Дострокові вибори в Туреччині: торжество демократії чи узурпація влади?

24 червня, у неділю, громадяни Туреччини вперше в історії обирали одночасно президента й новий склад парламенту.

Провести повне перезавантаження влади достроково вирішили після минулорічного референдуму, за наслідками якого країна має перейти від парламентської до президентської форми правління.

Беззаперечну перемогу одразу в першому турі виборів здобув чинний глава держави Реджеп Таїп Ердоган. Про це заявив голова виборчої комісії країни Саді Гувен, повідомляє видання BBC. За його словами, Ердоган отримав абсолютну більшість голосів. За даними державних ЗМІ, за нього проголосували 53% виборців, відповідно до результатів перевірки 99% бюлетенів.

Найближчий конкурент Раджепа Ердогана, лідер опозиційної Народно-республіканської партії Мухаррем Індже, здобув підтримку всього 31% виборців. Інші – отримали не більше 8% голосів.

Цікаво, що суперник чинного лідера Туреччини Мухаррем Індже йшов на вибори із гаслами повернення країни до принципів світської держави, європейських цінностей тощо, критикуючи при цьому Ердогана за курс на ісламізацію та узурпацію влади в одних руках. Тим часом сам переможець виборів, який уже майже 15 років керує країною, дійсно прийшов на ісламських гаслах і певною мірою втілює цю політику в життя.

Переобраний президент Туреччини вже виступив з промовою з балкона штаб-квартири своєї партії в Анкарі, під час якої зауважив: «Переможцем цих виборів є кожна людина серед мого 81 мільйона громадян. Туреччина показала урок демократії всьому світу». Він також нагадав про спробу державного перевороту в липні 2016 року. «Ми разом дали відсіч тим, хто хотів поставити Туреччину на коліна. Ви 16 липня були тут, коли Анкару бомбили літаки. Ми разом урятували країну з лап путчистів. Куди втекли? В Америку», – зазначив Раджеп Таїп Ердоган.

Важливим є і той факт, що на парламентських виборах перемогла політична сила чинного глави держави. Партія справедливості й розвитку здобула більшість місць у парламенті, отримавши 42% голосів жителів країни. При цьому опозиційна Народно-республіканська партія набрала тільки 23%, а ультраправа Партія націоналістичного руху – 11%. Усього до турецького парламенту потраплять п’ять політичних партій, які подолали 10-процентний бар’єр: Партія справедливості й розвитку Ердогана, опозиційна Народно-республіканська партія, ультраправа Партія націоналістичного руху, а також Партія демократії народів і Хороша партія. До речі, у Туреччині один із найвищих у світі прохідних бар’єрів для потрапляння в парламент.

Таким чином Раджеп Таїп Ердоган здобув новий п’ятирічний термін як президент Туреччини, а також велике представництво в парламенті. Та головне, що, відповідно до внесених до Конституції змін, президент країни матиме дуже широкі повноваження – він буде очолювати уряд країни і призначати на посади міністрів, віце-президентів та інших вищих посадових осіб без згоди парламенту, а також керівників спецслужб та армії. Ці зміни були схвалені під час минулорічного референдуму й мають набути чинності після виборів. Серед нових повноважень також можливість втручатися в правову систему країни, вводити надзвичайний стан та ін. Окрім того, у Туреччині більше не буде посади прем’єр-міністра, який раніше мав досить широкі повноваження. Нагадаємо, сам Ердоган був прем’єр-міністром протягом 11 років, перш ніж стати президентом у 2014 році.

На цьому фоні сьогодні чимало експертів-міжнародників висловлюють побоювання, що в Туреччині відбулася фактична узурпація влади однією особою. Більше того, багато хто досі дотримується версії про те, що Ердоган буцімто сам інсценував спробу державного перевороту у 2016 році, аби потім провести масові чистки і згаданий референдум, а також відкрити собі шлях до одноосібної влади. Звичайно, багатьох західних політиків та експертів непокоїть цей сильний лідер, який попри широку співпрацю із Заходом потроху ісламізує Туреччину, критикує США та ЄС, будує «тюркський світ» і дедалі більше ініціативи виявляє на міжнародній арені, зокрема в Сирії. Однак, з іншого боку, повільний, але постійний процес розвороту політики та ціннісних орієнтирів країни із заходу на схід великою мірою спровокований самою Європою. Довгі роки Туреччина, яка зуміла побудувати успішну конкурентну економіку й володіє другою за величиною та потужністю армією в НАТО, просилася і проситься до складу Європейського Союзу. Але їй постійно відмовляють під різними приводами. Однак туркам, як і всім іншим, усе більше стає зрозуміло, що їх не приймають до ЄС, бо вони мусульмани. Відтак сьогодні немає нічого дивного в тому, що на виборах у цій країні ідеї «великої Туреччини», «тюркського світу», «ісламського відродження» врешті-решт перемагають гасла світської держави та європейські цінності.

Так чи інакше, але турки в законний демократичний спосіб зробили свій вибір. Попри численні заяви турецької опозиції про порушення на виборах європейські та світові лідери один за одним вітають Раджепа Таїпа Ердогана з перемогою. Першим це зробив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Одним із перших свого турецького колегу привітав і Президент України Петро Порошенко. На сторінці у «Twitter» він написав: «Вітаю Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на посаду Президента Туреччини. Переконаний, що довіра населення та нові владні повноваження відкриють додаткові шляхи для подальшого розвитку Туреччини та добробуту турецького народу». Петро Порошенко додав, що Україна налаштована на розвиток українсько-турецького стратегічного партнерства і поглиблення взаємодії.

Руслан ФАТУЛА