У Берегові експерти Мінкультури обговорили концепцію державної етнонаціональної політики з представниками нацменшин

19 грудня у приміщенні Берегівської районної ради відбулось виїзне засідання Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики.

Експертна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Міністерства культури України, створена для проведення аналізу суспільних процесів, підготовки експертної оцінки, надання рекомендацій та пропозицій з питань етнополітики, а також забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин.

До роботи в експертній раді залучено ряд провідних науковців, фахівців з питань етнополітики та міжнаціональних відносин, представників інститутів громадянського суспільства, а також представників Департаменту у справах релігій та національностей міністерства культури України. Участь у заході взяли також представники Закарпатської обласної ради та ОДА, лідери громадських організацій майже всіх найбільших національних меншин області.  Під час круглого столу в Берегові планували обговорити стан забезпечення прав національних меншин в області та проект концепції державної етнонаціональної політики України.

На початку роботи начальник відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА Йосип Резеш ознайомив усіх присутніх із загальним ситуацією щодо національних меншин у Закарпатті.

Далі було запропоновано виступити представникам національно-культурних товариств області, а вже після того вислухати поважних гостей та експертів зі столиці.

Відтак слово взяв перший заступник голови Закарпатської обласної ради, заступник голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Йосип Борто. Він, зокрема, відзначив «дуже добре, що дана зустріч відбулася до прийняття концепції, а не після, як це відбулось із новим законом про освіту. Я сподіваюся, що поважні представники міністерства культури та експерти прибули до нас не тільки вислухати і почути нас, а й врахувати наші зауваження пропозиції, корективи» – сказав він.

Насамперед перший заступник голови обласної ради наголосив, що в Україні діє верховенство права, а отже всі інші закони та підзаконні акти мають відповідати конституції України. Однак, на його думку, у запропонованій концепції багато таких речей, які важко узгоджуються як з основним законом нашої держави, та з міжнародними зобов’язаннями України. «Наприклад, у документі запропонована чотирьохступенева градація етнічного складу населення України, до якої входять «етнічні групи», але у конституції немає такого поняття… Сумнівною є також пропозиція про введення в обіг нового для вітчизняного законодавства поняття «державотворча нація України», яка об’єднує усіх людей української національності. Введення такого поняття не тільки суперечить Конституції, але є також образливим для громадян неукраїнського походження, зокрема і для угорців України, які вважали і вважають себе повноправними учасниками утворення держави – заявляє Йосип Борто – За задумом авторів концепції державотворчість є виключно привілеєм української етнічної спільноти. Навряд чи можна вважати цю пропозицію такою, що відповідає конституції України, конституційним та міжнародно-правовим імперативам рівноправ’я, рівних можливостей та недискримінації» – сказав він. «Особливо чутливим для угорців є запропоноване у концепції визначення поняття «корінний народ» та «національна меншина». Точніше розрізнення їх за критерієм наявності або відсутності власного державного утворення. Така ієрархічна побудова відносить угорців Закарпаття до громадян третього сорту. При тому, що вони проживають на тих землях, де власне і відбувся етногенез цього народу» – сказав Йосип Борто.

«Просимо врахувати наші зауваження, імплементувати їх у кінцевий текст проекту державної етнонаціональної концепції України» – наголосив перший заступник голови обласної ради.  Згадав Йосип Борто і проблему, яка за його словами сьогодні найбільше турбує угорців Закарпаття та представників інших національних меншин, а саме про статтю 7 нового закону про освіту. «У Закарпатті на сьогоднішній день є понад 100 загальноосвітніх навчальних закладів, де мовою навчання є мова національної меншини, є дошкільні навчальні заклади, існує ціла система освіти мовами національних меншин. І відповідно до Конституції при прийнятті нових законів та законодавчих актів не дозволяється звуження змісту та обсягу прав і свобод. Ми вважаємо, що наші права звужуються!» – наголосив Йосип Борто. «Однак, ми бачимо, що міністерство освіти та міністерство закордонних справ у особі міністрів йдуть нам на зустріч. Вони відвідали Закарпаття та провели зустрічі з представниками національних меншин. Ці зустрічі дали нам певний шанс на те, що у цьому важливому для нас питанні ми знайдемо компроміс, котрий зможе задовольнити і нас – представників національних меншин. Сподіваємося, що у закон будуть внесені необхідні для цього зміни. Або якщо ні, то так як цей закон є рамковим, у наступних законах, в тому числі майбутній закон про повну і середню освіту, дасть нам такі гарантії» – підсумував Йосип Борто.

Його підтримали і представники інших національних меншин області. Зокрема Юрій Опріш – голова соціально-культурного Товариства румун Закарпаття ім. Джорджа Кошбука відзначив, що румуни краю споконвіків жили на цих землях, і в цьому контексті його також обурюють деякі терміни представленої концепції. Окрім того, він згадав про проблеми забезпечення освітнього процесу румун Закарпаття.

Мирослав Горват, голова громадської організації «Об’єднання ромів Ужгорода» і депутат Ужгородської міської ради описав коло проблем, які турбують ромів Закарпаття, серед яких насамперед бідність та соціальні негаразди. Турбує ромів Закарпаття і новий закон про освіту, адже за словами Мирослава Горвата рідною мовою для більшості ромів краю є ромська та угорська.

Свої побажання висловив також Голова словацької культурно-освітньої організації «Матіца словенска» Йосип Гайніш. А представник організації чеської меншини краю запропонувала при розробці вищезгаданої концепції врахувати досвід Чехословаччини, до якої входив наш регіон у 1919 – 1939 роках, як одного з кращих зразків демократичної держави свого часу.

Доповнили все вищесказане представники Закарпатського угорського інституту імені Ференца ІІ Ракоці, які по пунктам пояснили всі зауваження до представленого проекту концепції державної етнонаціональної політики України. Окрім того було запропоновано ввести до складу Експертної ради представника Закарпаття.

Після того як лідери національно-культурних товариств нацменшин Закарпаття висловили свої зауваження, побажання та рекомендації, настала черга представників Експертної ради, які насамперед коротко представили проект концепції державної етенонаціональної політики України.

У свою чергу директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш наголосив, що вони приїхали саме для того аби вислухати і врахувати пропозиції представників національних меншин України, а тому їх зауваження та побажання є дуже цінними та обов’язково будуть внесені в документ.

Водночас під кінець заходу не обійшлося і без гострих дискусій. Окремі експерти з числа науковців, не стримуючи емоцій, почали сперечатись із представниками національних меншин щодо тих чи інших пунктів представленої концепції, подекуди відхиляючись від теми заходу та переходячи на особистості. Дискусія врешті перейшла на підвищений тон, перекрикування та навіть взаємні образи, після чого захід було завершено.

Руслан ФАТУЛА