В УжНУ відбулося відкриття міжнародного публічного семінару-практикуму «Партнерство України та НАТО». ФОТО

Сьогодні, 15 квітня у залі засідань вченої ради УжНУ відбулося відкриття міжнародного публічного семінару-практикуму «Партнерство України та НАТО: від стратегічних декларацій до тактики практичних дій», повідомила «Карпатському об’єктиву» прес-служба Закарпатської облради.

Організатори заходу – Почесне Консульство Литовської Республіки  в м. Ужгороді та Закарпатській області, Інформаційний центр НАТО при ДВНЗ «Ужгородський національний університет», ГО “Закарпатська громада” та Громадська приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в місті Ужгороді.

Серед учасників представники країн – членів НАТО, котрі є партнерами і друзями України – Литовської Республіки, Угорщини, Республіки Польщі, Словацької Республіки, Республіки Туреччини. У залі також українські військові.

Лунали патріотичні пісні, народжені в часи Майдану та подій на Сході України, діяла виставка колекції військових шевронів. Поки одні реєструвалися, інші спілкувалися в невимушеній атмосфері, здебільшого про важливість теми у світлі протистояння існуючим викликам, насамперед неоголошеній агресії з боку Росії щодо України. Оскільки Україна не має чітко визначеної зовнішньополітичної та безпекової стратегії, що є неприпустимим в умовах війни, то, наголошували співбесідники, маємо йти на співробітництва з НАТО та окремими країнами блоку, котрі є сусідами України. Така думка передувала офіційній частині, яка відтак, у ході роботи семінару стала головною.

Відкрила форум його модератор, доцент кафедри історії Угорщини та Євроінтеграції ДВНЗ «УжНУ» Інна Туряниця. Вона розповіла про ціль зібрання та запросила до вітального слова поважних гостей. Серед них -почесний консул Литовської Республіки в м.Ужгороді та Закарпатській області Віктор Гарапко, в.п. голови Закарпатської облради Йосип Борто, перший заступник Ужгородського міського голови Іштван Цап, аташе з питань оборони Литовської Республіки в Україні, підполковник Міндаугас Квікліс, начальник центру з військової підготовки ім. генерала Адольфаса Раманаускаса, полковник Альгірдас Норкус Литовської Республіки, директор департаменту науково-технічного розвитку МОН України Дмитро Чеберкус та ін.

Проректор УжНУ, професор Ігор Студеняк подякував поважним гостям за участь у форумі та назвав його дуже важливим як для краю, так і для УжНУ. Оскільки УжНУ співпрацює вже понад 20 років з університетом імені Миколаса Ромеріса у Вільнюсі.

Йосип Борто у своєму вітальному слові наголосив, що проведення цього міжнародного семінару є особливо важливе зараз, коли Україна переживає дуже непрості часи. Зруйнована економіка Сходу, окупований Крим. Нам зараз нелегко, але ми боремось за свою територіальну цілісність, відстоюємо незалежність нашої держави, в тому числі й економічну. І в цьому контексті нинішній форум є дуже важливий, адже він засвідчує, що Україна дивиться у майбутнє і працює на перспективу. І в цьому прагненні ми не самотні. Сьогодні ми обговорюємо реальні питання кооперації безпеки, співпраці нашої країни із зовнішнім світом, з європейськими та євроатлантичними структурами.

Адже питання безпеки сьогодні, як ніколи, стоїть надзвичайно гостро не тільки стосовно України, а й всієї світової спільноти. Тероризм, в тому числі з боку окремих держав, загрожує встановленому після ІІ світової війни правопорядку, усталеному демократичному розвитку країн, їх мирному майбутньому. Наразі українське суспільство робить конкретні кроки в світовий економічний простір, проводить наглядні перетворення (зміни) у галузі безпеки і оборони. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону, мати гідне місце і вплив у міжнародній безпековій системі. І Закарпатська область теж вносить свій вклад у цю справу, розвиваючи міжрегіональні зв’язки з територіальними громадами інших країн.

