Про пам’ятки культурної спадщини, вищі навчальні заклади та мовні питання- йшлося на профільній комісії облради.
У четвер, 14 вересня, вивчаючи матеріали та проекти рішень, що пропонуються до порядку денного 8-ої сесії, комісія з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізичної культури, спорту, національних меншин, інформаційної політики, яку очолює Ілдіка Орос, чи не найактивніше обговорила профільні питання, депутатські листи, запити та звернення. В роботі комісії взяв участь та вніс ряд слушних пропозицій перший заступник голови облради Йосип Борто.
Серед перших депутати розглянули проект рішення «Про внесення змін до Комплексної програми збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2016–2020 роки». У новій редакції загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми – 592000, 0 тис.грн. На сьогодні пам’яток дерев’яної сакральної архітектури, які є високою художньою цінністю краю та потребують ремонту й реставрації налічується 116. Серед них – церкви, дзвіниці, каплиці тощо. Потребують першочергової реставрації й консервації і 9 пам’яток замкової архітектури області. То ж як їх не підтримати, – казали депутати.
Коли зайшлося «Про хід виконання Програми розвитку регіональної вищої освіти на 2013 – 2017 роки», то обласні обранці наголосили, що цю програму необхідно продовжити, як дієву, що спрямована на підтримку молодих вчених області, призначення та виплату іменних стипендій 40 кращим студентам вишів краю, зміцнення їх матеріально-технічної бази, участь у європейських програмах, упровадження інноваційної діяльності тощо.
Погодили депутати і внесення змін до Програми «Центр культур національних меншин Закарпаття» на 2016 – 2020 роки.
Предметом жвавого обговорення було питання «Про Звернення Закарпатської облради до Президента України щодо Закону України «Про освіту». Як наголосила Ілдіка Орос, в угорськомовних мешканців Закарпаття з’явилася стурбованість після реєстрації у Верховній Раді цього «мовного» законопроекту. На їх переконання, він суттєво обмежить використання мов нацменшин у нашому краї.
- Я самотужки вчила українську мову 10 років, завжди підтримувала всі держані ініціативи, але під гаслом: національним меншинам – національну мову. Ми не проти державної мови, навпаки – за те, щоб її розвивати, однак виважено. Адже донині нема жодного довідника української мови для угорськомовної нацменшини. Інститут ім.Ракоці ІІ видав такий на 5 тисяч слів. Тому це питання рубати з плеча не можна, – наголосила вона. Її підтримав Йосип Борто, додавши:
- Наймеше 20 відсотків населення України, які належать до нацменшини, нині під прицілом цього проекту, що передбачає навчання рідною мовою до четвертого класу. Далі навчання всіх предметів – українською. У підсумку, наші діти досконало не знатимуть ні угорську, ні українську мови і залишаться недовченими. Це –по-перше. По-друге, де набрати стільки вчителів, які б зуміли українською мовою в угорськомовних школах викладали фізику, математику та інші дисципліни? Тому, як на моє переконання, необхідно змінити методику викладання в угорсьмовних школах, забезпечити їх фахівцями, методичними посібниками, ком’ютерними іграми і т.д. Силою вирішити це питання не вдасться, бо це не сконсолідує суспільство, а навпаки –роз’єднає його. Тому статтю 7 цього законопроекту необхідно відправити на доопрацювання. Врешті- решт є досвід Європи, де визначені окремі програми для нацменшин, – підсумував Йосип Борто.
Мовилось і про те, що державну мову маємо берегти і розвивати, але прислухаючись до потреб нацменшин, що живуть поряд із нами.
У контексті спілкування напрацьовані пропозиції до розв’язання назрілої проблеми, які ляжуть в основу цього Звернення.
Уважно вивчили депутати і ряд проектів рішень щодо внесення змін і доповнень до раніше ухвалених програм та рішень у сфері економіки, соціальної сфери, медицини,фізкультури та ін.
15 вересня проекти рішень 8 сесії вивчать в інших комісіях, повідомила “Карпатському об’єктиву” прес-служба Закарпатська облради.