На Закарпаття завітав заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей

У п’ятницю, 23 березня, на Закарпаття з робочим візитом навідався заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. Протягом дня він жваво дискутував з освітянами та представниками місцевої влади з приводу освітнього закону, зокрема щодо впровадження концепції «Нової української школи», а також відвідав Гатянську ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Вільмоша Ковача.

Головна зустріч високопосадовця відбулася на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, що в Берегові. У ній узяли участь фахівці Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, керівники району та міста. Владу краю представляв перший заступник голови обласної ради, заступник голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Йосип Борто. Дипломатичні установи – Генконсул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі. А ось серед незалежних експертів на зустрічі був присутній представник Ради Європи Жан-Марі Вьорлінг.

Насамперед Павло Хобзей наголосив на тому, що перед Міністерством освіти і науки України стоїть складне завдання – з 1 вересня 2018 року запровадити концепцію «Нової української школи». Тож під час зустрічі акцентували увагу саме на цьому, а не на скандальній 7-й статті освітнього закону. Хоч у ході дискусії її так і не вдалось обійти стороною.

– Сьогодні освітня система стоїть перед кількома нагальними викликами – запуск 1-го класу Нової української школи, запровадження нової формули розрахунку освітньої субвенції, а також загалом імплементація Закону «Про освіту». Тож завдання Міністерства – зробити це все так, аби кожна дитина незалежно від національності й соціального статусу отримала якісну освіту, шанс на розкриття талантів та повноцінний розвиток в Україні, – зауважив Павло Хобзей. – Хочу наголосити на тому, що уряд виділив кошти на освітню реформу. По-перше, на підвищення кваліфікації вчителів, по-друге, на оснащення шкіл: закупівлю меблів, дидактичних матеріалів, техніки. Сподіваємося, що місцеві органи влади теж долучаться до того, аби змінити наші школи на краще.

Відтак Павло Хобзей зазначив, що на Берегівщині ситуація є дійсно складною. Оскільки на зміни, пов’язані із запровадженням Нової української школи, накладається також 7-ма стаття освітнього закону.

– Усі ми розуміємо, що на Берегівщині українська є другою мовою після угорської. Тому мета нашого візиту – спільно зрозуміти, що потрібно зробити для того, аби школярі вивчили українську мову на належному рівні, – наголосив заступник Міністра.

Тож у ході зустрічі обговорювалися ключові зміни та проблемні питання в галузі освіти. Присутні на заході директори шкіл і гімназій, учителі початкової школи мали можливість поставити запитання заступнику міністра. Загалом присутні ставили різні питання, які стосувалися і навчального процесу, і фінансів.

Серед важливих проблем на які звернули увагу освітяни є ситуація із субвенцією. Річ у тім, що Міністерство освіти і науки виділило кошти для Закарпатської області на покращення та оснащення перших класів, а також шкіл із мовою національних меншин. 8 млн грн пердбачено для забезпечення кабінетів української мови, і вони будуть розділені між 54 закладами освіти з мовою національних меншин. Але кошти для покращення матеріально-технічної бази нададуть тільки тим школам, де наповнюваність становить 20 дітей і більше. Проте складається дивна ситуація, бо в маленьких селах у перших класах у середньому не більше 10 учнів. Варто наголосити на тому, що з наступного навчального року 589 6-річних діток Берегівщини підуть до першого класу нової української школи. Вони навчатимуться в 49 класах. Тож проблема стоїть наразі дуже гостро, адже діти мають бути забезпечені усім необхідним.

Окрім цього залишається напруженою ситуація із субвенцією на заробітну плату, про це під час зустрічі повідомила очільниця департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Ганна Сопкова.

– Наш департамент фінансів проаналізував виділення коштів на освітню галузь, у тому числі кошти освітньої субвенції. У місті Берегові не така велика кількість закладів освіти, але зараз уперше за увесь час на 8 шкіл міста не вистачає 3,5 млн на зарплату вчителям. Просимо вас, щоб ці кошти були виділені в повному обсязі, – наголосила пані Сопкова.

До її прохань долучився і мер міста Берегова Золтан Бабяк. Тож в ході дискусії заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей обіцяв допомогти вирішити цю ситуацію.

Ще одне питання, яке непокоїло вчителів – оцінювання на ЗНО. На що Павло Хобзей повідомив, що наразі є постанова, згідно з якою 100-бальний поріг опускається для шкіл з угорською та румунською мовою навчання. Утім поки що вона не підписана.

На проблеми в реалізації базового навчального плану в початковій школі (в рамках «Нової української школи») наголосив під час свого виступу представник Спілки угорських педагогів Закарпаття Лайош Сіладі.

А ось доповнила й підсумувала пропозиції до Міністерства освіти і науки України ректорка Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос:

– На Закарпатті завжди вивчали три мови: рідну, державну, а також іноземну. Проблема полягає в тому, що Міністерство вимагає від нас, щоб ми на рівні рідної знали всі три мови. А такого не може бути! Слід подумати над тим, на якому рівні потрібно вчити ці мови, зокрема українську. На якому рівні треба оволодіти нею до 4-го класу, 9-го і для одержання атестату. Наша пропозиція залишається незмінною – просимо переробити стандарти вивчення української мови для угорськомовних шкіл. До 4-го класу – на рівні А1, до закінчення 9-го – А2, у кінці середньої школи – В1. Це реальна мета, яку ми можемо досягнути. Ще одне: просимо навчатися за підручниками та програмами Угорщини, що стосується вивчення угорської мови й літератури. Це дозволило б акумулювати державні кошти та використати їх на більш нагальні потреби шкіл.

Наприкінці свого виступу Ілдика Орос підсумувала, що це, мабуть, перша дискусія, коли повною мірою були вислухані проблеми угорськомовної громади.

– Нам потрібно робити кроки для розуміння один одного. Чути і спілкуватися насамперед як педагогам, а не через політичну призму. Сподіваємося, що ви нас зрозуміли і нарешті там, у Києві, нас почують…

Христина БІКЛЯН, фото автора

Відео: Дмитро МИСЬ