Нещодавно в Києві провели чергове засідання робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти стосовно мовного законопроекту. Темою дискусії стали пропозиції щодо можливих змін 7 статті цього законопроекту, адже на останній зустрічі робочої групи ні профільне міністерство, ні професійні організації та органи не хотіли поступитися своєю точкою зору, згідно з якою навчання мовою нацменшин може проводитись лише разом з українською. Варто додати, що всі представники нацменшин, що проживають на території України, не вважають доцільним таке обмеження їхніх прав.
Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти, зазначив, що попри численні засідання сторони й досі не знайшли спільного рішення. Він додав, що коли цього разу вони не дійдуть консенсусу, питання винесеться на розширений розгляд, де буде вирішене депутатським голосуванням, тобто не професійним, а політичним методом.
У свою чергу Василь Брензович, народний депутат України та голова ТУКЗ-КМКС, у своєму зверненні до присутніх запропонував, щоб законодавці ухвалили попередньо узгоджений та прийнятий у першому читанні варіант закону, який дозволяв би представникам нацменшин навчатись рідною мовою. Він звернув увагу на те, що цей текст значно обмежує вже наявні права нацменшин у плані освіти, а держава контактує зі своїми громадянами мовою законів, законотворення має свою сувору ієрархію, на вершині якої – Конституція України. Так, освітній законопроект не може суперечити існуючому законодавству та міжнародним зобов’язанням держави.
Зокрема, Василь Брензович важливим в цьому питанні вбачає переймання міжнародного досвіду. Як приклад він навів Сербію, де прийнято три методології в освітній сфері, згідно з якими вираховується, наскільки мова нацменшини є близькою до сербської. Також пан Брензович висловив надію на те, що врешті-решт буде прийнято такий текст законопроекту, який одночасно відповідатиме Конституції України, міжнародним зобов’язанням країни та сподіванням представників національних меншин, адже цей законопроект насамперед стосуватиметься шкіл, де ведеться навчання мовою нацменшин.