Сутички під стінами Ради та бійка за трибуною, або Як народні депутати на канікули йшли

Бурхливими пристрастями закінчилася шоста сесія Верховної Ради України. Закриваючи засідання, спікер парламенту Андрій Парубій повідомив, що з 6 лютого до 14 липня 2017 року парламент ухвалив у цілому 125 законопроектів і 186 постанов.

Бійка біля трибуни

13 липня під час останнього пленарного тижня поточної сесії біля трибуни Верховної Ради відбулася бійка. Частина нардепів, зокрема від фракції «Самопоміч», позафракційні та «Єврооптимісти» із фракції БПП, заблокували трибуну, вимагаючи розглянути питання скасування депутатської недоторканності. Однак інша група депутатів під керівництвом Олега Ляшка виступила проти блокування. Виникла штовханина, найактивнішими учасниками якої виявилися глава Радикальної партії Олег Ляшко та представник «Самопомочі» Єгор Соболєв. Перший назвав інцидент «світоглядною дискусією» про те, кого варто призначати аудитором НАБУ.

Сутички під стінами ВР

Того ж дня близько 500 активістів перекрили рух у центрі Києва біля Верховної Ради України, вимагаючи зняття з ряду народних депутатів недоторканності, прийняття медичної реформи, проведення дочасних парламентських виборів тощо. Мітингувальники тримали прапори ПС, «Свободи» та Руху нових сил. Незважаючи на те, що будівлю Верховної Ради вартують десятки правоохоронців, активісти запалили фаєри. Територію біля парламенту швидко затягнуло димом. А далі сталися сутички. Ситуація загострилася, коли правоохоронці спробували з’ясувати, як опинилися на території Ради автомобілі Автомайдану. У підсумку зав’язалася бійка. Поліція та активісти застосували один проти одного навіть сльозогінний газ. Мітингувальники запалили димові шашки й почали жбурляти в правоохоронців. А ті кидали їх назад у натовп. Пізніше ситуацію вдалося владнати.

Представники активістів згодом пояснили журналістам, що люди нібито блокували виходи з Верховної Ради, аби депутати не могли піти, а проголосували за ті вимоги, які вони висувають. Декілька народних обранців намагалися прорватися, зокрема Олег Барна з БПП, і в нього влучили яйцем.

Які ж саме проекти рішень парламенту викликали такі бурхливі пристрасті?

Подання Луценка

Очевидно, суттєвого напруження в роботу парламенту додали антикорупційні подання на деяких депутатів ВРУ. Генеральний прокурор Юрій Луценко ще в червні направив до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Андрія Лозового, Олеся Довгого, Євгена Дейдея, Борислава Розенблата, Максима Полякова і Михайла Добкіна. У парламенті ці питання розглядалися з 11 по 14 липня. Однак затримали лише Михайла Добкіна. 13 липня Верховна Рада дала згоду на позбавлення депутатської недоторканності, затримання й арешт нардепа «Опоблоку». Щодо інших народних депутатів, то з деяких зняли недоторканність, однак не дали згоду на затримання та арешт.

Пенсійна реформа

13 липня Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Документ підтримали 282 нардепи.

Так, планується підвищити необхідний страховий стаж для виходу на пенсію до 25 років у 2018-му та до 35 років щорічно до 2028-го. Документом пропонується переглянути умови призначення пенсії за віком у 60 років з 1 січня 2018 року. Разом з тим застрахована особа має право самостійно визначити свій пенсійний вік. Планується, що в 60 років виходитимуть на пенсію ті особи, які на 1 січня 2018 року матимуть 25 років страхового стажу, а діапазон вимоги щодо страхового стажу щорічно буде збільшуватися на 12 місяців до досягнення 35 років у 2028-му. У 63 роки виходитимуть на пенсію особи, які на 1 січня 2018 року будуть мати 15 років страхового стажу, проте не мати 25 років. У 65 років виходитимуть ті особи, які на 1 січня 2019 року матимуть 15 років страхового стажу, проте не мати 16 років. При цьому передбачається на перехідний період (3 роки) при втраті роботи призначати державну соціальну допомогу за наявності 15 років страхового стажу.

Також у законі прописана можливість покупки до 2 років відсутнього страхового стажу із застосуванням додаткового коефіцієнта: 2 – за період до 12 місяців і 1,5 – за період з 13 до 24 місяців. Документ передбачає, що буде здійснено перегляд розміру та умов призначення мінімальної пенсії за віком. Планується, що на рівні прожиткового мінімуму пенсія в мінімальному розмірі призначатиметься особам, які мають страховий стаж 30/35 років для жінок і чоловіків відповідно. При цьому з 1 січня 2018 року гарантія щодо забезпечення виплати пенсій у мінімальному розмірі на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму, буде забезпечуватися особам, які мають страховий стаж 30/35 років, після досягнення ними 65 років.

Цей законопроект, звичайно, викликав неабияке обурення в суспільстві та неоднозначну оцінку експертів. Одні вважають, що він збалансує Пенсійний фонд. Інші – що таким чином людей просто дурять, не збільшуючи пенсійний вік напряму. Так чи інакше, закон ще повинні прийняти в другому читанні, а відтак до нього може бути внесено чимало правок.

Конституційний Суд

Також 13 липня парламент прийняв проект закону про Конституційний Суд України (6427-д). Відповідне рішення підтримали 245 народних депутатів. Закон має імплементувати зміни до Конституції України в частині правосуддя, що визначає порядок організації й діяльності КСУ. Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що до законопроекту було подано 587 поправок. Згідно з проектом, до складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по шестеро призначають Президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України. Разом з тим КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів. Також він передбачає, що в складі КС України діють Велика палата, два сенати і шість колегій. Вони діють як Конституційний суд у межах, визначених цим документом.

Медичну реформу провалили?

Однак останнього сесійного дня, 13 липня, народні депутати України «провалили» медичну реформу. Законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» так формально і не потрапив до зали засідань парламенту для другого читання. Народні депутати не піддалися на вмовляння українського Прем’єра Володимира Гройсмана та виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, які просили їх працювати до 9-ї вечора, щоб устигнути розглянути законопроект, пише «Deutsche Welle». Не допомогли й заклики іноземних політиків, котрі приїхали в Київ на саміт Україна – ЄС. Раніше Супрун заявляла: аби встигнути зі стартом медреформи до 1 січня 2018 року, необхідне успішне голосування за ці законопроекти до початку парламентських канікул, адже уряду потрібно ще сформувати відповідний бюджет.

Як же сталося, що настільки важливі зміни до законодавства так і не були прийняті? Насамперед експерти наголошують на неопрацьованості, недосконалості та суперечливості законопроекту. Окрім того, велика кількість правок, на думку деяких фахівців, просто знівелювала його суть.

Сьома сесія Верховної Ради України нинішнього скликання розпочне пленарні засідання аж 5 вересня, а закінчить роботу 2 лютого 2018 року.

Руслан ФАТУЛА