Візит міністра освіти та науки України Лілії Гриневич на Закарпаття

Зважаючи на міжнародний резонанс, пов’язаний з новим освітнім законом, на Закарпаття з робочим візитом навідалася міністр освіти та науки України Лілія Гриневич. Протягом двох днів вона жваво дискутувала з освітянами та представниками місцевої влади з приводу 7-ї статті згаданого закону, інспектувала навчальні заклади нацменшин краю та розповідала про концепцію нової української школи.

Насамперед Лілія Гриневич мала розмову з керівництвом області під час протокольної зустрічі в Закарпатській ОДА. У ході конструктивного діалогу пані міністр намагалася донести, що низькі освітні шанси дітей з угорської громади вплинуть на якість життя регіону. Оскільки з усіх випускників шкіл з угорської громади у 2017 році лише 164 склали ЗНО на рівні, достатньому для вступу, водночас у медичні виші вступили лише дві особи.

Натомість очільник краю Геннадій Москаль наголосив на тому, що не можна вимагати від угорської меншини знання української мови на тому ж рівні, що й від українців чи навіть польської громади.

«Я на свята всіх наших меншин роблю привітання їхньою рідною мовою. Угорською мені один аркуш треба три дні вчити. Переходити з української на угорську дуже важко. Так і дітям, це особлива ситуація. Треба враховувати специфіку», – наголосив голова Закарпатської ОДА.

Лілія Гриневич погодилася, що мови інших груп потребують окремого підходу.

«Стаття 7 Закону «Про освіту» достатньо гнучка, щоб створити умови для кожної меншини. Ми розуміємо це й готові до цього», – відповіла міністр.

На зустрічі також був присутній Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської облради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», який наголосив, що в цьому питанні потрібно знайти компроміс.

«Ми просимо й наполягаємо на тому, щоб внести зміни до Закону та забезпечити права нацменшин на навчання рідною мовою на всіх рівнях, починаючи із дошкільних закладів і закінчуючи вишами. Водночас ми пропонуємо розробити сильну державну програму для покращення рівня володіння українською мовою для представників нацменшин. Ми готові брати участь у розробці та реалізації цієї програми. Ми розуміємо, що якщо Закон не буде змінений, то ми постійно залежатимемо від його виконавців», –  наголосив Йосип Йосипович.

На думку Лілії Гриневич, завдання Міністерства освіти –  зробити імплементацію статті 7 Закону «Про освіту» такою, аби кожна дитина незалежно від національності й соціального статусу отримала шанс на розкриття талантів та повноцінний розвиток в Україні. Ні батьки, ні тим більше школа не мають  визначати за учнів, чи будуть вони працювати на полі, чи стануть міністрами, парламентарями або лікарями. Це підкреслила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час круглого столу в УжНУ з педагогами закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин щодо вдосконалення методики викладання української мови та розробки нових програм і підручників.

Щоправда, погодилися з пані міністром не всі.

«Хай батьки вирішують, якою мовою та як має навчатися дитина. Я знаю, що тут з присутніх усі володіють іншими мовами, ви теж: англійською, російською, польською. Це означає, що ми можемо освоїти ці мови й можемо виступати. Слід розуміти, що кожній особі, котра хоче влаштувати своє життя, потрібно знати мову на такому рівні, який дозволить їй працювати та реалізувати задумане», – зазначила Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

У ході свого візиту на Закарпаття міністр освіти на науки України проінспектувала дві школи, де навчання проводиться мовами нацменшин – словацькою та угорською. Першою відвідала спеціалізовану загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради. У цьому закладі в початковій школі навчання проводиться словацькою мовою, а українська вивчається. Водночас частина старших класів навчається повністю українською, а частина – білінгвально (і українською, і словацькою).

Саме в школі журналісти мали нагоду поспілкуватися з міністром, яка наголосила на тому, що після отримання висновків Венеційської комісії буде розроблено ряд методик для імплементації нового закону про освіту.

«Із перших висновків у ході візиту можу назвати те, що різні національні громади мають різні потреби. Тому нам слід враховувати належність до певної мовної групи. До прикладу, словакам, мова яких належить до нашої мовної групи, значно легше адаптуватися й вивчати  предмети українською. Натомість для тих дітей, які походять із національних громад інших мовних груп, наприклад фіно-угорської, процес оволодіння українською, особливо в місцях їхнього компактного проживання, є значно складнішим. Тож методики, які нам потрібно застосовувати для навчання їх української мови, повинні відрізнятися, –  зазначила Лілія Гриневич. – У мене є надія, що ситуація навколо статті 7 закону привертає увагу взагалі до проблеми освіти в наших школах. Водночас хочу підтвердити зобов’язання України дотримуватися всіх наших міжнародних документів та угод, у яких ми гарантували право національних менших навчатися рідною мовою. Це має бути в такий спосіб, який гарантує дітям також володіння державною мовою».

