https://rx.ua
2977
20:37 9.022017

Представники обласної влади та нацменшин Закарпаття у відкритій дискусії обговорили мовні законопроекти

Політика 803

У середу, 8 лютого, в малому залі облдержадміністрації відбувся круглий стіл, учасники якого обговорили ситуацію навколо мовних законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді України.

MovniZakonoproektuZakarpatta

У заході взяли участь представники угорських, словацьких, румунських, ромських та ін. національно-культурних товариств Закарпаття, журналісти та активісти громадських організацій. Ініціатором заходу виступив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Також були присутні голова обласної ради Михайло Рівіс, перший заступник голови облради Йосип Борто, т.в.о. начальника відділу національностей і релігій Йосиф Резеш, депутати обласної ради від «КМКС» Гейза Гулачі, Ілдика Орос, та проректор Берегівського угорського університету Іштван Чернічко та ін..

Мета круглого столу – висловити у відкритій дискусії ставлення до трьох законодавчих ініціатив, які у випадку схвалення матимуть безпосередній вплив на багатонаціональне Закарпаття.

На початку дискусії голова ОДА наголосив, що державною мовою України є українська – ця норма закріплена як у Конституції України, так і в ряді законів та нормативних актів України, і ніким не піддається жодним сумнівам. Водночас Конституція України статтею 10 гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин. Крім того, Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин (Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод). Усі ратифіковані Україною міжнародні правові акти та договори, згідно з Конституцією, є частиною українського законодавства.

За словами Геннадія Москаля, він детально проаналізував зареєстровані у Верховній Раді мовні законопроекти і виявив у них купу невідповідностей Конституції та законам України. «Автори законопроектів іноді доходять до абсурду – пропонують, наприклад, зробити мовою театральних спектаклів тільки українську, не враховуючи того факту, що по всій Україні (в тому числі й на Закарпатті) функціонують національні театри, – заявив голова ОДА. – Або хочуть зробити українську мову мовою релігійних обрядів, запровадити обов’язкову сертифікацію кожного громадянина України на предмет володіння державною мовою, видавати дві третини друкованих ЗМІ, у тому числі приватних, державною мовою тощо. Зареєстровані законопроекти вказують на непрофесійність Верховної Ради і ще раз підтверджують той факт, що деякі народні депутати відірвані від реалій і навіть не уявляють, як їхні ініціативи могли би бути застосовані на практиці».

Голова товариства словацької інтелігенції Закарпаття Ернест Горват заявив, що освітній рівень депутатів – авторів законопроекту залишає бажати кращого. Водночас він наголосив: «що стосується мовного закону, то нам треба запропонувати Верховній Раді створити спеціальну мовну асамблею, для прийняття нового закону, бо це поняття надважливе для України».

У свою чергу депутат обласної ради Ілдіка Орос, повідомила, що згадані законопроекти ще не прийняли, однак деякі звуження прав національних меншин відбувається вже сьогодні. «Наприклад з’явився навчальний план для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів на наступний навчальний рік, у якому мова національної меншини іде поряд із другою іноземною на вибір учня. Тобто, як не обов’язковий предмет» – сказала вона. Також за її словами у нових навчальних планах для учнів представників нацменшин тільки 5 годин на тиждень виділено на вивчення рідної мови. На ставлення до національних меншин з боку міністерства освіти поскаржився і представник організації румун Закарпаття, який, зокрема, розповів як у румунську школу в Солотвині прислали підручники, один розділ у яких був румунською мовою, а наступний словацькою, та ще про декілька подібних випадків.

Перший заступник голови обласної ради Йосип Борто, наголосив, що обговорювані законопроекти передбачають тотальну українізацію у всіх сферах суспільного життя, і у разі прийняття можуть порушувати одразу декілька статей Конституції України. Також за його словами «вони порушують міжнародні зобов’язання України й ускладнюють євроінтеграційні процеси нашої держави, шкодять відносинам із сусідніми державами і можуть призвести до міжетнічних конфліктів у межах України та дестабілізації ситуації у окремих її регіонах, в тому числі на Закарпатті… Я вважаю, що до розробки подібного закону потрібно залучити не тільки науковців, спеціалістів, активістів громадських організацій, а й представників національних меншин. І треба прийняти такий закон, який відповідає практиці європейської спільноти» – сказав Йосип Борто і наголосив: «Ми, угорці Закарпаття, усвідомили те, що оволодіння державною мовою дає рівні умови на ринку праці. Тому абсолютна більшість із нас намагаються оволодіти українською мовою на кращому рівні аніж зараз. Але нам потрібно сприяти… Для угорців українська мова є важкою, як і для українців угорська. Відповідно потрібно змінити методику викладання української мови для угорців – як не рідної мови. Вчити державну мову це однозначно мета і завдання для угорців, але вчитися на рідній мові це наше конституційне право, і ми від цього не відступимо!».

Загалом усі присутні на заході представники національно-культурних товариств виступали із закликами не допустити звуження прав національних меншин, що закріплені законодавством й гарантовані 22 статтею Конституції України. Також вони неодноразово висловлювались, що при розробці мовних законопроектів слід обов’язково враховувати думку представників нацменшин, які є громадянами України, володіють державною мовою, але хочуть, щоб їхні діти навчалися рідною мовою. До речі, всі учасники круглого столу, незалежно від національності, спілкувалися виключно українською.

Не обійшлося і без емоцій. Слово у відкритій дискусії взяв молодий активіст однієї з політичних партій, котрий у провокативній формі звернувся до присутніх представників національно-культурних товариств і навіть заявив, що відділ національностей та релігій ОДА має очолювати виключно українець за національністю. Це викликало бурхливу реакцію у багатьох учасників круглоло столу. Однак під час дискусії з Геннадієм Москалем виступаючий зізнався, що жоден із обговорюваних законопроектів навіть не читав, на пропозицію зустрітися окремо після вивчення цих законодавчих ініціатив не відповів, а врешті просто вийшов із зали.

За підсумками круглого столу було прийнято рішення підписати спільну резолюцію й направити її на розгляд Верховної Ради України.

Руслан ФАТУЛА

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне