Йосип Борто: «Поки справляюся та люблю цю роботу»

Опубліковано: | Переглядів: 2054
  • Поділіться із друзями:

До нового, 2020 року, коли відбудуться вибори до місцевого самоврядування, залишається кілька днів. Про це, а також про результати роботи «угорської» фракції в облраді, виклики та плани поспілкувалися із заступником голови ТУКЗ – КМКС, першим заступником голови облради Йосипом Борто.

– Цьогоріч Товариство угорської культури Закарпаття відзначило 30-ту річницю своєї діяльності. Колись мрією засновника, Шандора Фодо, було створення регіональної політичної організації. Ця мрія здійснилася. У 2015 році під час виборів до місцевого самоврядування, об’єднавши зусилля з Демократичним союзом угорців України, вдалося досягнути історичної перемоги. За результатами голосування, до обласної ради потрапило 8 депутатів-угорців. І хоча це здається невеликою кількістю, на перший погляд, проте так склалося, що ці 8 депутатів стали певними важелями, які вплинули на створення більшості. Була сформована коаліція, котра завдяки нам виявилася дієздатною. Зазначу, що останнім часом у Закарпатській обласні раді не прийнято жодного рішення, котре було б для нас неприйнятним, водночас усе, що ми хотіли, ухвалено. Ми змогли делегувати своїх представників на посади в облдержадміністрацію, де вони вирішували важливі для угорців питання. Змогли здійснити фінансування різних програм в угорських селах, котрі були вкрай необхідними. Зокрема з будівництва доріг. Можна побачити, скільки автошляхів уже відремонтовано, ремонт великої кількості триває. Водночас це не означає, що проблема вже вирішена. Існуючих проблем усе ще набагато більше, ніж вирішених, проте мушу зазначити, що протягом минулих трьох років на Закарпатті відремонтовано більше доріг, ніж протягом попередніх 25 років. Цю роботу ми хочемо продовжити і наступного року, проте все залежатиме від бюджету. Крім того, ми змогли стати на заваді промисловим інвестиціям, котрі негативно вплинули б на життя місцевого населення. Серед таких, до прикладу, Мужіївський золоторудник, також багато зроблено, аби завадити екологічній та техногенній катастрофі на Солотвинському солеруднику.

Закарпатська облрада також звернулася до президента щодо скандального Закону про освіту…

– Справді, коли Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт Закону про освіту, обласна рада більшістю голосів схвалила звернення до президента. Багато депутатів, котрі не входять до коаліції, підтримали цю ініціативу. Таке звернення було прийняте лише на Закарпатті.

– Однак, незважаючи на це, у другому читанні Верховна Рада прийняла ще гірший закон.

– Так. Проте вважаю важливим схвалення звернення обласною радою. Адже, коли був прийнятий ще гірший для нас закон у другому читанні, ми схвалили ще одне звернення, в котрому просили Порошенка відкликати Закон, накласти на нього вето, відправити на доопрацювання та розгляд Венеціанської комісії. Більшість депутатів обласної ради проголосували за прийняття такого звернення, хоча на багатьох з них чинили тиск із Києва. Я був у кабінеті голови ОДА, коли йому зателефонували зі столиці й пригрозили: якщо ухвалять звернення до президента, завтра він уже не буде «губернатором». Проте Москаль відповів: «Як проголосує обласна рада, так і буде». Урешті-решт так і сталося, і він залишився керівником області.

Незважаючи на це, президент підписав закон, а завдяки нашому зверненню його відправили на розгляд Венеціанської комісії, котра сформулювала висновки. Тепер ми правомірно очікуємо, що до закону будуть внесені зміни, відповідно до висновків комісії. Адже і президент, і міністерства освіти та закордонних справ пообіцяли імплементацію висновків Венеціанської комісії. Досі цього не сталося. Проте під час міжнародних форумів не можна стверджувати, що всі погоджуються з новим законом про освіту, адже Закарпатська обласна рада, котра представляє інтереси закарпатців, більшістю голосів оскаржила його.

– Влада країни стверджує, що із 7 пунктів порад «Венеціанки» 6 уже виконано. Наскільки це є правдивим?

– Не знаємо, котрі ті 6 пунктів. Проте здогадуємось, який 7-й. Виключити приватні навчальні заклади зі сфери застосування статті 7 цього Закону. Це було б дуже важливо для нас, оскільки Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ та наші церковні ліцеї – приватні освітні заклади. Було б добре, якби керівник міг визначити мову викладання. Якщо викладання угорською мовою в старших класах буде припинено у 2023 році, це може дати можливість «вижити».

– Зараз на ТУКЗ – КМКС чиняться небачені досі атаки, і на вас зокрема. Чим це можна пояснити?

