Україна та Угорщина провели консультації щодо освітнього закону

22 червня на Закарпатті провели засідання українсько-угорської міжурядової робочої комісії з розгляду питань Закону України «Про освіту». У перемовинах узяли участь міністри освіти та закордонних справ двох країн, представники угорців Закарпаття. Після завершення понад двогодинного засідання сторони дали спільну прес-конференцію, де розповіли про результати зустрічі.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, подякував угорським друзям за вдалі консультації: «Це були важливі та конструктивні перемовини. Ми змогли обговорити багато питань, у тому числі й деталі, яким чином збираємося імплементувати новий освітній закон. Консультації відбулися після зустрічей представників Міністерства освіти і науки України з угорською громадою. Сьогодні ми домовилися про продовження таких консультацій, наступна зустріч з цього питання буде на початку липня».

Очільник МЗС України також звернув увагу присутніх на позитивну динаміку, яка спостерігалася протягом переговорів, і підкреслив, що українська сторона зацікавлена в тому, щоб українські громадяни угорського походження на 100% залишалися угорцями.

«Ми не хочемо зробити їх менш угорцями, ніж вони є, а навпаки. Вони мають зберегти та розвивати свою національну ідентичність. Це важливо для нас і подальшого руху до об’єднаної Європи. У той самий час ми повинні їм допомогти та заохотити до хорошого рівня володіння українською мовою, щоб ніхто з них не почувався дискримінованим у реалізації своїх шансів у житті», – додав Павло Клімкін.

Крім того, міністр закордонних справ України розповів, що під час перемовин детально обговорили забезпечення можливості підвищення рівня володіння українською мовою та вивчення предметів, які стосуються українознавства. Сторони підкреслили й важливість підготовки до імплементації закону, адже надзвичайно велике значення мають навчання вчителів та зміна методики викладання українською.

«Коли угорські малюки приходять до школи, їм одразу говорять про граматику, а не починають з ними гратися – це не сприяє рівню володіння українською. Тому час перехідного періоду ми маємо використати для підготовки. У цілому я задоволений сьогоднішніми консультаціями. Подивіться на щільність наших контактів: ми зустрічаємося кожні два тижні. Це показує ефективність нашої співпраці», – констатував голова українського МЗС.

Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич наголосила, що для Міністерства є один найбільший інтерес – якісна освіта кожної дитини в країні незалежно від її національного походження.

«Ці діти мають зберегти свою національну ідентичність, але при цьому вільно володіти державною мовою, бо саме це сприятиме їхній успішній самореалізації як у професійному, так і в особистісному плані. Тому ми сьогодні обговорювали чіткий формат змін. На превеликий жаль, нинішня ситуація не дає такого якісного результату освіти, отже, ми змушені творити зміни. Наразі важливо знайти такий формат, який буде на користь дітям і який є найбільш сприятливим для збереження національної ідентичності та вільного володіння державною мовою», – наголосила Лілія Гриневич.

Вона зауважила, що ми маємо розуміти: угорська мова належить до зовсім іншої мовної групи і відповідно дітям потрібно більше часу для оволодіння українською, адже ці дві мови відрізняються як за граматичними, так і лексичними параметрами. Так, уряд уже розпочав роботу, і наразі вкладаються кошти в обладнання кабінетів української мови, змінюються підручники та відбувається підвищення кваліфікації вчителів української мови, які працюють у школах з мовами національних меншин.

Разом з тим міністри вели діалог і щодо Закону «Про загальну середню освіту», який має уточнити використання 7-ї статті для шкіл з мовами національних меншин. Проект документа вже знаходиться на громадському обговоренні й після цього буде затверджений Кабінетом Міністрів та внесений у парламент.

«Для нас дуже важливим є процес консультацій, коли ми безпосередньо та правдиво можемо донести один до одного інформацію, і сподіваюся, що він і далі триватиме в інтересах дітей», – додала пані Гриневич.

Петер Сіярто, міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, на початку свого звернення представив присутнім Міклоша Кашлера, який у новому уряді Віктора Орбана (прем’єр-міністра Угорщини) обіймає посаду міністра людських ресурсів і, в тому числі, відповідає за питання освіти.

