Влада vs Громада: В Ужгороді вкотре обговорили капітальний ремонт набережної Незалежності

У середу, 12 вересня, в Ужгородській міській раді відбулася відкрита зустріч керівництва міста з представниками громади, щодо проведення капітального ремонту набережної Незалежності. Сесійна зала була заповнена вщент. На слухання запросили членів Ради старійшин міста, біологів, архітекторів, митців, підприємців, політиків. Прийшла на зустріч й ініціативна група SaveNabka. Тож дискусія видалася досить емоційною, а градус напруги в сесійній залі зростав щохвилини.

Першим до усіх присутніх звернувся міський голова Богдан Андріїв, який розповів передісторію цього питання, а також про сам проект капітального ремонту набережної Незалежності.

– Одразу виникло чимало сумбурних питань. Наголошую, що ми не збираємося вирубувати липи та чіпати стару чеську бруківку, – наголосив мер. – Проектом передбачено заміну асфальтного покриття проїжджої частини, а також бруківки, яка покладена у 80-роках, на гранітну плитку, також будуть установлені нові лавиці, урни для сміття, світильники. Ми радилися з біологами, які нас запевнили у тому, що шкода корінням лип завдана не буде. Я розумію хвилювання громадськості, тому пропоную делегувати кількох активістів із ініціативної групи SaveNabka, аби вони долучилися до цих ремонтних робіт. Ще один варіант розвитку подій, аби підрядники поклали кілька метрів бруківки, а громада щоб побачила, як воно виглядає.

Утім такі пропозиції від міського голови представники ініціативної групи сприйняли тільки на сміх. За їхніми словами, вони не отримали жодного листка проектно-кошторисної документації, аби ознайомитися із нею. А стояти над робочими – не їхня справа.

– Ми вимагаємо оприлюднити усі документи, які стосуються цього проекту, – наголосила Тетяна Смріга, представник ініціативної групи SaveNabka. – Ми надіслали велику кількість інформаційних запитів, але на більшу частину отримали тільки невелику кількість документів. Тому ми не можемо її проаналізувати та вести конструктивний діалог по самому проекту. Цей проект має величезне значення, оскільки так збурив громаду. Ви самі знаєте, що це найбільша рекреаційна зона в Ужгороді. Ми отримали тільки від вас на словах, що “все буде добре”. Давайте говорити мовою документів. Що стосується, громадського контролю, то стояти над робочими – це просто смішно. Зараз мова не про те, як покладуть плитку, а про те, як нам отримати усі документи, аби їх вивчити.

На це міський голова відреагував словами, що якщо активісти  не довіряють державній експертизі, яка одобрила цей проект, то він не знає, кому вони взагалі можуть довіряти. Утім, за словами активістів, судячи з тих документів. які вони бачили там взагалі не враховано, що набережна – це пам’ятка містобудування місцевого значення Малий Ґалаґов, що знаходиться на шляху номінування до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Після досить довгих емоційних дебат, обмінюючись обопільними звинуваченнями, міський голова наголосив, що йому ця вся ситуація нагадує прецедент із площею Народною, коли активісти лягали під трактор. А тепер ця площа стала родзинкою міста.

Відтак слово надали народному депутату України Роберту Горвату, який після доповіді, яка нагадувала депутатський звіт, наголосив, що приїхав спеціально в Ужгород, аби проконтролювати це питання.

– Ці гроші були виділені безпосередньо за мого лобіювання. Тож я уявляю посмішки депутатів, коли я випрошував гроші, а їх навіть не освоєно, – наголосив нардеп. – Повірте, що ремонт на набережній – це прощання із Радянським Союзом. Цей капітальний ремонт можна зробити дуже гарно та якісно.

Щоправда така позиція Роберта Горвата викликала тільки хвилю обурення у залі. Оскільки за словами представників громадськості народний депутат переживає за свою репутацію, а ужгородці – за своє місто.

Також до народного депутата лунали запитання чи потрібно засвоювати ці кошти, якщо робити це у корупційний спосіб. На що політик запевнив, що він долучить усі потрібні контролюючі органи, аби реалізувати цей проект максимально прозоро.

В ході дискусії ініціативна група намагалася донести до представників влади те, що капітальний ремонт може стати перепоною до включення Малого Галагова, до архітектурної спадщини ЮНЕСКО.

– Мова не про те, буде гарно з тою гранітною бруківкою чи ні. Мова про те, що цей проект не погоджений Міністерством культури. Хто на себе візьме відповідальність, якщо далі спеціалісти ЮНЕСКО будуть ставити запитання, щодо цього капремонту, – наголосила дослідниця архітектури Ліна Дегтярева, – Навряд чи він відповідає усім їхнім критеріям. Тож я думаю краще пожертвувати зараз цією державною субвенцією, ніж у майбутньому залишитися без колосальних вливань ЮНЕСКО в інфраструктуру міста.

Загалом громадські слухання тривали кілька годин. Можливість висловитися надали усім. Щоправда озвучивши свою позицію і так і не дійшовши до якогось спільного рішення і не знайшовши компромісу, ініціативна група SaveNabka демонстративно покинула приміщення. На прохання міського голови залишитися, активісти усі грутом вийшли із зали.

На думку юриста та диплома Алена Панова, який відтак взяв слово, усе те, що відбувалося у залі є черговою політичною кампанією. А ініціативну групу назвав продажними активістами.

– Мені дуже прикро, що такі люди маніпулюють громадською думкою. Демократія – це не двадцять п’ять людей, які зайшли по команді “фас”. Тут кожен хотів висловити свою думку, але саме страшне в тому, що часто це не їхня особиста думка. Я не збираюся брати участь у політиці. Просто бачачи сьогодні цей цирк, я вже просто не витримав. Що стосується моєї особистої позиції, то я за те, щоб робилося якісно, відповідально і згідно із нормами визначеними чинним законодавством.

Тож громадські слухання були емоційними, довгими і напруженими. Щоправда до жодного конструктиву дійти не вдалося. А діалог скидався скоріше на байку “Лебідь, щука і рак”, адже ніхто нікого не чув, а кожна із сторін тягнула у свою сторону. Поки зрозуміло одне – протистояння буде продовжуватися, оскільки ніхто здаватися без бою не збирається.

Христина БІКЛЯН