Фракція «КМКС» намагається й надалі відповідати викликам часу – Ілдико Орос
Депутатка Закарпатської обласної ради, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради розповіла про виклики 2023 року та пріоритети поточного. Зокрема зазначила, що у фракції «КМКС» позаду важкий рік. На жаль, у 2023-му вона пережила і непоправну втрату через раптову смерть керівника Йосипа Борто, котрий мав значну повагу в обласній раді. А фракція «КМКС» під його керівництвом часто переважувала чашу терезів у рішеннях обласної ради на свій бік.
– Як би ви підсумували роботу фракції «КМКС» в обласній раді за минулий рік?
– 2023-й, на жаль, завершився сумною подією, адже в листопаді раптово пішов у засвіти Йосип Борто, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, очільник фракції «КМКС» в обласній раді. Він чудово представляв інтереси закарпатських угорців в облраді, міг створити відмінний баланс, так вважають і в обласній раді.
Щодня діяти в наших інтересах було невід’ємною частиною його життя, незважаючи на те, що він більше не працював в обласній раді. Йосипа Борто цінували й визнавали всі в краї, згадували його і на останньому в цьому році засіданні обласної ради, депутати високо оцінювали його роботу, діяльність. Було прийнято рішення, що до кінця роботи цього скликання обласної ради на тому місці, де він сидів, ніхто не сидітиме.
Під час ухвалення питань фракція діяла одноголосно. Нашою лінією роботи були насамперед культура та освіта. Протягом 2023 року, як і до цього, ми представляли інтереси закарпатської угорської громади й намагалися використати всі можливості. Наприклад, коли обласна рада ухвалювала рішення щодо шкільних автобусів, лобіювали, щоб їх отримали і територіальні громади, які ми представляємо. Усі можливості, котрі давав бюджет, ми намагалися спрямувати до наших територіальних громад.
– Чи були якісь спірні питання?
– Було одне питання, яке я особисто теж сприйняла негативно. З минулого року закарпатські професійно-технічні навчальні заклади перейшли на утримання обласної ради. Досі вони фінансувалися з державного бюджету. Оскільки облрада взяла на себе утримання закладів на прийняла їхні будівлі на баланс, відбулося і внесення змін до статутів. Як голова комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради, відповідно до закону про освіту України, там, де це можливо, я намагалася внести до статуту положення про використання мови нацменшин, якщо на це є попит. Наприклад, у закладах, де навчання ведеться після 9-го класу, більшість загальноосвітніх предметів можна було б викладати мовою нацменшини, а там, де є угорськомовна меншина, вивчати угорську мову та літературу. До слова, 20 років тому такі правила ще діяли. Коли я внесла цю поправку, обласна рада, на жаль, проголосувала проти. Для мене це незрозуміло, адже ми в одному човні, знаємо одне одного. Утім облрада прийняла рішення, що викладати в професійно-технічних закладах можна лише українською.
Я пропонувала ухвалювати рішення про мову викладання з урахуванням законів. Відтоді було прийнято закон про нацменшини, і тепер до цього питання можна повернутися, оскільки мовою навчання для нацменшин може бути й угорська. Інших проблем в облраді не було, з усіх питань вдалося досягти консенсусу. Можливо, у цьому була й роль особистості Йосипа Борто. Намагатимемося і надалі відповідати викликам часу.
– Які нові виклики очікуються?
– Наразі одне із найважливіших питань з точки зору освіти – запровадження нових правил щодо облаштування укриттів. Збільшено кількість квадратних метрів на одну особу, раніше було 0,6 кв. м, тепер необхідно забезпечити 1,5 кв. м на одну особу. Крім того, усі укриття повинні бути обладнані системою очищення повітря та вентиляції. Виконання цих вимог – такі бюджетні навантаження, які, на мою думку, більшість закарпатських шкіл не потягне. Тому треба знайти в бюджеті можливості допомогти. Я запропонувала створити проєкт, на який територіальні громади подавали б заявки для вдосконалення укриттів. Якщо ми з цим не розберемося, то у вересні більшість закарпатських шкіл не зможуть розпочати очне навчання. Тому я запропонувала в обласній раді зайнятися цим питанням якомога скоріше. Схоже, мою пропозицію прийняли, але грошей на неї ще не виділили. Після того як з початком війни в наш край переїхали сотні підприємств, Закарпатська обласна рада перевиконує бюджет. Більшу його частину вона віддавала війську, тепер також усі надлишкові кошти запропонували ЗСУ. Водночас, оскільки це також питання, пов’язане з війною, обласна рада могла б профінансувати вдосконалення з додаткових доходів. Питання в тому, чи буде на це політична воля.
Еніке Вараді/Várady Enikő/Kárpátalja hetilap
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися