Референдум у Нідерландах та його значення для України

6 квітня в Нідерландах відбувся консультативний референдум. На голосування виносилося всього одне питання: «Ви «за» чи «проти» ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?».

Згідно з результатами попереднього підрахунку голосів, явка становила 32,2%, «проти» проголосували 61,1%. Аби референдум був визнаний дійсним, участь у ньому мали взяти 30% голландців. Остаточні результати були оголошені 12 квітня. Цікавим є факт, що останнє опитування від 4 квітня, проведене компанією IPSOS, показувало, що «за» планували проголосувати 30%, «проти» – 37%. Високою залишалася кількість тих, хто не визначився, – 33%. Виходить, вони проголосували проти угоди.

Ратифікація вже не є можливою?

Прем’єр Нідерландів Марка Рютте написав у своєму Facebook: «Якщо результати референдуму залишаться такими, як тепер, ми не зможемо продовжити процес ратифікації Угоди про асоціацію України і ЄС». «Зараз ми почнемо консультації з урядом. Пізніше продовжимо переговори з парламентом та європейськими партнерами. І це все вимагає часу. І це, швидше, тижні, аніж дні», – додав прем’єр Нідерландів. Згодом, на щотижневій прес-конференції, Марк Рютте заявив, що «є багато варіантів. І можливо, треба буде кілька місяців, щоб знайти рішення», повідомляє «ЄвроПравда». Очільник МЗС Нідерландів Берд Кундерс зауважив: «Більшість проголосувала проти Угоди про асоціацію. Це означає, що її ратифікація не може пройти так, ніби нічого не сталося. Тепер я прошу в українського народу трохи терпіння… І я дуже хочу, щоби те, що сталося, не відобразилося на глибокій українсько-голландській дружбі».

Президент звинувачує антиєвропейські сили

Президент України Петро Порошенко, коментуючи волевиявлення в Нідерландах, заявив: «Справжня мета організаторів референдуму – це не Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це атака на єдність Європи, атака на поширення європейських цінностей. Про це також свідчить і дискусія, яка була розгорнута напередодні референдуму». На думку Петра Порошенка, «стратегічно ця подія не завада на шляху України до Європи… Україна продовжить втілювати в життя Угоду про асоціацію, забезпечить створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з Євросоюзом». Глава МЗС Павло Клімкін також заявив, що «катастрофи не сталося», зона вільної торгівлі й далі діятиме «на тимчасовій основі».

«Я не вірю Україні»

Водночас посол МЗС України з особливих доручень Дмитро Кулеба написав у Facebook, що ті, хто заявив про намір голосувати проти угоди, озвучили такі причини: 59% – я не вірю Україні, зокрема через те, що там забагато корупції; 34% – угода стане кроком до членства України в ЄС; 31% – я не поділяю європейські цінності; 30% – угода невигідна для економіки Нідерландів; 26% – угода зашкодить відносинам Нідерландів та Росії; 23% – я є противником ЄС; 19% – через катастрофу авіалайнера MH17; 13% – угода зашкодить відносинам України та Росії; 4% – політична партія, за яку я голосую, не підтримує угоду.

Єврокомісія: «Угода вже виконується…»

У Європейській комісії заявляють, що зараз очікують на аналіз результатів референдуму урядом Нідерландів з подальшим визначенням «курсу дій», заявив речник Єврокомісії Маргарітіс Шінас. «Внутрішня процедура ратифікації є внутрішньою справою», – сказав він. За словами Шінаса, голова Єврокомісії засмучений результатами референдуму. Але він нагадав, що угода була підписана й ратифікована 27 країнами та Європарламентом. «Угода вже виконується, і на це немає ніякого впливу. Європейська комісія віддана розвитку відносин з Україною». У свою чергу, канцлер Німеччини Ангела Меркель після спільної зустрічі з президентом Франції Франсуа Олландом запевнила, що Нідерланди владнають з інституціями Євросоюзу питання того, яким чином просуватися далі в реалізації Угоди про асоціацію Україна – ЄС до більш тісних політичних та економічних зв’язків, проти яких виступили голландські виборці на консультативному референдумі.

Європарламент шукає рішення

Голова Комітету асоціації Україна – ЄС Європарламенту Андрій Пленкович на конференції в Брюсселі назвав результат референдуму «не дуже доброю новиною» для самих Нідерландів. «Тому що це вони зараз повинні вирішувати цю проблему, в той час, коли документ уже був ратифікований парламентом», – сказав депутат ЄП. За словами політика, тепер Європарламент разом з іншими інституціям проводить аналіз у пошуку можливого вирішення. «Несправедливо делегувати народу вирішення питань, які визначають стратегічне бачення іншого народу, без того, щоб він мав можливість адекватно впливати на дискусію… Хіба це не абсурд, коли тільки 0,6% від усього населення Європи сказали «ні» вступу в дію Угоди для країни з населенням у 45 мільйонів? Цю математику нелегко проковтнути», – переконаний Пленкович. Разом з тим депутат ЄП висловив упевненість, що рішення буде знайдено. Водночас лідер групи Альянсу лібералів та демократів ЄП Гі Верхофстадт не здивований результатами референдуму і вважає, що «Європа не здатна подолати велику кризу, перед якою ми стоїмо. Ми можемо вирішити це, тільки більше працюючи разом та реформуючи Європу».

Свято для кремлівської пропаганди

Кремлівська пропаганда одразу влаштувала собі свято. Російські ЗМІ масово тиражували новину про референдум, «правильно» розставляючи акценти. Не пропустив нагоду й офіційний Кремль. Заступник глави МЗС РФ Олексій Мєшков заявив під час слухань у Держдумі, що на Заході переважає «цікавий підхід…». «Їм не сподобався «референдум» у Криму – вони його не визнають, не подобаються результати референдуму в Нідерландах – закликають просто ігнорувати. Коли говорять, що народ Чорногорії повинен сказати про те, чи хочуть вони вступити в НАТО, заявляють ні, не треба».

Політичний удар для України

Експерти наголошують, у Нідерландах скоро вибори і політики не ризикуватимуть електоратом, тому змушені будуть дослухатися до рішення виборців. З іншого боку, вони можуть затягнути це питання, аби його вирішував наступний уряд. Прем’єр Нідерландів уже заговорив про декілька місяців. Однак це ніяк не вплине на Угоду України про асоціацію з ЄС, яка продовжує діяти попри референдум. Преважна більшість її статей не залежать від бажання країн-членів, для чого в документі, а також у праві ЄС передбачений особливий механізм – «тимчасове виконання» угоди. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС працює саме за цими нормами. Аби їх зупинити, потрібне загальноєвропейське рішення, адже Нідерланди, ставши членом ЄС, передали частину своїх прав на міжнаціональний рівень. Повний зрив угоди через референдум – неабияка небезпека для ЄС, адже в такому випадку ставиться під питання здатність Євросоюзу як суб’єкта міжнародних відносин укладати договори. Водночас більшість експертів визнають, що референдум у Нідерландах став серйозним політичним ударом для України.

Руслан ФАТУЛА