – знайомі партнери. Одразу розпочався прямий діалог з ними. Сподіваюся, ця обставина також допоможе ефективно працювати й налагоджувати добросусідські відносини між Україною та Угорщиною.

Моє нагальне завдання – репозиція Угорщини в Західній Україні. Цього прагне Будапешт, і ми готові надати серйозні пропозиції.

Сигнали, які я отримав зі Львова, Івано-Франківська та Чернівців, сприятливі й свідчать про готовність до співпраці. Наші почесні консули також чекають і запропонували долучитися до процесу заповнення прогалин, щоб розпочати новий етап співробітництва.

– У вересні 2015 року ви були призначені заступником державного секретаря з економічних питань Міністерства закордонних справ Угорщини. За ці шість років кількість угорських дипломатичних представництв значно зросла. Це, безумовно, вплинуло на сферу вашої діяльності з точки зору фінансів, управління та організації.

– Сьогодні Угорщина має одну з найбільших мереж дипломатичних представництв у Європейському Союзі. Дійсно, за останні роки ми здійснили масштабне розширення. Наразі маємо дипломатичні відомства на всіх континентах, у всіх важливих для нас регіонах світу. Частина з них розташована в старих орендованих приміщеннях, а там, де це було можливо, нерухомість перебуває в їхній власності. Ми гарними темпами здійснили ремонти та модернізацію, і можна з упевненістю сказати, що угорські консульства гідно представляють Угорщину в різних країнах.

Крім того, угорські дипломатичні місії по всьому світу підтримують угорську діаспору, допомагають її тісному зв’язку з Угорщиною. Сьогодні угорці світу об’єднані. Сподіваємося, що завдяки програмам національної політики, спрямованим на збереження закордонних угорських громад, вони ще довго зберігатимуть свою угорську національну ідентичність навіть у найвіддаленіших куточках планети.

Завдяки оновленню закордонних представництв ми створили комфортні та безпечні умови для праці угорських дипломатів, що було вкрай важливим для їхньої ефективної діяльності.

Хотів би зазначити, що в кількох країнах Угорщина володіє надзвичайно цінними будівлями з великим історичним минулим. Ця нерухомість є значною частиною національного багатства.

Нам удалося досягти цих результатів за підтримки керівництва Міністерства зовнішніх справ, за допомогою фахівців Державного секретаріату і надійних зовнішніх партнерів.

Про реалізовані проєкти, значний прогрес, досягнутий у цій сфері, з’явилася й серія публікацій Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ.

– Це тло є важливою умовою дипломатичної роботи та розбудови міжнародного ринку.

– Я теж так вважаю. Уряд Угорщини розглядає зовнішню економіку та зовнішню політику як одне ціле. Назва міністерства це також відображає. Угорщина відкрита в усіх аспектах, адже це єдиний спосіб забезпечити розвиток країни. З цього витікає ініціативна й наступальна зовнішньоекономічна та зовнішньополітична стратегія. Відповідно, наші дипломатичні представництва всіма можливими засобами допомагають угорським підприємствам будувати зовнішні зв’язки та залучати потенційних іноземних інвесторів.

Звичайно, не можна залишати осторонь і такі «традиційні» дипломатичні завдання, як розвиток двосторонніх відносин, діяльність у міжнародних організаціях та захист інтересів угорських громадян. Саме в найважчі дні пандемії коронавірусу було видно багатогранну роботу міністерства, яке долучилося до боротьби з хворобою в національному масштабі. Зокрема закуповувало обладнання, засоби та вакцини, а пізніше допомагало захисту інших країн, у тому числі на рівні окремих громадян: згадаймо про вивезення з небезпечних зон, евакуації.

Консульська служба цілодобово захищає інтереси громадян Угорщини за кордоном, адже багато людей постійно перебувають в інших країнах, де працюють, навчаються чи ведуть бізнес. Не тільки в Європі, але й у віддалених частинах світу.

– У рамках діяльності нинішнього національного уряду економічна дипломатія стала значно виразнішою, що відображається і в назві відомства – Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ.

– Так. Це свідоме рішення й зобов’язання, яке випливає з можливостей Угорщини. Наша мета – збільшити економічний потенціал країни для того, щоб завдяки цій роботі вигоду отримували народ Угорщини та угорські сім’ї, щоб покращувалося їхнє життя, його умови. Економічна дипломатія відіграє ключову роль у створенні для цього необхідних умов.

