Вихід Британії з Євросоюзу сколихнув міжнародну політику

Результати референдуму у Великій Британії (Brexit) для багатьох стали несподіванкою та матимуть неабиякий вплив на європейську політику. Ми вже бачимо й перші наслідки: загострення питання про незалежність Шотландії, падіння фунта стерлінга, акцій провідних банків Британії та чимало інших, серед яких навіть побоювання щодо розвалу Євросоюзу, котрі після референдуму активно підігріває кремлівська пропаганда.

За вихід Британії з ЄC, яка була його членом протягом 43 років, проголосували 51,9% громадян при явці майже в 70%. Перш за все необхідно відзначити, що таке рішення підтримали англійці та жителі Уельсу. Водночас Шотландія й Північна Ірландія висловилися «проти».

Незалежність Шотландії?

62% виборців Шотландії проголосували за те, щоб Британія й надалі була членом ЄС. Країна просить Брюссель залишити її в Євросоюзі та вже готує відповідні документи. Перший міністр Шотландії Нікола Старджен заявила, що шукатиме «термінових дискусій» з Брюсселем, аби «захистити місце Шотландії в ЄС», повідомляє The Telegraph. Водночас в інтерв’ю ВВС вона сказала, що парламент Шотландії має офіційно погодитися на вихід Британії з ЄС, і вона закликатиме парламентаріїв голосувати проти. Також Старджен підкреслила, що голосування британців про вихід з Євросоюзу робить «дуже ймовірним» проведення в Шотландії другого референдуму про незалежність країни від Великобританії, який, за її словами, уже на порядку денному. На референдумі 2014 року 55% шотландців проголосували проти відокремлення від Британії. У той же час результати британського референдуму 23 червня засвідчили, що шотландці підтримують членство в ЄС. Відтак, за словами Стерджен, рішення британців про вихід з ЄС суттєво змінює ситуацію. Це підтверджують і дані опитування, проведеного газетою The Sunday Post, з яких випливає, що ідею про незалежність Шотландії підтримують уже 59%, передає РБК. Причому з боку ЄС лунають схвальні сигнали. Як повідомляє Reuters, голова комітету Бундестагу в справах ЄС і соратник Ангели Меркель Гюнтер Крігбаум заявив: «Я очікую нового референдуму про незалежність Шотландії, який буде успішним… Ми повинні будемо швидко реагувати на заявку на вступ до ЄС від дружньої країни».

Не дружнє розлучення не любовного роману

Гострі та подекуди різкі заяви пролунали з уст лідерів Євросоюзу. «Це не дружнє розлучення, але й самі стосунки не були любовним романом», – заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в ефірі німецького телебачення, пише ЄП. При цьому він не може зрозуміти, чому уряд Британії має намір зволікати до жовтня, щоб вирішити, чи слід відправляти «заяву про розлучення» до Брюсселя. «Я хотів би цю заяву негайно», – заявив президент Єврокомісії. «Це поганий день для Британії та ЄС, але ми повинні йти далі», – додав він.

Водночас президент Франції Франсуа Олланд заявив, що після референдуму в Британії Париж і Берлін мають узяти на себе відповідальність за збереження єдності ЄС. Він зазначив, що це стало для нього неприємним сюрпризом, повідомляє ZN.UA. «Дружня країна, наш союзник, з якою у нас так багато зв’язків, вирішила вийти з нашого союзу, Європейського Союзу, котрий ми вважали непорушним і нерозривним», – наголосив французький президент.

У свою чергу, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр в ефірі телеканалу ZDF заявив: «Ми повинні прийняти вибір, який було зроблено, і не шукати помсти». Він підкреслив, що попереду важкі переговори про умови виходу Британії з Євросоюзу. За словами Штайнмаєра, політичні партії в деяких державах – учасницях ЄС, швидше за все, будуть домагатись аналогічних голосувань.

У Словаччині також хочуть референдум про вихід з ЄС

І глава МЗС Німеччини не помилився. Словацькі націоналісти відреагували першими. Ультраправа Народна партія запускає петицію з референдуму про вихід Словаччини з Євросоюзу, повідомляє ЄП. Лідер партії Маріан Котлеба заявив: «Громадяни Сполученого Королівства вирішили відкинути диктат Брюсселя… Це відмінний час для того, щоб і Словаччина залишила європейський «Титанік», що йде на дно». Згідно зі словацькими законами, для того, щоб провести референдум, потрібно зібрати 350 тисяч підписів. Результати такого волевиявлення є обов’язковими до виконання.

Експерти кажуть: це популізм радикалів, і навряд чи Словаччина може повторити подібний крок. Та й громадська думка нині в переважній більшості підтримує членство в ЄС. Однак, з іншого боку, про вихід Британії з Євросоюзу багато хто говорив те саме. Водночас цілком очевидно, що незабаром націоналісти, євроскептики та радикали в різних країнах Європи візьмуть приклад зі словацьких колег і також ініціюватимуть подібні референдуми.

Як відбуватиметься «розлучення»

Переговори про деталі виходу Великобританії з Євросоюзу, імовірно, займуть не менше двох років. Відповідно до заяви ЄС, країна може формально запустити дію 50-ї статті Лісабонського договору, що описує процедуру виходу з Євросоюзу. Це, у свою чергу, відкриває дворічний період, протягом якого повинні бути завершені всі формальності, повідомляє ВВС. У той час як вестимуться переговори, Британія виявиться пов’язана всіма існуючими законами й договірними зобов’язаннями ЄС, пише УНІАН.

