Чергове «припинення вогню» на Донбасі: надія на мир або геополітичні ігри?

Під кінець літа в Україні знову заговорили про черговий «режим припинення вогню» на Донбасі з 1 вересня. Адже розпочинається навчальний рік і діти підуть до школи…

Усе залежить лише від однієї людини

26 серпня Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі заявила про необхідність повного та безстрокового припинення вогню з 1 вересня, коли розпочнеться новий навчальний рік. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook прес-секретар представника України на переговорах у Мінську Леоніда Кучми Дарка Оліфер. За її словами, тільки на підконтрольній Україні частині Донбасу в школи й дитсадки підуть понад 150 тисяч дітей.

У свою чергу, Президент України Петро Порошенко 31 серпня заявив, що встановлення режиму повного припинення вогню на Донбасі з початком осені залежить лише від президента РФ. «Я уповноважив своїх представників у Тристоронній контактній групі запропонувати з 1 вересня повне припинення вогню. Нас підтримали наші колеги з ОБСЄ, наші партнери по «нормандському формату» – німці та французи… Зараз відповідь залежить лише від однієї людини, яка організувала агресію проти нашої держави, його прізвище – Путін!» – сказав Президент України під час візиту до Маріуполя.

У РФ очікують особливого статусу та амністії бойовиків

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, у свою чергу, запевнив: «У Кремлі підтримують домовленість, досягнуту Контактною групою щодо врегулювання ситуації на південному сході України… припинення вогню на лінії зіткнення сторін у зв’язку з початком нового навчального року, яка набуває чинності з 00.00 годин 31 серпня», пише РИА «Новости». У Москві заявили, що «розраховують на сумлінне виконання цієї домовленості всіма сторонами», якими, на думку прес-секретаря президента РФ, є Київ, Донецьк і Луганськ. Також, за словами Пєскова, Росія очікує, що припинення вогню «буде підкріплено конкретними практичними діями української сторони щодо розробки та прийняття проектів законів про особливий статус Донецької й Луганської областей, а також про амністію і місцеві вибори на Донбасі».

Українські військові не вірять

Військові не вірять у те, що ворог буде дотримуватися режиму припинення вогню, про який напередодні домовились у Мінську. Як повідомляє ТСН.ua, солдати пам’ятають, що останнє таке припинення вогню в дійсності не протривало й однієї доби. «Чому 1 вересня? Діти в школу? А що, потім вони в школу не ходитимуть? Я думаю, перші дні будуть утримуватись, а потім усе повернеться», – пророкував боєць із позивним «Мирон». На підтвердження своїх здогадів військовослужбовці показали машину, на якій робітники рік тому приїхали в сіру зону лагодити електрику. «Була домовленість, що режим тиші. Люди хотіли подати напругу на окуповані території. Але приїхали робітники, і сепаратисти їх підпалили», – пояснює «Макар». Тож до вересневого режиму тиші бійці ретельно чистять кулемети.

«Тиша» тривала недовго

1 вересня міністр оборони Степан Полторак у бадьорому настрої заявив: «На 9-ту ранку, починаючи з 00.00 годин, у нас немає жодного обстрілу. Я сподіваюся, що так воно буде й далі». Однак реальна тиша тривала недовго… Як зазначається у зведенні штабу АТО, 1 вересня з опівночі до 10.00 зберігався режим тиші. «А вже після 10-ї години ранку було зафіксовано неприцільну стрільбу з великокаліберного кулемета в напрямку селища Луганське. З 12.00 почали надходити повідомлення про застосування станкових протитанкових гранатометів по Троїцькому та Невельському», – зазначили у штабі. За оперативною інформацією, на передових позиціях незаконних збройних формувань перебували журналісти російських телевізійних каналів для можливої фіксації «порушення українською стороною режиму тиші». «Збройні сили України на провокації не відповідають, вогонь у відповідь не відкривають та виконують наказ Президента України», – наголосили у штабі.