Хоча меншою мірою, ніж у попередні десятиліття, імпорт сировини та імпорт енергоносіїв залишаються значними. Нові робочі місця й передові технології пов’язані насамперед з великими іноземними компаніями, транснаціональними корпораціями. Представлення можливостей в Угорщині та залучення іноземних інвесторів, безумовно, є складним завданням економічної дипломатії, тому що в цій сфері також існує велика конкуренція.

В Угорщині виробництво орієнтоване на експорт. Виготовлена продукція приносить дохід країні та людям, якщо багато товарів з доданою вартістю продаються на зовнішніх ринках. Тому відкрита угорська економіка не може вижити без зовнішньої торгівлі.

– Ви також брали участь у реалізації програм економічного розвитку в Карпатському басейні.

– Протягом останніх років програми економічного розвитку, покликані надавати підтримку угорцям у сусідніх країнах, також контролювало Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ.

Ці ініціативи допомогли як окремим людям, так і громадам, а також принесли користь державам, де вони живуть, оскільки там здійснювалися закупівлі та інвестиції, сплачувалися податки. Важко оцінити в конкретних цифрах користь згаданих програм, але певно, що вдалося полегшити проблеми тисяч угорських підприємців, дрібних фермерів, а отже, і їхніх сімей, надати їм нові можливості, підтримку, щоб вони не були змушені покидати свою батьківщину.

– Чи служать ці програми інтересам платників податків в Угорщині? Чи країна лише виконує свої зобов’язання, прописані в конституції?

– Це вигідно і для платників податків, оскільки ці субсидії створюють нові можливості для бізнесу, а розвиток ділових відносин робить усіх більш успішними та багатими. Наша мета – зміцнити тут громади, щоб вони стали спроможними, а пізніше, якщо буде можливість, мали зв’язки в Угорщині, щоб формувалася економічна співпраця.

– Як ви оцінюєте результати національної політики Угорщини та роль дипломатичних представництв на Закарпатті?

– Ми багато чого втілили в життя. Варто лише згадати про розвиток Берегівського угорського інституту, професійної освіти, про те, як оновилися угорські школи, дитсадки й церкви. Нам також удалося посприяти розвитку багатьох підприємств і населених пунктів. Налагоджується співпраця дедалі більшої кількості органів місцевого самоврядування Угорщини та Закарпаття. Оновлено пам’ятки історії й культури. Завдяки європейським та угорським грантам ми змогли полегшити фінансове становище й умови життя багатьох угорців і громад на Закарпатті.

За підтримки, зокрема, Угорщини Україна отримала безвізовий режим з ЄС. Сподіваюся, що покращиться й перетин кордону між двома країнами. Заплановане відкриття нових пунктів пропуску, безумовно, сприятиме цьому.

Два дипломатичні представництва на Закарпатті працюють відповідно до завдань Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ. Звичайно, нашою важливим завданням є сприяння досягненню урядом мети і прагнень національної політики, але водночас як представники Угорщини ми також повинні робити все можливе для покращення міждержавних відносин. За час мого перебування тут я відчув відкритість до цього й українських партнерів.

– Незважаючи на дружню допомогу з боку Угорщини, відносини між двома країнами досягли безпрецедентного мінімуму. Ви повернулися в Ужгород у непростий період…

– Якщо подивимося на історію відносин між двома країнами, то побачимо, що ми першими визнали незалежність України. Коли вона була в біді, ми першими допомагали. Добросусідські відносини важливі не під час святкування, а у важкі періоди. Коли була повінь, прийшли угорці з технікою, щоб допомогти врятувати те, що ще можна було врятувати. Ми створили спільне військове формування для захисту цінностей у разі катастрофи вздовж Тиси. Успішно реалізували проєкт прогнозування паводків, скоординували захист від повеней. Було здійснено чимало дипломатичних справ, які покращили відносини між двома країнами, наприклад, забезпечено відпочинок дітей та реабілітацію військових в Угорщині. П’ять років тому було створено ЄОТС ТИСА, за останній період ми також дуже багато допомогли Україні в боротьбі з епідемією коронавірусу. Це дійсно безкорисливі жести з нашого боку, які ми робимо не тому, що очікуємо чогось у відповідь. Ми робимо це, бо, якщо все буде добре по сусідству, швидше за все, і в нас усе буде добре. Наша мотивація зрозуміла комусь або ні, але я можу запевнити, що ми не маємо жодних намірів, спрямованих проти українського народу. Ми кажемо: робімо справи разом, співпрацюймо, тому що так ми можемо полегшити повсякденне життя наших громадян.