Міністр МЗС Угорщини запевнив, що уряд країни зацікавлений у дружніх українсько-угорських відносинах: «Ми з ностальгією згадуємо період до вересня 2017 року, коли наші двосторонні зустрічі стосувалися розвитку та підтримки інфраструктури, побудови нових пунктів пропуску, забезпечення безвізового режиму для України. Із сумом усвідомлюємо, що після прийняття Закону України «Про освіту» 25 вересня, він став основною темою для всіх наших перемовин. Це не зовсім добре, адже ми говоримо про дві сусідні держави, інтереси яких збігаються в багатьох питаннях, і ці інтереси ми могли б ефективніше реалізувати, якби «тягнули віз в один бік».

Петер Сіярто повідомив, що, крім зацікавленості в дружніх двосторонніх стосунках, уряд Угорщини готовий зробити все для дотримання прав етнічних угорців, які проживають на території Закарпаття. Права національних меншин регулюють не лише міжнародні зобов’язання, а й двосторонні домовленості, тому виконання цих пунктів є обов’язковим.

Стосовно перемовин з українськими колегами Петер Сіярто зауважив, що не прагнув заходити в суперечку щодо питання, як саме освітнім законом хочуть покращити викладання української мови: «Ми просимо лише єдине – робити ці кроки не на шкоду викладання мовами національних меншин. Хай викладання угорською мовою не страждає від того, що уряд України хоче ефективніше здійснювати навчання державною мовою».

Пан Сіярто зауважив, що, на його думку, на міністерській зустрічі відбулися певні зрушення, але попереду на всіх чекає довгий шлях і це спільні кроки.

«Ми отримали запевнення від Лілії Гриневич, що Україна поважає та виконає рекомендації Венеціанської комісії. Сподіваємося, після цього уряд України зможе проголосувати «за» подовження перехідного періоду імплементації освітнього закону. Також ми очікуємо погодження й стосовно питання винесення приватних шкіл з-під юрисдикції закону. Лілія Гриневич та Павло Клімкін запевнили нас у тому, що це не є спірним моментом. Обіцянки обіцянками, але реальні кроки ми зможемо побачити тільки після їх виконання», – зазначив очільник угорського МЗС.

Крім того, Петер Сіярто відповів на питання журналістів стосовно блокування саміту «Україна – НАТО»: «Рішення угорського уряду однозначне – до виконання Україною рекомендацій Венеціанської комісії ми не можемо підтримати проведення комісії «Україна – НАТО». Проте кілька тижнів тому в США я мав зустріч з держсекретарем Майклом Помпео й повідомив йому, що ми не маємо нічого проти присутності України на саміті НАТО, який відбудеться вже в липні в Брюсселі. Тоді Президент України зможе взяти участь у засіданні, присвяченому безпеці в регіоні Чорного моря. На цю зустріч буде запрошений і президент Грузії».

Міністр закордонних справ Угорщини назвав конкретні вимоги Будапешта, виконання яких зробить можливим зняття вето з проведення комісії «Україна – НАТО». В інтерв’ю «Європейській правді» Петер Сіярто зазначив, що про ці вимоги знає як українська сторона, так і союзники Угорщини по НАТО.

«Перша умова – перехідний період щодо мови освіти повинен бути продовжений до 2023 року, і за цей час ви маєте домовитися з меншиною про те, які саме зміни будуть упроваджені. Друга умова, яка також повністю відповідає пропозиціям Венеціанської комісії, – норма про мову навчання не повинна поширюватися на приватні школи. І була ще одна, третя умова, яка вже виконана: Україна мала розпочати консультації з представниками угорської меншини», – зауважив міністр закордонних справ Угорщини.

Петер Сіярто розповів, що на перемовинах був присутній і голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України Василь Брензович. Очільник МЗС наголосив, що уряд Угорщини й надалі ставиться до Товариства угорської культури Закарпаття як до стратегічного партнера та цікавиться всіма питаннями, що турбують членів угорської громади.

Василь Брензович у коментарі «Карпатському об’єктиву» повідомив, що під час перемовин представники уряду Угорщини відстоювали позицію імплементації рекомендацій Венеціанської комісії до Закону України «Про освіту». Разом з тим сторони обговорили питання відкладення набуття чинності мовних норм на п’ять років, тобто до 2023-го, та виключення приватних шкіл з-під дії його «мовної» статті.

Уже на початок липня заплановані консультації з угорською громадою Закарпаття, а у вересні має відбутися ще одна міністерська зустріч для якнайшвидшого врегулювання питання для обох сторін.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