Міністр закордонних справ України відвідав Закарпаття, щоб обговорити освітній закон з представниками нацменшин

1 грудня на Закарпаття з робочим візитом приїхав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. У планах урядовця були зустрічі з представниками місцевих органів влади, національних меншин краю, освітянами для обговорення ситуації щодо нового освітнього закону.

З самого ранку в Берегові керівник МЗС відвідав угорсько- та україномовну гімназії, де зустрівся з педагогами й учнями, вислухав їхні думки стосовно скандального Закону «Про освіту». «Я приїхав на Закарпаття, аби безпосередньо почути, що необхідно здійснити державі для безперешкодного вивчення представниками нацменшин української мови», – сказав міністр.

У ході зустрічі він уважно слухав пропозиції педагогів. Зокрема вчителі однієї з гімназій, серед яких українські філологи, твердо переконували урядовця в необхідності докорінно змінити методику й програму викладання державної мови в національних школах. На думку вчителя української мови однієї з гімназій (українки за походженням), уся проблема полягає в тому, що дитина, яка думає і спілкується угорською, не може вивчати державну мову за тією самою програмою, що й дитина з україномовної родини. Мови дуже різні, дитині важко, а її одразу навантажують складною граматикою. З цієї причини нерідко в учнів формується негативне ставлення до уроків державної мови. «Вивчення української мови треба розпочинати на підготовчій стадії, ще з дитсадка… У перших п’яти класах доцільно починати не з граматики, а з розмовного засвоєння фраз, їхнього усвідомлення й розуміння. Нікуди не годяться букварики з відсутніми літерами, коли дитині доводиться здогадуватися, що ж там написано», – наголошували педагоги.

Також учителі констатували, що для ефективного викладання державної мови в національних школах не вистачає підручників і технічних засобів… Багато чого їм доводиться закуповувати за власні кошти. Наприклад, в одній з гімназій для 40 учнів надали 7 підручників. Решту вчителі роздруковували самі.

Окрім того, вказували й на недоліки ЗНО. Так, на їхню думку, тести з української мови є занадто складними (на рівні філолога) навіть для дітей з українських сімей, не кажучи вже про представників національних меншин. Також учителі переконані, що потрібно змінити підхід до складання ЗНО випускниками національних шкіл і методику їхньої підготовки.

Згадали педагоги й про нестачу кадрів. Адже нинішній рівень забезпечення та престижності професії вчителя залишає бажати кращого. «У тій же Угорщині молодий фахівець одразу отримує службову квартиру, солідну зарплатню, соціальний пакет. А в нас я з червоним дипломом магістра ледве могла знайти собі роботу, та й то з мізерним окладом без усяких інших преференцій», – наголосила вчителька української мови та літератури.

Міністр уважно вислухав педагогів і пообіцяв посприяти у вирішенні вказаних проблем. Окрім того, Павло Клімкін захотів поспілкуватися з учнями, які розповіли йому про свої плани, ким хочуть стати та де навчатися.

У приміщенні районної ради Берегова міністр зустрівся з місцевими депутатами, чиновниками та громадськими активістами, лідерами національно-культурних товариств, серед яких були голова Берегівської районної ради Йосип Шін, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Товариства угорських педагогів краю Ілдика Орос, лідер Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич та інші.

Під час обговорення знову постало питання розробки спеціальної програми вивчення державної мови учнями шкіл національних меншин. «Твердо переконаний, що ці важливі документи повинні готуватися тут, на місці, а не в Києві», – запевнив Павло Клімкін.

«А ми вже давно розробили їх, але профільне міністерство не бере запропоноване до уваги», – відреагувала на слова міністра ректор Закарпатського угорського інституту, очільник освітньої комісії обласної ради Ілдика Орос.

Учасники зустрічі наголошували, що угорці Закарпаття бажають жити і працювати на рідній землі. Водночас вони впевнено відстоюють право батьків самим обирати, якою мовою навчатиметься їхня дитина. А це право щойно прийнятий закон про освіту в Україні в них відбирає. «Загалом потрібно вивчати українську мову в національних школах як іноземну – другу після рідної… Ми говоримо про це роками, але нас не чують», – наголосила Ілдика Орос.

Павло Клімкін погодився з більшістю запропонованого, однак зазначив, що нацменшинам потрібно забезпечити всі шанси для адаптації в суспільстві. «Угорська громада – це важлива й цінна частина всієї України. Ми повинні її зберегти й здійснити все для того, аби знайти компроміс, який би задовольнив і представників нацменшин, і суспільство, і владу», – сказав він.

У ході візиту до Берегова міністр закордонних справ нашої держави разом з іншими офіційними особами здійснили урочисте покладання квітів до пам’ятників видатним поетам України та Угорщини – Тарасу Шевченку й Шандору Петефі.

Побував Павло Клімкін і на українсько-угорському кордоні. Під час відвідання контрольно-пропускного пункту «Лужанка» очільник МЗС України наголосив на необхідності належного облаштування КПП та української ділянки кордону, яка «потребує суттєвої модернізації».

Далі Павло Клімкін поїхав до Ужгорода, де була запланована його зустріч з місцевими чиновниками, депутатами, директорами шкіл, громадськими діячами та представниками національних меншин.

У сесійному залі Закарпатської обласної ради міністра чекали сотні людей, серед яких численні представники майже всіх національностей краю. У вступній промові Павло Клімкін наголосив, що коли він відвідував школи з українською та угорською мовами навчання, то в одній із них нібито вільно спілкувався з школярами, а в другій – навіть з випускниками через перекладача. Однак, за моїми спостереженнями, діти просто хвилювалися, а вчителі їх підбадьорювали, у тому числі угорською мовою. Учні відповідали на запитання міністра гарною українською. Натомість Павло Клімкін чомусь, свідомо чи ні, трактував цю ситуацію по-своєму й потім у ході візиту неодноразово наголошував на тому, що дітям нібито перекладали. Окрім того, міністр підкреслив, що учні угорськомовної гімназії хочуть здобувати вищу освіту в Угорщині. «Ви думаєте, вони потім повернуться в Україну?» – запитував Павло Клімкін. Хоча в дійсності міністр опитав усього кілька учнів. Та й заради справедливості потрібно зауважити, що відтік молоді за кордон – це загальноукраїнська тенденція й аж ніяк не феномен угорців Закарпаття.

Потім пан міністр запропонував присутнім поділитися своїми думками та запитаннями, а наприкінці пообіцяв відповісти на всі одразу.

Слово взяв перший заступник голови обласної ради, заступник голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Йосип Борто. У своєму виступі він наголосив, що угорців Закарпаття, як і представників інших національних меншин України, хвилює ситуація, яка склалася після прийняття нового закону про освіту. Також він нагадав про звернення Закарпатської обласної ради до центральних органів влади з приводу цього закону, в якому депутати просили не допустити обмеження прав нацменшин. «Ми просили і Президента України не підписувати цей закон, а відправити на експертизу Венеціанській комісії в Раду Європи», – наголосив Йосип Борто. Він також нагадав, що стаття 7 Закону «Про світу» суперечить Конституції України. «Я вважаю як педагог, котрий пропрацював 25 років у школі, як батько двох дітей, що найкраще для дитини навчатися рідною мовою».

«Ми підтримуємо, що державну мову треба знати… Але просимо повернутися до статусу кво, того, що гарантовано Конституцією, – надати право національним меншинам на навчання рідною мовою на всіх рівнях… Водночас треба розробити дуже міцну державну програму, яка може забезпечити покращення рівня володіння державною мовою учнів у школах, де мовою навчання є рідна мова представників нацменшин… Давайте розробимо таку державну програму! Ми вже маємо пропозиції, що в ту програму включити, щоб покращити ситуацію. Ми, між іншим, уже про це давно говоримо, 25 років як мінімум!» – наголосив Йосип Борто. «Угорщина зацікавлена в тому, аби угорці залишилися на Закарпатті. Інакше чому ця країна надає таку велику допомогу угорцям краю і всім закарпатцям? Тому що вони хочуть, щоб угорці залишалися на рідній землі. Їм сьогодні потрібні кваліфіковані підготовлені кадри, і вони могли би не допомагати, а сказати: їдьте до нас, ми вас забезпечимо. Але не так робиться!» – стверджує Йосип Борто.

