Закарпатські угорці взяли участь у Європейському регіональному форумі із захисту нацменшин

Четверта сесія Європейського регіонального форуму, присвячена питанням запобігання конфліктам та захисту прав нацменшин, відбулася 12–13 жовтня. Під час заходу депутат Європарламенту Андрея Бочкор та доцент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, представниця Товариства угорської культури Закарпаття Наталія Вараді звернули увагу на ситуацію угорської громади в нашому краї й висловили пропозиції щодо покращення дискримінаційної ситуації Україні, Єврокомісії та Європейському парламенту.

Андрея Бочкор повідомила про систематичні порушення прав закарпатських угорців із 2017 року. Зокрема звернула увагу на закон про освіту, що радикально обмежує право нацменшин, які проживають у країні, на навчання рідною мовою, та закон про мову, прийнятий у 2019 році, що передбачає обов’язкове використання державної мови в усіх сферах, окрім діяльності церков та особистого життя. А також прийнятий цього року закон про корінні народи України, який виключив із категорії корінних народів України угорську громаду Закарпаття, що проживає в краї понад тисячу років, оскільки вона має батьківщину.

«Щодо нового закону про нацменшини, який розробляється, хочу наголосити на тому неприйнятному факті, що українські законодавці змінюють визначення «меншина» на «спільнота», намагаючись уникнути виконання міжнародних зобов’язань України щодо національних меншин. Вважаю надзвичайно важливим, щоб учасники форуму отримали інформацію про політичні переслідування, погрози та стигматизацію політичних лідерів і представників нацменшин, зокрема через публікації на сайті «Mиротворець». Я також звернула увагу на заклик у телеефірі голови Тернопільської обласної ради, що на угорців, які проживають в Україні, слід чинити тиск через угорсько-російську угоду про постачання газу. Україні треба уникати підтримки засобів масової інформації, організацій та окремих осіб, які розпалюють ненависть до нацменшин, оскільки їхні дії можуть призвести до ворожості та агресії, а також кинути тінь на добросусідські відносини країни», – наголосила Андрея Бочкор.

Наталія Вараді як представниця Товариства угорської культури Закарпаття детально розповіла про стурбованість закарпатських угорців через закон про освіту. Вона підкреслила, що, з педагогічної точки зору, засвоєння та передача знань рідною мовою найбільш ефективні, інакше учні не можуть здобути знання високого рівня з певного предмета, зокрема й української мови. Пані Вараді наголосила, що угорська меншина правомірно просить уряд України надати змогу викладати шкільні предмети рідною мовою, а українську – на уроках української мови, використовуючи методи й засоби, які забезпечують ефективну освіту та відповідають європейським стандартам. А також підкреслила, що не можна погодитися з положенням, яке набуде чинності у 2023 році й визначатиме відсоткове співвідношення викладання та навчання українською, примусово обмежуючи викладання рідною мовою. Обмеження та закон про державну мову утискають угорськомовні школи й дискримінаційним способом розділяють нацменшини, які проживають у країні, на чотири категорії щодо права на освіту рідною мовою, з чим раніше закарпатські угорці не стикалися. Тому Наталія Вараді закликала міжнародні установи та організації ЄС підтримати угорську меншину на Закарпатті й допомогти їй у вирішенні проблем щодо обмеження її прав.

Андрея Бочкор підкреслила: «У наданих мною рекомендаціях я прошу українську владу визнати угорців на Закарпатті корінним народом у відповідному законі та надати їм ті ж права, що й іншим корінним меншинам, а саме навчатися рідною мовою до кінця середньої школи. Скасувати статтю 7 закону про освіту та відновити попередні права на використання рідної мови в навчанні. Залучити представників організацій національних меншин до підготовки законопроєктів та законів, що стосуються нацменшин, надаючи їм можливість брати активну участь у законодавчих і політичних процесах. У своїх рекомендаціях Європейському парламенту та Європейській комісії я прошу, аби питання неприпустимості дискримінації та поваги до прав національних меншин залишалися на порядку денному у двосторонніх відносинах з українськими партнерами».

Для довідки: Європейський регіональний форум був скликаний Фернаном де Варенном, спеціальним доповідачем ООН з питань національних меншин, та організований Інститутом ім. Тома Лантоша. Захід зібрав близько 200 представників нацменшин із різних країн, регіональних та громадських організацій, інституцій ООН, які, зокрема, мали можливість виступити на одній із чотирьох тематичних панельних дискусій.

Брюссель, 13 жовтня, 2021 року