На думку міністра освіти, позиція Угорщини в цьому питанні більше політична, ніж така, що стосується освіти дітей.

«Мені прикро, що внутрішньополітична ситуація в Угорщині, зокрема передвиборча компанія, впливає на Закон «Про освіту» в Україні. Ця безкомпромісна позиція Угорщини, де вони кажуть усе зберегти так, як є, не може бути прийнятною. Бо те, як є, не приносить успіху дітям. Те, як є,  відрізає їх від можливостей здобувати вищу освіту в Україні, адже понад 64% не складають тестування з української мови», – розповіла міністр.

Водночас Лілія Гриневич наголосила на тому, що «…це біда не цих дітей, це біда української держави, яка за стільки років незалежності у школах для національних громад не змогла зробити таку систему навчання, після якої діти би гарантовано володіли державною мовою. Тому ми це мусимо міняти».

Міністр освіти на науки України заявила про те, що ніхто не закриватиме школи із викладанням мовами нацменшин. За її словами, Міністерство буде їм допомагати, вдосконалювати процес навчання, методики, підручники та вчителів.

Хоча варто зазначити, що в статті 7 Закону йдеться: «Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою».

Також з наступного року в  Україні збільшать держзамовлення на викладачів української мови, у тому числі для викладання в школах для нацменшин. Крім того, вчителям української в школах нацменшин доплачуватимуть 30% до заробітної плати. Також вона повідомила, що наступного року в бюджет уже закладено понад 350 млн грн на підвищення кваліфікації педагогів, зокрема вчителів української мови, які викладатимуть у школах нацменшин, у тому числі угорських.

Відвідала пані Гриневич під час свого візиту також Яношівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів Берегівської районної ради Закарпатської області. Це двомовний заклад, де є угорськомовні та україномовні класи. Наразі тут навчається 201 учень в угорськомовних класах і 147 – в україномовних. На думку директора школи Єви Їжак, до змін в освіті потрібно підходити дуже виважено й поступово. Так чи інакше, а труднощів у будь-якому випадку не уникнути. Тож перш за все педагогічний колектив чекав, аби пані міністр розвінчала певні міфи, пов’язані з мовним законом.

«Мовна» стаття створює найбільші стіни непорозуміння в національних громадах. Неправда, що йдеться про закриття шкіл нацменшин. Що дійсно змінює стаття, то це збільшує й запроваджує предмети українською мовою з 5-го класу. У мене є сумнів тільки щодо пункту 4, який усіх урівнює та каже, що після 5-го класу лише кілька предметів рідною мовою. Я буду дискутувати в парламенті й пропонувати різні моделі навчання залежно від їхньої мовної специфіки», – сказала вона.

За словами Лілії Гриневич, міністерство не відмовиться від того, щоб у школах з угорською мовою діти мали шанс вивчити українську.

«Якщо вони всі на сто відсотків до 11-го класу навчаються тільки угорською, то неможливо отримати належний рівень вивчення української мови. Більшість предметів будуть вивчатися угорською. Усі батьки матимуть вибір: давати дитину в школу з угорською мовою навчання чи з українською. Якщо дехто каже, що ми звужуємо права, коли хочемо запровадити кілька предметів українською мовою, то я стверджую, що ми розширюємо права. Без знання державної мови у випускників обмежені права професійної реалізації, доступу до держслужби, навіть до специфічної лікувальної допомоги», – додала міністр.

Схожі думки Лілія Гриневич висловила й під час своєї зустрічі з освітянами краю в Берегівській РДА. Вона наголосила на тому, що буде переконувати народних депутатів, що потрібно урізноманітнювати моделі навчання українською мовою, враховуючи специфіку різних національних громад. Відтак міністр детально розповіла про концепцію нової української школи.

Під час зустрічі освітяни мали можливість поставити питання, подискутувати, а також обговорити результати цьогорічного ЗНО на Закарпатті.

У залі звучали різні думки щодо суперечливої статті освітнього закону.

«Ми не проти закону України, але наші конституційні права як нацменшини в його 7-й статті не врахували», – наголосила ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос.

Наприкінці свого візиту пані Гриневич підсумувала, що Міністерство освіти зобов’язане забезпечити шанс для кожного громадянина володіти державною мовою незалежно від його національності.

Христина БІКЛЯН, фото автора

Відео: Дмитро МИСЬ