– Раніше ми не могли б навіть уявити того, що сталося в лютому 2018 року. Спочатку була спроба підпалити, потім підірвали офіс ТУКЗ – КМКС в Ужгороді. 17 грудня список на сайті «Миротворець» припинив існувати, хоча він узагалі не мав бути. Представників угорців безпідставно обшукували на кордонах, а фонд «Закарпатський центр економічного розвитку ім. Еде Егана» звинувачують у сепаратизмі.

Через акції, спрямовані проти угорців, також було прийнято звернення обласної ради, із 59 депутатів за прийняття проголосували 56. Можемо стверджувати, що більшість населення Закарпаття солідарна з нами в цьому питанні. Мета згаданих акцій та брудних кампаній у ЗМІ певних сил, спрямованих проти закарпатських угорців, – дестабілізувати ситуацію в області, спровокувати міжетнічну ворожнечу, чого ані ми, ані українська більшість в області не хотіли б, адже це не відповідає нашим інтересам. Ми б дуже хотіли знати, хто зацікавлений у дестабілізації ситуації в краї.

90% закарпатських угорців віддали свої голоси за Зеленського під час виборів президента й підтвердили цим своє прагнення до змін. Чекають зміни політики Києва щодо нас.

– Наразі здається, що в цьому певну надію може дати лише сміливий виступ Угорщини…

– Нам пощастило, що Угорщина має уряд, готовий навіть блокувати інтеграцію України в НАТО, допоки нам не повернуть права, котрі нам належать. Цей політичний тиск дуже неприємний для Києва. Рішенням могли б стати переговори на найвищому рівні та пошук компромісу, прийнятного для обох сторін. Це було б демократичним, європейським вирішенням проблеми. Адже нинішня ситуація не підходить нікому.

Наразі держава пропонує нам дві можливості: перша – залишити батьківщину й мігрувати в Угорщину, друга – асимілюватися та стати українцями. Проте ми хочемо жити тут, де й наші предки, і залишатися угорцями. А влада прагне стати на заваді нашої боротьби за свої права. Кажуть, щоб ми змирилися. Це неминуче, не підвищуйте голос, інакше ми створимо вам незручності. Вважаю, що такий жорсткий підхід не спрацює, у цій ситуації не залишається нічого, окрім діалогу.

– Які можливості бачите для розвитку Закарпаття, які економічні сектори можуть принести добробут, котрий очікує населення?

– Зрозуміло не лише нам, а й більшості закарпатських політиків, що реального розвитку тут можна досягти лише розвиваючи туризм. Тому ми не підтримуємо будь-яку гірничу діяльність чи інвестиції у важку промисловість, що негативно впливає на екологію. Маємо надзвичайно гарний природний ландшафт, туристів приваблюють багаті культурні та гастрономічні традиції національностей, які живуть у краї, а також виноградарство, термальні води та багато іншого. Втрата Криму – великий біль для України, але прекрасна можливість для Закарпаття. Наш край уже найбільш відвідуваний внутрішніми туристами. Торік у нас побувало 2,5 мільйона туристів, за короткий термін цю цифру можна подвоїти. Водночас, поки кількість вітчизняних туристів збільшилася вчетверо, кількість іноземних – скоротилася вдвічі.

– Довге очікування на прикордонних переходах найбільше відлякує європейських туристів. Чому не відкривають нові пункти пропуску?

– Причиною є відсутність політичної волі з боку України для відкриття нових пунктів перетину та розширення існуючих. Вважаю, це було б в інтересах України, як громадськості, так і бізнесу. Як керівництво Закарпаття, так і Угорщина доклали максимум зусиль для покращення ситуації, але безрезультатно. Наприклад, у Великій Паладі збудовано якісну дорогу до кордону за кошти з державного бюджету. Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр також запропонував, що угорська сторона збудує прикордонну інфраструктуру і на українському боці, але через «натягнуті» політичні відносини між двома країнами проєкт заморожений уже протягом двох років. Розширення пункту пропуску «Лужанка» також зупинилося, тоді як з іншого боку розвиток було здійснено за допомогою грошей ЄС, а тут ті ж гроші ЄС зникли. За ініціативи обласної ради порушено кримінальну справу проти невідомих осіб, щоб з’ясувати, хто вкрав кошти, призначені для розбудови пункту пропуску. Наразі нам нічого не відомо про хід розслідування.