«Ми також зацікавлені, щоб угорці краще володіли державною мовою. Бо потрібно розуміти, що випускник угорськомовної школи матиме такі ж можливості, як випускник україномовної школи й українець за національністю», – сказав перший заступник голови облради. Однак, на його думку, не можна робити це примусово. «Якщо Україна декларує, що є правовою державою, то для нас права людини мають бути найціннішими. Тобто якщо в батьків є право обирати мову навчання для своїх дітей, якщо є конституційне право дитини навчатися рідною мовою в школі, де мовою навчання є мова національної меншини, то не можна обмежувати ці права. Тим більше, що Конституцією це чітко обумовлено. Так не порушуймо Конституцію! Ми хочемо мирно жити на Закарпатті, ми не підтримуємо сепаратизм. А Угорщина на всіх рівнях підтримує суверенітет і цілісність України», – наголосив Йосип Борто.

На це Павло Клімкін відповів лише, що в законопроекті були дещо інші формулювання, але в процесі обговорення у Верховній Раді вони зазнали змін. А також нагадав, що рішення Венеціанської комісії очікується 10 грудня. Далі він ще раз переповів свої враження від гімназій у Берегові. Також, за словами міністра, ніхто не відбере можливість учитися рідною мовою. Він запевнив, що й надалі буде можливість вивчати рідною мовою фізику, математику, ботаніку або інші спеціальні предмети.

Директор однієї з румунських шкіл зазначив, що потрібно було спочатку отак зібрати всіх, як зараз, обговорити законопроект і лише потім його приймати. А не навпаки.

У свою чергу, радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва запитала: «Підсумкова Декларація саміту «Східного партнерства» (пункт 18), який нещодавно відбувся в Брюсселі й на якому ви були присутні, містить положення про мову освіти національних меншин, який включили в документ за наполяганням Угорщини. Цей пункт підтримали всі країни «Східного партнерства», окрім України. У нас що, різне розуміння положень європейських документів щодо захисту прав національних меншин? Чи це недопрацювання дипломатичної служби?»

Очільник МЗС відповів, що Угорщина внесла цей пункт в останній момент і Україна не могла з ним погодитися.

Запитали міністра і про малу кількість пропускних пунктів на українсько-угорському та українсько-румунському кордонах, а також про відсутність пунктів пропуску на кордоні Закарпаття й Польщі. У свою чергу, Павло Клімкін розповів про свої неприємні враження від відвідання КПП «Лужанка» і наголосив, що, мовляв, потрібно спочатку привести в порядок існуючі контрольно-пропускні пункти, а вже потім братися за відкриття нових. Бо гроші на впорядкування прикордонної інфраструктури нібито виділяються, але не освоюються.

Також Павла Клімкіна як урядовця питали про такі нагальні проблеми області, як заборгованість по зарплаті технічним працівникам шкіл, «Стратегія реформування лісового господарства», проти якої нещодавно протестували лісники, відміна поїздів на Київ, проблеми ужгородського аеропорту тощо. Питання прямо не стосуються роботи підконтрольного йому відомства, проте Павло Клімкін, записуючи на папірець, ввічливо обіцяв усе передати куди треба.

На підсумковій прес-конференції очільник МЗС повторив багато з вищесказаного. Зокрема він зазначив: «На жаль, очевидно, що є труднощі з розумінням і сприйняттям української мови учнями шкіл з навчанням мовою нацменшин. Я побачив, що є діти з угорських сімей, які суперово розмовляють українською, але є й такі, яким учителі перекладають мої запитання», – сказав міністр. За його словами, ця проблема має бути вирішена у співпраці центральної влади та місцевих громад. Також міністр підкреслив, що багато з учнів не бачать перспектив для життя в Україні й планують поїхати навчатися за кордон, де й залишаться жити. «Ми маємо забезпечити кожному громадянину шанс на хороше майбутнє саме в Україні, а не за кордоном», – закликав Павло Клімкін. Водночас він запевнив, що угорських учителів ніхто не звільнятиме, а навіть навпаки, заохочуватимуть до співпраці та розвитку.

Руслан ФАТУЛА

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