У середу, 19 травня, відбувся онлайн-семінар «Діяльність Програми U-LEAD у Закарпатській області». Із представниками ЗМІ поспілкувалися представники закарпатського РО Програми «U-LEAD з Європою». Загалом йшлося про перші кроки громад у новій системі територіальної організації влади, про фінансові ресурси громад Закарпаття, а також про внесок програми «U-LEAD з Європою» у посиленні спроможності громад Закарпаття.
За словами радника з питань децентралізації та місцевого самоврядування Закарпатського РО Програми «U-LEAD з Європою» Павла Рябоконя, до того, як реформа з децентралізації почала свою дію, на Закарпатті було 13 районів (13 – районних рад, 11 – міських рад, 19 – селищних рад, 307 – сільських рад). Після реформи в області утворилися такі адміністративні трансформації: утворилося 6 районів (6 – районних рад, 11 – міських рад, 18 – селищних рад, 35 – сільських рад).
Проаналізували також голів місцевих рад територіальних громад на Закарпатті, що об’єдналися (переобраних та зовсім нових). Як виявилося, найбільше нових місцевих голів у Хустській та Ужгородській ТГ.
Що стосується гендерного принципу, то всього 6 жінок на Закарпатті є головами ТГ.
Цікавим є також віковий розподіл голів місцевих ТГ. На Закарпатті тільки дві громади обрали за голову особу, молодше 30 років: Королівська та Пилипецька ТГ.
– Загалом поняття ОТГ, воно втратило свою актуальність. Причиною цього стало прийняття Закону №562, де був введений термін Територіальна Громада (ТГ на зміну ОТГ), – зазначив Павло Рябоконь. – Наступне – вибори старости. Раніше він обирався мешканцями старостинських округів, а тепер затверджується радою за пропозицією голови (Закон №805). Щодо служби в органах місцевого самоврядування, то тепер знято обмеження щодо граничного віку перебування на службі в ОМС з усіх виборних посад. Для інших посадових осіб ОМС – можливість продовження перебування на службі в ОМС до досягнення 70-річного віку.
Також одними із викликів були реорганізація ОМС та утворення ЦНАП. З 64 територіальних громад, які утворилися, тільки 8 не провели реорганізацію. Це ті громади, які були добровільно об’єднані.
Що стосується очікуваних змін в законодавстві, то мова про законопроекти, які дуже необхідні для того, щоб підтримати децентралізаційні процеси: Законопроект №2194 та 2195 – земельна децентралізація; створення центрів надання культурних послуг та реформування мережі бібліотек в громадах №4318, 5002; Законопроект №4298 – про місцеві державні адміністрації; Законопроект №4497 – підвищення порогу закупівель.
Як розповів під час семінару Михайло Бундзяк, радник з питань муніципальних фінансів та управління Закарпатського регіонального офісу, на Закарпатті у 2020 році 3 ТГ отримували з державного бюджету базову дотацію у розмірі 27,4 млн грн. Одна ТГ спрямувала кошти до державного бюджету як реверсну дотацію – 43,5 млн грн (Мукачівська ТГ), а також були 3 бездотаційні ТГ.
У 2021 році на Закарпатті з 64 ТГ, 56 територіальних громад отримують з державного бюджету базову дотацію у розмірі 1 180,5 млн грн, 6 ТГ спрямовують кошти до державного бюджету як реверсну дотацію у розмірі 181, 5 млн грн, а також 2 ТГ є бездотаційними.
Насамкінець семінару керівник Закарпатського регіонального офісу Микола Сюсько розповів про внесок Програми «U-LEAD з Європою» у посилення спроможності громад Закарпаття. Зокрема мова йшла про підтримку новостворених громад на етапі різноманітних консультацій, семінарів та тренінгів.
Христина БІКЛЯН