Щодо забезпечення прав використання рідної мови відповідно до норм і практики європейської спільноти.
Нещодавно в ОДА за круглим столом керівники Закарпаття разом з представниками різних національно-культурних товариств краю обговорили мовні законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді України. Відтак, у відкритій дискусії учасники висловили свою позицію до трьох законодавчих ініціатив.
Перший заступник голови облради Йосип Борто у своєму виступі чітко наголосив, що всі ініційовані та зареєстровані у Верховній Раді проекти мовних законів в українському суспільстві розбурхали дискусію. А деякі ініціативи, згадані у цих законопроектах, викликали навіть спротив.
– На моє тверде переконання, ці законопроекти передбачають жорстку українізацію для нацменшин, у т.ч. і для угорських закарпатців, що несе в собі загрозу та унеможливлення подальшого навчання на рідній мові, використання її в діловодстві та в професійних справах. Прийняття будь-яких із цих законів призведе до звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод осіб, які належать до нацменшин на навчання рідною мовою та використання її в суспільному житті; порушення міжнародних зобов’язань нашої країни; ускладнення євроінтеграційних процесів; виникнення міжетнічних конфліктів у суспільстві, дестабілізацію ситуації в окремих регіонах України, у т.ч. і в Закарпатті.
Тому звертаємось до вищого керівництва держави – Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України та закликаємо бути виваженими при врегулюванні мовних питань, не допустити звуження існуючих прав і свобод нацменшин, в т.ч. по використанню рідної мови.
Ми розуміємо, що українська мова є державною і бажано, щоб всі володіли нею, бо це дає на ринку праці рівні умови, але оптимально так, аби діти мали змогу навчатися на рідній мові. Для цього просимо сприяння Міністерства освіти і науки у зміні методики викладання, підготовки кадрів, забезпеченні посібниками навчання.
Ми хочемо, аби нас почули у столиці і прислухались до наших прохань щодо забезпечення прав використання рідної мови відповідно до норм і практики європейської спільноти, – резюмував Йосип Борто.