Брензович: «…Закарпатські угорці підтвердили своє прагнення до збереження»

Щодо закарпатських угорців, 2020-й рік перевершив події 2019-го. Ми поспілкувалися з головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем про те, що сталося минулого року, і попросили його окреслити, який рік чекає на закарпатських угорців та Товариство у 2021-му, з огляду на торішні події.

– Новорічне привітання Президента України Володимира Зеленського минулого року, в якому Глава держави говорив також угорською, у багатьох викликало сподівання на розвиток українсько-угорських відносин. Але надії розвіялися дуже швидко, і виступи проти представників угорської меншини продовжилися.

– Минулий рік справді розпочався з цього привітання, але згодом виявилося, що в політиці щодо меншин не відбулося змін. Адже після цього були вжиті заходи, які негативно вплинули на ситуацію закарпатських угорців. На жаль, сподівання переважної більшості населення країни на обрання президентом Володимира Зеленського та парламентські вибори не виправдалися, оскільки більша частина попередньої політики продовжується, про що свідчить відсутність змін до законів про освіту та мову. Зараз, із ухваленням та підписанням закону про середню освіту та відновленням антиугорської кампанії в ЗМІ, зміни, на які ми сподівались на виборах нового глави держави, не відбулись. Розпочалось впровадження законів проти меншин, які обмежують використання рідної мови в публічній сфері. Зараз, у січні, це пошириться на сферу обслуговування, що є серйозним кроком назад порівняно з попередніми роками.

– Минулий рік поставив перед усім світом безпрецедентні виклики. Епідемія коронавірусу стала несподіваною та застала непідготовленими заклади охорони здоров’я, в тому числі на Закарпатті. Товариство угорської культури Закарпаття та благодійний фонд КМКС негайно розпочали збір коштів для забезпечення засобами захисту та іншим необхідним обладнанням медичних працівників.

– Оскільки ми розуміли, що нам усім загрожує пандемія, вирішили спільно спробувати запобігти проблемам. У наявному стані системи охорони здоров’я на Закарпатті, поширення коронавірусу було серйозною загрозою для нашого суспільства. Ми знали, що не забезпечені основні умови для захисту здоров’я: не вистачало дезінфікуючих засобів, захисного одягу, масок і, звичайно, апаратів ШВЛ. Тож вирішили зробити все можливе, щоб допомогти із забезпеченням необхідного медичного обладнання в нашому краї. У березні ми ініціювали збір коштів для придбання необхідного медичного обладнання медичним працівникам та мешканцям області. В рамках благодійної акції вдалося зібрати понад 3 мільйони гривень. Завдяки цим коштам ми закупили необхідні засоби для обласних, районних та міських лікарень, а також амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Ми надали допомогу цими засобами всім закарпатським населеним пунктам, де проживають угорці. Долучилися до акції, перерахувавши кошти благодійному фонду, окрім наших співробітників, працівників газет, телеканалу, інституту, також кількасот організацій, приватних осіб, підприємців, як вітчизняних, так і з-за кордону. Окрім Закарпаття, пожертви також надходили з Угорщини, Іспанії, Польщі та Канади. Все це свідчить про силу угорської співпраці. Завдяки благодійній акції ТУКЗ-КМКС, ми також передали апарат ШВЛ вартістю 583 тисячі гривень Берегівській районній лікарні. Благодійний збір – це історія успіху, оскільки Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) під час епідемії було тією організацією, яка надала найбільшу допомогу під час епідемії коронавірусу, тому що надавали її на самому початку, коли всього бракувало.

Звичайно, ми відчували солідарність угорської держави, угорської нації протягом усього року. Уряд Угорщини, зокрема, надав області 50 апаратів ШВЛ для захисту від коронавірусу. Частину вантажу 23 вересня в Ужгороді особисто передав міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Другу частину допомоги – 32 апарати – 5 жовтня у Берегові вручив очільник Угорської Екуменічної служби допомоги Ласло Легел.

– Незважаючи на економічні труднощі, спричинені пандемією, багато установ в області були оновлені завдяки підтримці угорського уряду.

– За останній період угорська інфраструктура на Закарпатті розвинулась до безпрецедентного рівня завдяки допомозі, що надходила з різних джерел з Угорщини. Оновилися майже всі дитячі садочки та амбулаторії, вдалося відремонтувати багато шкіл. За підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини в рамках програми «Східне партнерство» ми модернізували понад сотню об’єктів в області. Ми вдячні за підтримку, і, на жаль, ми вкрай її потребуємо, адже з власних джерел такі покращення ми б не змогли реалізувати. До цього вихователі дитячих садків, вчителі та лікарі працювали в цих закладах у негідних умовах. На Закарпатті не залишилося населеного пункту, де не проведено ремонту мережі закладів.

– Ці події майже зовсім не висвітлюються в українській пресі.

– В Україні за останній час антиугорська політика не змінилася. Центральні українські ЗМІ досі публікують матеріали, котрі як угорців Закарпаття, так і політику Угорщини висвітлюють у негативному контексті, і просто ігнорують надзвичайно важливі жести, які Угорщина робить для України. Підтримка угорських установ на Закарпатті також суттєво покращить ситуацію з українським бюджетом, адже це мало би фінансуватися з українського бюджету.

– Із утворенням об’єднаних територіальних громад та нових районів практично завершилася адміністративна реформа. Як це впливає на самоврядування угорців на Закарпатті?

– Фактично вся українська адміністративна система знаходиться у перехідному періоді і ми не знаємо, що буде з новою адміністрацією. Ми також не знаємо, наприклад, якою буде функція збільшених районів. Децентралізація розпочалася з великим запалом. План полягає в тому, що проблеми доведеться вирішувати на місцях, там, де вони виникають, таким чином ОТГ отримують ширші права, водночас повноваження районів не визначені. Тепер це буде щось нове, ніхто не знає, як це буде працювати, побачимо. Відбулися вибори, створено район із центром у м. Берегово, в якому угорське населення – не більшість, але, знову ж таки, за цим послідувала істерія в українських ЗМІ. Ми знаємо, що, врешті-решт, переважна більшість ОТГ, за винятком кількох, була створена відповідно до волі та бачення угорців Закарпаття. Створені ОТГ та райони і розпочалася відповідна робота, пов’язана з цим.

– ТУКЗ-КМКС мало історичний успіх на осінніх місцевих виборах, які відбулися згідно з новим законом про вибори, але створення місцевих рад було нелегким. Як можна забезпечити права та інтереси виборців «КМКС» Партії угорців України в органах місцевого самоврядування?

– Попри всі труднощі, угорці Закарпаття змогли вистояти; вони підтвердили своє прагнення до збереження і під час виборів, оскільки ми досягли надзвичайно хороших результатів на місцевих виборах: у нас 8 представників в обласній раді, маємо депутатів у всіх місцевих радах, де проживає значна кількість угорців. Все це також дає надію на те, що ми матимемо позитивний вплив на майбутнє закарпатських угорців на місцях. Це надзвичайно серйозне досягнення, і тому я хотів би подякувати виборцям. Створення коаліцій можна вважати успішним. У найважливішому для нас Берегівському районі головою райради став кандидат від «КМКС» Карло Резеш. У важливому для нас місті Берегово головою став Золтан Бабяк, якого ми підтримуємо, і маємо значну кількість представників у ряді інших місцевих рад.

– З якими почуттями ви особисто пережили виступ СБУ проти угорських організацій?

– Цього можна було очікувати, оскільки розслідування проти нас, засноване на абсолютно безпідставних звинуваченнях, триває вже 2 роки. Цілком очевидно, що це мало закінчитися у певній формі. І це виразилось у такій грубій, жорсткій, антиугорській атаці на всі наші офіси. Дуже дивним є те, що, незважаючи на такі серйозні звинувачення, які отримали Фонд ім. Егана Еде чи Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут», ці установи продовжують функціонувати та виконують свою роботу. Очевидно, що акція мала на меті залякування.

Дуже добре було б знати, коли це божевілля нарешті закінчиться, оскільки воно не має абсолютно ніякого підґрунтя. На жаль, останніми тижнями та місяцями антиугорська істерія знову досягла піку в Україні. Безпідставні справи створюють напруженість як в угорській громаді Закарпаття, так і в українсько-угорських відносинах. Вже в серпні з’явилися повідомлення про мінування, майже всі угорські організації отримали листи із погрозами, а після виборів відбулася вже згадана операція спецслужб, в якій взяли участь понад 100 осіб, у тому числі повністю озброєні спецпризначенці.

Істерія продовжилася так званою історією «гімну у с. Сюрте». Центральна преса днями мусолила цю тему, крім того, заборонили в’їзд у країну особам, діяльність яких позитивно впливала як на українсько-угорські відносини, так і на розвиток Закарпаття.

Вершками на торті вкотре став екстремістський сайт «Миротворець». Раніше на ньому вже були розміщені прізвища угорців, а тепер до списку внесли депутатку Європарламенту Андрею Бочкор, і мене. Думаю, я встановив певний рекорд, оскільки я внесений не лише у цей список, але є й у російському списку санкцій. Закарпатських угорців знову намагаються залякати та знову викликати проти нас істерію, що дуже небезпечно як з огляду на громаду, так і на суспільний мир в Україні, а також негативно впливає на українсько-угорські відносини. Більше того, тепер, коли це вже поширилося і на члена Європарламенту, напруга виникла між Україною та всім Європейським Союзом.

– За таких умов програми підтримки угорського уряду продовжуватимуться?

– Незважаючи на складні обставини, ми реалізуємо ті надзвичайно важливі речі, які життєво важливі для угорців Закарпаття. Програми підтримки економічного розвитку, мережі опорних шкіл, Програма «Східне партнерство» продовжуватимуться, незважаючи на тиск, який чиниться на нас.

– На вашу думку, що в Україні могло б позитивно вплинути на життя угорців на Закарпатті?

– На сьогодні немає перспектив змін, які могли б покращити можливості угорців на Закарпатті. Але будемо сподіватися!

– Життя угорців на Закарпатті значною мірою пов’язане з розвитком українсько-угорських відносин. Що може вплинути на їх покращення, в чому ви бачите можливість цього?

– Очевидно, що ці питання слід обговорювати, сподіваємось, що ці переговори відновляться або продовжуватимуться. Зараз позиції знаходяться дуже далеко одна від одної.

– На завершення, що б ви хотіли передати закарпатським угорцям, а також представникам інших національностей Закарпаття?

– Сподіваємось, що наступний рік буде кращим, ніж минулий. Оскільки число 21 виграшне і у грі в карти, будемо сподіватися, що новий рік принесе більше позитивних зрушень. Сподіваюся, що переможе здоровий глузд: припиняться безпідставні атаки, а відносини між двома країнами та ситуація угорської громади на Закарпатті покращаться в майбутньому. Ми робитимемо все для цього, як це робили і досі.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap/Karpat.in.ua