Безперечно, в останні роки, починаючи із 2017-го, відносини між двома країнами погіршилися. Ми можемо стверджувати, що це не є провиною Угорщини. Наша політика щодо незалежної України не змінилася, а залишилася підтримуючою та партнерською.

На мою думку, нам зараз потрібно розпочати нове будівництво, яке буде тривалим процесом, але ми повинні знову пройти цей шлях. Крок за кроком нам треба знаходити спільну мову, відновлювати довіру. Це буде нелегко, але ми повинні прагнути цього. Є лише одна альтернатива добросусідським відносинам – погані взаємини. А в цьому громадяни наших країн, прості люди, не зацікавлені.

Для нас найголовніше – це безпека сімей, наявність робочих місць, які забезпечують повсякденні умови життя, а також перспектива на майбутнє. І ми, дипломати, повинні працювати над тим, щоб наповнити наше партнерство змістом. Щоб громадяни спокійно перетинали кордон, налагоджували ділові та дружні стосунки.

Крім того, ми хочемо зміцнювати гуманітарні, культурні та освітні зв’язки й загалом підтримуємо всі ініціативи, які слугують взаєморозумінню людей на Закарпатті, в Україні, в Угорщині.

Звичайно, існують міжнародні зобов’язання та двосторонні угоди, яких обидві сторони повинні дотримуватися. Угорщина дотримується їх.

– А Україна?

– Ми працюємо над тим, щоб навести лад і щоб не з’являлися нові, штучно створені конфлікти.

– Пане консуле, якою ви бачите нинішню ситуацію в Україні?

– Україна сьогодні перебуває у важкій ситуації. Вона стоїть на роздоріжжі в багатьох питаннях, але Угорщина готова допомогти їй. Ми за співпрацю. В одному зі своїх важливих виступів прем’єр-міністр Віктор Орбан сказав: «Ми хочемо співпрацювати з нашими сусідами, і той, хто співпрацюватиме з нами, також матиме вигоду від цього».

Ми, українці та угорці, повинні разом працювати, у нас є багато спільних проблем, які треба вирішити, у нас є завдання, ми повинні відкрито про них говорити, і врешті-решт усі встануть з-за столу переговорів багатшими. Від співпраці кожна сторона матиме більше вигоди, ніж від протистояння. Отже, «той, хто співпрацюватиме з угорцями, матиме вигоду».

– Яким ви бачите становище закарпатських угорців?

– У невеликій корінній угорській громаді Закарпаття, яка живе тут понад тисячу років і є невеликою порівняно з усім населенням України, одночасно відбуваються кілька процесів. В останні роки я бачив як посилення, так і послаблення місцевих громад. Перед закарпатськими родинами відкрився світ, багато хто вирішив шукати кращого життя в іншому місці. Одне із завдань надання підтримки Угорщиною – допомогти в дусі добросусідства подолати, наскільки можливо, ці проблеми.

Без цього залишитися на батьківщині було б іще важче. Коли не вистачало ліків чи вакцин, ми допомагали з цим, коли було потрібно щось інше, допомагали іншим. Діяльність угорської дипломатії не спрямована ні проти кого, ми працюємо для угорського народу, де б він не жив у світі, це наш конституційний обов’язок. І ми, угорські дипломати, прагнемо пояснити мету й суть нашої діяльності тим, кому потрібні ці пояснення.

– Після обмежень, спричинених епідемією коронавірусу, чи відновився попередній порядок роботи в Генеральному консульстві? Процес триває безперешкодно?

– Як проходить процес роботи, завжди залежить від керівника. Якщо є певні перешкоди, у цьому і його провина. Я намагаюся робити так, щоб перешкод не виникало. Звичайно, на роботу консульства також впливали протиепідемічні обмеження, але наразі їх немає, і це слід використати для відновлення зручного для клієнтів режиму роботи й використання кожної можливості для організації та проведення ефективних зустрічей і переговорів.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне