26 вересня 2016 року начальник БУВР Тиси Володимир Чіпак взяв участь у засіданні круглого столу за участі Віце-прем’єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе щодо розвитку транскордонного співробітництва в Закарпатській області.
На засіданні піднімались питання перспективи відкриття нових міжнародних пунктів пропуску, розбудови транспортної інфраструктури і приєднання до міжнародного транспортного коридору, проблеми житлово-комунального господарства, водного господарства, а також економічного розвитку.
В контексті проблематики водного господарства Віце-прем’єр-міністр була інформована про стан справ, а також звернено увагу на найбільш проблемні моменти та перепони на шляху до подальшого успішного розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області в галузі водного господарства.
В першу чергу начальник БУВР Тиси закцентував увагу на недостатній готовності впровадження Україною Директив ЄС в сфері водного господарства та темпів апроксимації законодавства ЄС. Ці заходи передбачають не тільки прийняття рішення щодо виконання тих чи інших завдань, але й потребують відповідного фінансування. Це стосується в першу чергу виконання картування паводкових ризиків та підготовки планів управління паводковими ризиками згідно Паводкової Директиви ЄС, які вже виконані всіма нашими сусідніми країнами членами ЄС.
Окрім цього нагальним питанням у співробітництві з угорською стороною залишається розбудова активного протипаводкового захисту, а саме будівництва протипаводкових резервуарів, в тому числі для обводнення територій, а також проведення реконструкції дамб спільного інтересу до нових розрахункових рівнів.
До 2012 року Українською Стороною виконувались проектні та будівельні роботи в рамках фінансування національної протипаводкової програми, однак внаслідок систематичної відсутності фінансування протягом останніх років багато першочергових для прикордонних територій завдань залишаються невиконаними, що викликає неабияку стурбованість фахівців не тільки з української сторони, але й угорських сусідів.
Надія покладається на проекти міжнародної технічної допомоги, в реалізації яких БУВР Тиси має значний позитивний досвід, однак тут теж є свої нюанси. На жаль, станом на сьогодні існує невизначеність у питанні планування проектування і будівництва об’єктів протипаводкового захисту, фінансування яких можливе при дольовій участі Української Сторони в реалізації водогосподарських проектів на території Закарпатської області у рамках майбутніх операційних програм прикордонного співробітництва. Не маючи можливість профінансувати повністю певний об’єкт з держбюджету, від нас вимагається внесення хоча б 10-ти відсоткового національного внеску у його реалізацію, однак і тут ми стикаємось з проблемою відсутності фінансування, а пошуки в бюрократичних лабіринтах, як правило завершуються тупиком.
Об’єкти, побудовані за рахунок транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна
Шлюз-регулятор на каналі Батар, с.Гудя, Виноградівський район
Магістральний канал Чаронда-Латориця Берегівської осушувальної системи
Автоматизована гідрометеорологічна станція на р.Тиса, с.Ділове Рахівського району
На сьогодні ми можемо брати участь у проектах окремих оперативних програм тільки в якості асоційованого партнера, що означає тільки «номінальну» участь і не дає можливості здійснювати структурні заходи.
Пані Віце-прем’єр-міністр пообіцяла звернути увагу і дослідити зазначені проблеми.
27 вересня на базі Закарпатської ОДА відбувся ще один круглий стіл «Європейська стратегія Дунайського регіону: можливості та завдання Закарпатської області» організований Українським інститутом міжнародної політики в партнерстві з Міністерством закордонних справ України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Під час заходу обговорювались перспективи Європейської стратегії Дунайського регіону для України, аналіз використання її переваг для стимулювання регіонального розвитку.
БУВР Тиси відзначило, що нею спільно з Угорською Стороною розроблено спільну протипаводкову програму розвитку, яка ще в 2013 році була визнана такою, яка відповідає цілям і принципам Дунайської Стратегії, та отримала рекомендаційний лист з приводу її майбутньої реалізації в рамках Стратегії. Однак, на відміну від Угорщини, Українська Сторона не може виконувати заходи передбачені цієї програмою розвитку в силу відсутності державного фінансування, а також доступу до структурних фондів ЄС.
Придбана техніка та об’єкти, побудовані в Угорщині за рахунок Європейських фондів
Споруда для обводнення територій в районі Паладь, Угорщина
Експлуатаційна техніка, придбана органами водного господарства Угорщини з Європейських фондів
Експлуатаційна техніка, придбана органами водного господарства Угорщини з Європейських фондів
Техніка і насосно-силове обладнання
Квадрокоптер для виконання топографічних аерофотозйомок
Впускна споруда на Берегському польдері, Угорщина
Оскільки виконання цих заходів безпосередньо торкається захисту прикордонних територій країн-членів ЄС, сподіваємось на підтримку з боку європейської спільноти у реалізації зазначених робіт та сприянні у регіональному розподілі фінансових джерел з метою створення надійного транскордонного протипаводкового захисту в басейні р. Дунай на ділянці Верхньої Тиси. На нашу думку, вагомим чинником є підвищення активності українських центральних органів влади, як на національному рівні, так і зацікавленості України у відповідних європейських організаціях та робочих групах, які розгортають діяльність у напрямку консолідації зусиль для вирішення водогосподарських та екологічних проблем в країнах Дунайського регіону з метою представлення пропозицій, ініціатив та ідей, які становлять інтерес для України.