«Але нам належить ще пройти непростий шлях адаптації українського законодавства до європейського та світового, переозброїти виробництво, належним чином зміцнити оборонну систему країни, напрацювати нові зв’язки і ще багато іншого. Саме для цього і проводиться наша зустріч, і я впевнений, що вона матиме продовження, – наголосив він та додав: – Шановні учасники зібрання! Ви матимете змогу переконатись, наскільки багатогранною є Закарпатська область. Це пов’язано, перш за все, з її історичними, географічними і економічними особливостями. Закарпаття – багатонаціональна область: у нас проживають представники близько ста національностей, культура яких органічно переплітається, збагачуючи українську націю. Наш край має всі передумови, аби стати центром транскордонних і міжрегіональних зв’язків. На це ми працюємо не один рік, і маємо конкретні результати.

Обласна рада докладає всіх зусиль для створення позитивного інвестиційного іміджу регіону. З цього приводу прийнято низку обласних регіональних програм, налагоджено партнерські зв’язки та співробітництво із 14-ма регіонами європейських країн, здійснюється активна співпраця в рамках Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

Про інвестиційну привабливість краю свідчить той факт, що на Закарпатті здійснюють виробничу діяльність такі всесвітньо відомі компанії, як «Фішер», «Філіпс», «Флекстронікс», «Фольксваген», «Ауді», «Шкода», «Ядзакі», «Джейбіл», «Флекстронікс», «Ле-Го», «ІКЕА» та інші. Загалом в області працюють інвестори 56 країн світу.

В області діє Регіональна стратегія розвитку до 2020 року,  в якій визначені пріоритети, накреслена своєрідна карта подальшого поступу. Її реалізація можлива тільки тоді, коли в Україні та й в Європі в цілому буде мир, коли кожен громадянин, бізнесові структури почуватимуться в безпеці. Маю сподівання, що і серед учасників цього форуму ми знайдемо партнерів, з якими разом працюватимемо на безпеку та розвиток не тільки Закарпаття, України загалом, а й всієї світової та європейської спільноти».

Іштван Цап зазначив, що українці зробили свій вибір на користь євроінтеграції, заплативши за нього високу ціну, але це – відповідальний, складний процес і копітка робота як всього суспільства, так і вищого керівництва держави. Події, які відбуваються в Україні, дали змогу усвідомити ризики та виклики сьогодення, які наводять на думку: ми самі не справимося з ними. І маємо йти за підтримкою до потужних світових інституцій, серед яких, ясна річ, НАТО. »Закарпатців не треба агітувати чи переконувати у європейських цінностях, бо вони закладені в нас родинними та добросусідськими зв’язками з країнами Європи і ми душею там», – наголосив промовець та висловив сподівання, що цей форум стане ще одним кроком в напрямку омріяної нашими людьми Європи.

Підполковник Міндаугас Квікліс розповів історію вступу в НАТО його країни.»Було непросто, оскільки на нашій території була чужа армія, але ми розуміли, що власними силами не зможемо гарантувати свою безпеку. Тому з великими дискусіями та невеликими, але твердими кроками йшли до німіченої мети. Нині наші країни – Україна, Польща, Литва створили спільну військову бригаду. Цей новий міжнаціональний спецзагін разом готується до своїх місій, навчається європейським стандартам, за яких головне – не зброя, а вміння і навички знати, що робити в тій чи іншій ситуації». Він також розповів, що у Литві оздоровилося 150 українських військових. От і цими днями ще 11 солдатів із зони АТО буде доставлено літаком у литовські клініки.

Та особливу увагу привернув глибокий аналіз з цифрами і фактами з питання проведення АТО в Україні, можливості та ризики, поданий учасником бойових дій на Сході України, бійцем батальйону «Січ», представником ГО «Закарпатська громада» Андрієм Ткачуком.

Далі учасники семінару працювали в режимі студійних засідань та тематичних панелів, які супроводжувались відеороликами. Заплановане і пряме включення відеомоста із зоною АТО.

У рамках програми проходитиме міжнародна фотовиставка «Війна за Мир» як спосіб донесення об’єктивної інформації про події на Сході України та протидії маніпуляції.

За підсумками форуму будуть напрацьовані слушні рекомендації щодо наближення громадськості краю до закріплення обраного курсу забезпечення стратегічної безпеки та укріплення обороноздатності нашої країни.