На сьогодні виникли довжелезні черги вантажівок на пункті пропуску «Чоп – Загонь». Якби пропуск вантажівок діяв і на «Лужанці», це, безумовно, зменшило б тиск на Чоп. Однак для цього також потрібно збудувати об’їзну автодорогу навколо Берегова. Під час зустрічі прем’єр-міністрів двох країн у Будапешті в жовтні 2016 року було підписано рамкову угоду про співробітництво, згідно з якою Угорщина зобов’язалася надати Україні довгострокову позику в розмірі 50 млн євро на вигідних умовах для будівництва цього об’їзного шляху. Цей проєкт заморожений на три роки, гроші на рахунку, і нічого не відбувається. Хоча це було б найважливішим саме для України. Крім того, на думку експертів, міст через Тису на пункті пропуску «Чоп – Загонь» у дуже поганому стані, і ми побоюємось, що дорожній вантажний рух між двома країнами може бути повністю паралізований. Угорщина має намір побудувати новий міст, але ми безрезультатно звертаємося до Києва з цим питанням. Тільки протягом цього року подали до Києва 28 звернень з різних питань.

– До місцевих виборів у 2020 році по всій країні має завершитися реформа державного управління. Однак ми значно відстаємо в цьому від інших регіонів України. Яка конкретно ситуація на Закарпатті, чи можемо мати з цього користь?

– У серпні 2019 року в області створили тільки 6 ОТГ, на 5,7% нашої території, водночас на 60% країни адміністративна реформа була завершена. Новий голова ОДА, на відміну від попереднього, підтримує реформу державного управління, тому процес стартував. Перспективний план ОДА, поданий до Києва у вересні, містив 60 ОТГ, що було для нас прийнятним. Нашою метою було об’єднати села, де компактно живуть угорці, в ОТГ. Аби в цих громадах залишалася угорська більшість. Ми також прагнемо, аби ці ОТГ створювалися добровільно й були самодостатніми та самостійними. Оскільки існувала ймовірність створення ОТГ навколо великих міст – Ужгорода та Мукачева, ми хотіли б мати адміністративну одиницю з центром у Берегові. Пізніше як українські, так і угорські громади виступили з новими пропозиціями щодо створення ОТГ з центром у с. Сюрте та Косино. Ми політично з цим не погодилися, але пішли назустріч людям. Була боротьба в облраді через захист місцевих ініціатив, і до перспективного плану внесли зміни: створення 60 ОТГ, а не 54. На жаль, Київ із 60 ОТГ не схвалив створення 8-ми, зокрема з центром у с. Сюрте, котру ми лобіювали. Ми все ще наполягаємо на створенні тих відхилених 8-ми, аби було так, як проголосувала обласна рада. Тим часом нові населені пункти вирішили стати центрами ОТГ, наприклад, Велика Бийгань, Великі Береги та інші. Наша позиція залишається такою ж: якщо ініціатива знизу – ми підтримуємо її. Не знаємо, правильно це чи неправильно, час покаже. На жаль, обласна рада вже не може змінити перспективний план, нас позбавили цього права, але нова адміністративна система повинна бути створена в першій половині наступного року. Відповідаючи на ваше питання, думаю, що в цілому для нас це складеться недобре, але з цієї ситуації ми маємо винести найкраще.

– А район навколо Берегова буде створено?

– Ми наполягаємо на цьому. На засідання облради 20 грудня також винесено розгляд нашого звернення до Києва, в якому ми аргументуємо, чому доцільним є створення не чотирьох, а шести районів (до 4 ще додати Рахівський та Берегівський). Місто має всі ресурси, котрі повинні бути в районного центру. У будь-якому разі поточний план полягає в непропорційно великій кількості населення Мукачівського району порівняно з рештою. Щоправда, ми досі не знаємо, якими будуть обов’язки та повноваження районів.

– Ваша працездатність – легендарна. Ви працюєте по 12 годин, зокрема й на вихідних. Наше інтерв’ю ми записуємо у вашому робочому кабінеті в неділю по обіді…

– Поки справляюся та люблю цю роботу. Я маю представляти інтереси тих людей, завдяки яким потрапив у це крісло. Тепер непрості часи. В інтересах кожного закарпатського угорця мати сильного представника в радах різних рівнів, незважаючи на те, що на вирішення більшості важливих для нас питань ми не маємо вирішального впливу в централізованій країні. Уже відомо, що в майбутньому буде і облрада, і ОДА, проте ми не знаємо, які питання входитимуть до їхньої компетенції. Незважаючи на це, наше завдання – зберегти єдність Товариства угорської культури – КМКС та Демократичного союзу угорців України. Уже зараз закликаю всіх закарпатських угорців піти наступної осені на вибори. Навіть тих, хто перебуває на заробітках. І прошу це не заради себе чи ТУКЗ, якщо ми все ще хочемо жити у громаді, де є угорськомовне населення, тут, на Закарпатті.

Жолт БАДО, Kárpátalja

«Карпатський об’єктив»

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події