«Режим тиші дотримується, за винятком…»

2 вересня бойовики 11 разів відкривали вогонь по позиціях українських військових, ЗСУ на обстріли не відповідають. Зафіксовано 8 випадків порушення «режиму тиші» на Донецькому, 3 – на Маріупольському напрямках, повідомив прес-центр АТО на своїй сторінці у Facebook. 3 вересня було 11 випадків порушення «режиму тиші». 4 вересня зафіксовано 16 обстрілів, 5 вересня – 20, поранено 7 військових та 1 прикордонника, інформує штаб АТО. Окрім того, за повідомленням розвідки, цього дня трапилося бойове зіткнення ворожої ДРГ з нашими бійцями. Бойовики ведуть вогонь із гранатометів, великокаліберних кулеметів, автоматичних станкових гранатометів, 120-міліметрових мінометів, стрілецької зброї. У штабі АТО при кожному повідомленні додають, що ЗСУ на провокації не відповідають, вогонь у відповідь не відкривають. Окрім того, наголошують, що «в цілому обстановка в районі проведення АТО характеризується дотриманням «режиму тиші», за винятком поодиноких збройних провокацій з боку противника».

В Адміністрації Президента також радісно заявляють, що «ситуація в зоні АТО стабільна». Речник АП з питань АТО Андрій Лисенко бадьоро повідомляє, що кількість порушень режиму припинення вогню з боку бойовиків залишається низькою. Разом з тим українські військові, за його словами, готові дати ворогу відсіч у разі ускладнення ситуації. Повідомляючи про деякі провокації на лінії фронту, Лисенко уточнив, що «всі вони були з легкої зброї й кожна тривала від 5 до 15 хвилин».

У той же час Головне управління розвідки МО України на своїй сторінці у Facebook зазначає, що «режим тиші» бойовики активно використовують для прихованого мінування. Застосовуючи, зокрема, заборонені міжнародними конвенціями протипіхотні міни, вони мінують нові ділянки на маршрутах, якими часто рухаються мирні жителі, щоб перетнути лінію розмежування сторін в обхід КПВВ. «Це створює додаткові ризики загибелі людей на тимчасово окупованих територіях», – ідеться в повідомленні. Окрім того, бойовики облаштовують об’єкти військової інфраструктури на українських підприємствах, обладнання та матеріали з яких були вивезені в Росію.

Тиша під саміт G20?

Нині експерти сперечаються щодо характеру чергового «непорушного» припинення вогню, яке фактично порушується першого ж дня… Однак складається враження, що цього разу воно було потрібне під проведення саміту G20 у Китаї, куди, до речі, Україну чомусь не запросили хоча б як гостя. Тоді як запросили президента Казахстану та навіть лідерів декількох африканських країн. І це при тому, що наші західні партнери Франція та Німеччина збираються ініціювати на цьому саміті переговори щодо ситуації в Україні. Звичайно, будь-який шанс на мир краще, ніж нічого, і напевно, керуючись цими думками, українська влада продовжує заявляти про формальне перемир’я з «незначними порушеннями», аби на саміті G20 Ангела Меркель, Франсуа Оланд, Барак Обама та, можливо, інші «друзі України» змогли спокійно, без нашої участі, поговорити з президентом РФ про нашу долю та залагодження військового конфлікту на Донбасі.

Варто додати, що днями перший президент України Леонід Кравчук запропонував розпочати двосторонні переговори з РФ стосовно врегулювання ситуації на Донбасі. Він вважає, що вирішити питання територіальної цілісності нашої країни Мінські угоди не можуть. Звичайно, чимало експертів одразу засудили таку ініціативу, ґрунтуючись на тому, що в України нібито слабка позиція, аби самостійно, без підтримки західних партнерів, вести переговори з Москвою. Однак і сама Росія відкидає подібний формат. Так, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі сумніваються в необхідності прямих переговорів України й Росії щодо ситуації на Донбасі. На його думку, в тексті Мінських угод навряд чи знайдеться пункт, «який містить зобов’язання Москви щодо реалізації тих чи інших положень». Адже він переконаний, що РФ разом з Німеччиною і Францією є «гарантом» цих домовленостей та аж ніяк не стороною конфлікту.

Руслан ФАТУЛА