Угорські ЗМІ: зустріч Віктора Орбана з Володимиром Зеленським знята з порядку денного через ситуацію на Закарпатті

Перша зустріч прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з президентом України Володимиром Зеленським була знята з порядку денного. Про це повідомили журналісти угорського видання Magyar Nemzet, посилаючись на власні джерела в дипломатичних структурах Угорщини. Причиною начебто є питання угорської національної меншини на Закарпатті.

Зустріч Віктора Орбана та Володимира Зеленського планувалася ще на літо минулого року, однак її щоразу відкладали.

«Угорська дипломатія, яка блокує засідання ради Україна – НАТО на політичному рівні, бачить, що Володимир Зеленський не виконав своїх обіцянок і нічим не кращий для Закарпаття, ніж його попередник Петро Порошенко. Ознайомлені з цією сферою бачать, що, хоча минулого літа ще був шанс на першу зустріч між прем’єр-міністром Віктором Орбаном та Володимиром Зеленським, з того часу ситуація тільки погіршилася й саміт був знятий з порядку денного, оскільки за майже два роки його так і не вдалося організувати», – повідомляє джерело Magyar Nemzet.

Видання пише, що Угорщина готується порушити питання угорської нацменшини Закарпаття на саміті НАТО, запланованому на червень цього року. Зокрема перед американським президентом Джо Байденом, приїзд якого також планується, якщо не перешкодить ситуація з коронавірусом.

«Ми ще не завершили підготовчу роботу, але я впевнений, що ми обов’язково порушимо проблему Закарпаття на саміті», – повідомив виданню провідний угорський дипломат на умовах анонімності.

Нагадаємо: загострення між Будапештом і Києвом розпочалося після прийняття Верховною Радою України у вересні 2017 року закону про освіту. До вказаного часу відносини між двома державами можна було охарактеризувати виключно як «дружні та партнерські». Зокрема Угорщина першою визнала незалежність України й відтоді постійно надає фінансову та матеріальну допомогу на різного роду ініціативи, особливо на Закарпатті. Натомість наша країна з 1991 року створила досить сприятливі та демократичні умови для життя й розвитку національних меншин на своїй території. Однак прийнятий у 2017 році освітній закон цю ситуацію різко змінив і став головною причиною невдоволення Угорщини. Документ визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є виключно державна. А особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах лише в дитячих садочках та початковій школі. На думку офіційної Угорщини та угорців Закарпаття, це обмежує близько 150 тисяч етнічних угорців, що мешкають в Україні, в праві на отримання освіти рідною мовою.

З того часу ми стали свідками багатьох провокацій, спрямованих проти угорської нацменшини на Закарпатті. Тут можемо згадати факельні марші в Ужгороді, зривання угорських прапорів та безчинства немісцевих, завезених націоналістів у Берегові, організовані представниками окремих радикально налаштованих політичних сил, та багато інших провокацій, включно з масштабними кампаніями в ЗМІ, котрі відбувалися під час суперечок Києва та Будапешта за каденції минулого глави держави.

Водночас після обрання президентом України Володимира Зеленського у 2019 році з’явилася надія на примирення та врегулювання міждержавних відносин. Тоді почалися активні контакти та неодноразові зустрічі на рівні міністрів закордонних справ України та Угорщини, що сприймалось як спроба порозумітися та владнати всі проблемні питання. У процесі переговорів анонсувалася зустріч лідерів двох держав, а також повідомлялося, що найближчим часом відбудеться засідання українсько-угорської робочої групи з питань освіти.

Однак у грудні минулого року у відносинах України та Угорщини знову почалося серйозне загострення. Так, 30 листопада минулого року Служба безпеки України провела масштабні обшуки в помешканні голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ – КМКС) Василя Брензовича, а також офісах організацій закарпатських угорців в Ужгороді й Берегові. Подія спричинила неабиякий резонанс та шквал критики як з боку закордонних, так і закарпатських політиків.

Водночас закарпатські угорці з того часу почали систематично отримувати різного роду погрози. Наприклад, за декілька днів до згаданих обшуків з боку СБУ, на порталі YouTube розповсюдили відео, як чоловік у масці на фоні знака про в’їзд до міста Берегова і прапора організації «Правий сектор» погрожує смертю закарпатським угорцям. Листи з погрозами регулярно приходили й на електронні скриньки угорських організацій Закарпаття та їхніх представників. Провокаційні надписи з’явилися й на будівлі сільської ради Пийтерфолвівської ОТГ. Невідомі з орфографічними помилками нацарапали на стіні: «Закарпаття – це Україна. Ми за вами прийдемо. Правий сектор». Усе це відтоді супроводжується також системними інформаційними провокаціями в соціальних мережах та ЗМІ, котрі явно спрямовані проти угорців Закарпаття.

Деякі закарпатські політики навіть почали пов’язувати обшуки у Василя Брензовича та офісах ГО «Товариства угорської культури Закарпаття» з тим, що фракція ТУКЗ – КМКС у Закарпатській обласній раді відмовилася вступати в коаліцію після виборів.

Варто також згадати, що незадовго перед цим загостренням уповноваженого угорського урядовця Іштвана Грежу не пустили в Україну. На кордоні політику повідомили, що йому заборонений в’їзд на територію нашої держави. Іштван Грежа за останні роки посприяв у виділенні та передачі Україні чималої кількості гуманітарної допомоги, яка містила і вакцини, і засоби медичного захисту. Того разу посадовець прямував до нашої держави зі схожою метою.

До речі, на претензії з боку офіційного Будапешта, а також протести лідерів угорців Закарпаття проти тиску на очільників угорської нацменшини та залякування угорської громади Закарпаття міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що «будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності». Він також підкреслив, що всі громадяни України рівні перед законом незалежно від національності та етнічного походження.

Руслан ФАТУЛА