Своє право на отримання пенсії переселенці змушені захищати у судах

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стали «Труднощі в отриманні пенсії для внутрішньо переміщених осіб: що гарантує держава і які вимоги ставить до пенсіонерів».

Щоб отримати пенсію переселенцям в Україні необхідно виконати ряд вимог і витримувати деякі обмеження: ідентифікація у банку, виплати виключно через Ощадбанк, повідомлення в органи соцзахисту про поїздки більш, ніж на 60 днів та ще інші необхідні дії. Чимало пенсіонерів подають у суд, аби отримати гарантовані виплати. А з квітня цього року була прийнята постанова №365, яка ще більш ускладнює отримання пенсії для ВПО та змушує вибивати законні гроші через суди. Чому складається така ситуація, як подолати труднощі і бути впевненим в гарантіях держави розказали експерти

Анжела Бабкіна, Радниця з питань ВПО у Закарпатській області зауважила, що більшість проблем, які стосуються переселенців проблеми що стосуються ВПО, лежать у законодавчій площині. «Наразі відбуваються процеси, як можна охарактеризуватися як дискримінаційні. Цього року була прийнята постанова №365, де пенсії були прирівняні до соцвиплат, що зробило пенсіонерів ВПО пенсіонерами «другого сорту». Вони не можу приїхати до своїх родичів на схід і бути там понад 60 днів. На відміну від інших українських пенсіонерів. Крім того ці люди проходять перевірки раз на півроку, чи вони проживають на місці. Виникали проблеми, коли люди купували житло чи змінили місце реєстрації». За словами Анжели Бабкіної, таких справ багато по Україні, але в тих регіонах, де найбільше кількість ВПО. До неї, як радника на Закарпатті були 20 звернень з питань пенсійного забезпечення. Але закарпатські пенсіонери –ВПО не були готові судитися за пенсію, коли треба чекати грошей від 6 до 9-ти місяців без виплат, доки пройдуть усі судові процедури. Тому більшість з них відновлювали довідку ВПО в органах соцзахисту. Проте ситуація погіршилась з квітня 2018 року після прийняття постанови №365. «Якщо людині на певний час призупиняли виплату пенсій у зв’язку з простроченням перебування на місці реєстрації, то достатньо було заяви від ВПО і пенсія нараховувалася. З виплатою заборгованістю не було проблем. Але тепер згідно з постановою «соціальні виплатися, які не виплачені за минулий період, виплачують на умовах окремого порядку. Який поки що нерозроблений і незатверджений. Пенсія може виплачуватися тільки з того часу, коли людина звернеться у пенсійний фонд. Є різні випадки. Наприклад, до мене звернулися пенсіонери, які не отримували пенсію 2 роки, бо були відсутні на Закарпатті. Ще двоє закарпатських пенсіонерів Віктор Костянтинович та Зайтуна Шакірівна Кулагіни вже підготували позов до суду, оскільки через нову постанову втратили пенсію за два місяці, а це чотири виплати. Крім того, якщо у людини 3 роки заборгованості, вона не зможе повернути собі пенсію».

Виникають колізії, каже Анжела Бабкіна також зі списками пенсіонерів, які їздять до родин на непідконтрольні території. «Коли людина потрапляє у списки СБУ, вони не співпадають по часу. Людина, наприклад, вже приїхала, а за даними списків вона ще там. І відповідно пенсії отримати не може». Є проблеми з ВПО, які мали пільговий стаж, але не можуть отримати підтвердження, бо ті установи на непідконтрольній території.

Анжела Бабкіна також зауважила, що минулого року до ВР було подано законопроект 6692, який би вирішив чимало проблем ВПО, зокрема, пенсії було б відділено від соцвиплат, які можна отримувати за бажанням і залежать від місця перебування ВПО. «На жаль, законопроект лежить, він ще ні разу не розглядався»,- констатувала Анжела Бабкіна.