Британський прем’єр Девід Кемерон сказав, що піде у відставку до жовтня, аби почати процедуру виходу з ЄС зміг його наступник, котрого оберуть на конференції Консервативної партії в кінці вересня. Проте міністри закордонних справ ЄС закликали Британію почати процедуру виходу з ЄС якомога швидше. Представник Європейської ради підкреслив: «Це повинно бути зроблено у недвозначній формі з явним наміром ввести в дію 50-ту статтю…» Водночас канцлер Німеччини Ангела Меркель напередодні заявила, що Євросоюз не має бути грубим і зарозумілим щодо Британії на переговорах про вихід країни з ЄС. За її словами, процес не повинен тривати нескінченно. «Але я б не боролася за максимально короткий часовий інтервал», – підкреслила канцлер Німеччини.

«Забирайся, ми проголосували за Брексіт!»

Показовим є факт, що у Великобританії спостерігається сплеск випадків расизму та ксенофобії після референдуму про вихід з Євросоюзу, пише The Guardian. Так, після оголошення підсумків голосування в поштові скриньки жителів Хантінгдона графства Кембриджшир розкидали послання расистського характеру. Листівки антипольського змісту також були знайдені й біля однієї із шкіл. А на вході в польський культурний центр на заході Лондона з’явилося расистське графіті, яке, однак, швидко стерли. Зміст напису поліція розкривати відмовилася. У Глостері очевидець розповів, як в одному із супермаркетів білий чоловік у черзі на касі почав кричати: «Це Англія зараз, іноземці мають 48 годин, щоб валити відразу. Хто тут іноземці?!» Після чого став агресивно чіплятися до людей і запитувати: «Ви звідки? З Іспанії? Ви італієць? А ви румун?» Окрім того, за словами екс-заступника глави МЗС Британії Саїда Варсі, багатьох іммігрантів зупиняють на вулиці й кажуть їм покинути країну. Так, жінці родом з Польщі сказали вийти з автобуса і почати пакувати валізи для повернення додому. Повідомляється також про різні випадки вияву нетерпимості до мусульман і вихідців з країн Південної Азії. Так, у Бірмінгемі група молодих людей підійшла до мусульманки зі словами: «Забирайся, ми проголосували за Брексіт». Видання пише й про низку інших інцидентів, а також ілюструє хвилю ксенофобії та расизму з боку англійців у соціальних мережах. Як зазначається, здебільшого вони пов’язані з помилковим твердженням, ніби результати референдуму означають, що іноземцям – громадянам ЄС доведеться покинути Британію.

Брексіт обвалив світові ринки

Тріумф прихильників Брексіту майже одразу затьмарили економічні та фінансові новини. Підсумки референдуму спровокували стрімке падіння фунту аж до мінімальної позначки з 1985 року. Суттєво подешевшали акції провідних компаній та банків Британії. Близько 2,2 мільйона працівників фінансової галузі країни можуть зіткнутися з багаторічною невизначеністю й ризиком скорочення робочих місць. Адже після того як країна проголосувала за вихід з ЄС, під питанням опинився статус Лондона як провідного фінансового центру. Відповідно індустрія фінансових послуг Британії тепер під загрозою. Інвестбанки вже попереджали, що можуть вивести з країни тисячі робочих місць, якщо вона вирішить вийти з ЄС, повідомляє Рейтер.

Слідом за європейським та азіатським Брексіт обвалив також американський фондовий ринок і всі інші світові ринки. Спад на азіатських біржах став максимальним з серпня 2015 року, коли Китай провів рекордну за 20 років девальвацію юаня, а європейські фондові індекси втратили 5–8%. У свою чергу, в Європейському центробанку та Федеральній резервній системі США попередили, що готові підтримувати ліквідність фінансового сектору, щоб стримувати негативні впливи Брексіту. З аналогічною заявою виступили в Банку Англії, який готовий надати 250 млрд фунтів для нормалізації роботи фінансових ринків.

Шкода, але «нам своє робить»

Про наслідки Брексіту для нашої держави в Україні заговорили одразу. Президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook написав: «Шкода, але «нам своє робить». Вірю, що незважаючи на результат референдуму, Британія залишається в об’єднаній Європі й захищатиме спільні європейські цінності», – зазначив Президент. Порошенко вважає, що сьогодні нагальний виклик для ЄС – «знайти шлях до сердець євроскептиків, аби не дати жодного шансу опонентам європейського інтеграційного проекту та їхнім щедрим спонсорам». Він розраховує, що санкції проти РФ будуть продовжені, незважаючи на результат референдуму в Британії. А вже 27 червня в Брюсселі під час зустрічі з Петром Порошенком президент Європарламенту Мартін Шульц заявив: «Внутрішні процедури, пов’язані з виходом Великої Британії з ЄС, не вплинуть на готовність Європарламенту щодо запровадження безвізового режиму для громадян України».

Водночас експерти запевняють, що наслідки для України все-таки будуть, адже доля нашої держави в останні роки дедалі більше пов’язана з Європою як політично, так і економічно. Відповідно події європейської політики такого масштабу неодмінно матимуть відлуння й у нас.

Руслан ФАТУЛА