Бесіда з Єлизаветою Корольовою

Єлизавета Корольова десятки років наполегливо працює в мукачівському осередку ТУКЗ-КМКС, і мукачівці можуть сміливо звертатися до неї, незалежно від національності. Цього разу ми вирішили поспілкуватись із нею про її роботу та майбутні вибори.

– Ви очолюєте Мукачівський осередок ТУКЗ-КМКС уже четвертий рік поспіль, однак брали участь у роботі організації ще задовго до того, як очолили її. Де люди можуть зустрітися з вами, чим ви займаєтесь день у день?

– Я навчалася в Санкт-Петербурзі, там і створила сім’ю, після чого в 1991 році ми повернулися до Мукачева. Мукачівський підрозділ Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС був заснований у 1989 році, коли нам вдалося придбати нашу будівлю на вулиці Ілони Зріні. Єва Гулачі хотіла створити там бібліотеку, я перейняла естафету від неї, і мені вдалося її створити. Спочатку я працювала бібліотекарем, а з 1993 року – і секретарем мукачівського осередку КМКС. Для нас це чудова річ, оскільки це єдина бібліотека, що утримується осередком. Я перебуваю на посаді голови осередку чотири роки, але протягом останніх 29 років я залишалася невід’ємною частиною його роботи. З 2001 року я є головним референтом Мукачівського офісу Благодійного фонду «КМКС». Щосереди люди можуть зустрітися зі мною у будівлі нашої організації на вулиці Зріні, я приймаю з 9 години ранку.

– Що характеризувало останні п’ять років, яких успіхів досягло ТУКЗ-КМКС у міській та районній радах Мукачева?

– На виборах 2015 року троє наших кандидатів увійшли до Мукачівської міської ради. Головою цієї невеликої фракції був Іштван Шінк. Власне, я була членом виконавчого комітету протягом останніх п’яти років, тому добре знаю, як працює рада. Багато разів я підвищувала свій голос, коли бачила, що хтось намагається ущемляти угорські інтереси. Наприклад, на початку цього року з меморіалу Першої світової війни «Pro Patria» на кладовищі зникли іменні таблички. Нам удалося вчасно втрутитися, і об’єкт було відремонтовано таким чином, що старі меморіальні дошки були повернуті на свої місця. Чи візьмімо, наприклад, клуб пенсіонерів, який є ровесником Мукачівського осередку нашої організації. Їх виставили на вулицю за одну ніч. Довгий час вони збирались в бібліотеці, поки після довгих пошуків мені не вдалося пролобіювати для них одне з приміщень замку Ракоці.

– Чому представництво угорської нацменшини в раді ОТГ є важливим у цій новій ситуації?

– Як жінка, як мати, скажу: представництво інтересів – не одне з найзаповітніших моїх бажань. Я все розглядаю як роботу. Вже давно живу своє життя так, що вранці, встаючи з ліжка, роблю не те, що хочу, а те, що потрібно. Щоразу, коли Господь Бог ставить переді мною завдання, спочатку я часто буваю не впевнена, що впораюсь із ним. Але потім я усвідомлюю, що Він знає краще, і також дає мені сили та наполегливості для виконання цих завдань. Наприклад, у 2019 році у нас було 29 заходів, досить було відзвітуватись про все це, не говорячи вже про організацію та їх проведення.

Ми бажаємо Єлизаветі багато сил і наполегливості у її роботі, сподіваємось, що вона зможе завоювати довіру людей на виборах і гідно представлятиме їхні інтереси!

Tóth János/Kárpátalja hetilap/Karpat.in.ua