Галина Маслякевич, заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зазначила, що спеціалісти управління мають доступ до Реєстру застрахованих осіб, де видно, доки людина працювала, як зараховувався стаж. «Стаж враховуємо з 2000 р. (деякі підприємства з 1998 р.) і до періоду, як подавалися звіти до Пенсійного фонду, а з 2015 року до податкової адміністрації,- каже Галина Маслякевич. – Якщо людина мала пільговий стаж, частково це бачимо. Що стосується виплати пенсії, більш, ніж за 3-річний період, то на Закарпатті немає таких випадків. До травня ми платили за минулі періоди. Але зараз люди звертаються, що є неоплачені тривалі періоди. Ми нараховуємо, але виплатити зможемо після отримання окремого порядку виплати. Чекаємо, бо законодавець має прийняти цей порядок». За словами Галини Маслякевич, у разі, людина помре, не дочекавшись виплат, сім’я може претендувати на недоотриману пенсію.

Наталія Омелянюк, заступник директора департаменту – начальник управління державних допомог та соціальної підтримки населення департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА вважає, що області мають активніше апелювати до Мінсоцполітики з внесенням пропозицій про законодавчі зміни. Тим часом на Закарпатті зареєстровано майже 5 тис.переселенців (стали на облік). Це не враховуючи тих ВПО, які більш заможні, не хочуть заявляти про свій статус і не реєструються в органах соцзахисту для отримання виплат. «З тих 4978 ВПО, зареєстрованих за весь період, на Закарпатті проживає 3684 таких особи (мають відповідні довідки і отримують допомогу. З них 1654 працездатного населення, 1071 дитина, 807 пенсіонерів, а також інваліди. З жовтня 2014 р. року щомісяця кожному членові сім’ї ВПО виплачується допомога на житлові комунпослуги у середньому 1000 грн. За підсумками 2014-2016 рр виплачено 34 млн.грн., за 2017 рік – 12 млн. грн., за кілька місяців 2018 р.- 18 7,5 млн.грн.

«Навесні минулого року у пенсіонерів були проблеми, коли почали формуватися списки відповідними структурами, що виявити людей, які можливо працюють не на Україну. Для З метою убезпечити державу. Було маса звернень, наприклад, людина поїхала на непідконтрольні території до родини і там захворіла,- пояснює Наталія Омелянюк. – З прийняттям нової постанови проблем стало ще більше. При кожній РДА, міськраді зобов’язано створити відповідну комісію, яка повинна перевіяти фактичне проживання осіб. У системі соцзахисту по області працює 44 соціальних інспектори вони повинні перевіряти не тільки ВПО, а всіх отримувачів допомоги. Люди не забезпечені транспортом, часто треба їздити по районах. З 1986 перевірок з минулого року, 149 людей комісія прийняла рішення припинити виплати, у 91 випадку була скасована пенсія. З 1601 перевірок по Ужгороду 19 особам припинились виплачуватися пенсії».

Наталія Омелянчук вважає: якщо мова йде про соціальну допомогу, то немає заперечень у її відміні, якщо людина не проживає в області чи сама не потребує соцвиплат. Інша річ- пенсія. «Пенсія за тлумаченням європейських інституцій – це власність людини. Якщо вона ці гроші заробила, то вони підлягають виплаті. Є закон про загальнообов’язкове державне страхування. Який каже, що підстав припинення виплати пенсій у зв’язку з відсутністю за місцем проживання, або за рішенням комісії, немає. У нас прийняті постанови, які суперечать закону. Тому люди звертаються до суду. Є позитивні рішення, 6 лютого 2018 р. Верховний Суд виніс рішення у конкретній справі: не можна припинити виплачувати пенсію переселенцям з огляду їхньої відсутності. Касаційна скарга задоволення не підлягає, чинним законодавством не передбачено такої підстави».

Михайло Давиденко, директор Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зауважив, що державні установи повинні об’єднати зусилля, щоб законодавці звернули увагу на проблемні питання. «За півтора роки до нашого центру надійшло 36 звернень, частина з них стосувалася пенсійного забезпечення. Є позитивні рішення тих справ,- каже директор. – Дві по пенсійному забезпечення перебувають зараз на розгляді». На думку Михайла Давиденка, необхідно попробувати врегулювати питання, які може й не треба доводити до суду. Зокрема, він запропонував провести робочу зустріч з управлінням пенсійного фонду і визначити особу, яка б комунікувала з центром вторинної допомоги, допомагала б вирішувати окремі питання, перевіряти інформацію і врегульовувати окремі питання, де це можливо, без судових позовів.

Захід відбувся у рамках проекту «Програма по відновленню миру і діалогу для внутрішньо переміщених жінок «Голос жінки має силу» в Закарпатській області.