В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого став хід адвокаційних кампаній, які тривають на Закарпатті. Йшлося про три важливі проблеми, з якими стикаються переселенці (ВПО) в Україні, і які активно почали вирішувати ВПО саме в області. Зокрема, про проблеми в отриманні пенсій, участь у місцевих виборах та реєстрацію дітей-переселенців. Адвокаційні кампанії тривають у рамках проекту «Голос жінки має силу в Закарпатській області» за підтримки ГО «Фундації прав людини».
«Ми спробували вирішити питання, які є складними, нагальними і зможуть значно полегшити життя ВПО не тільки на Закарпатті, але й практично життя всіх ВПО. Проблеми у переселенців нікуди не зникають, навіть стають більшими, – каже Анжела Бабкіна, радниця з питань ВПО у Закарпатській області. –Те, що стосується захисту своїх прав, можна спробувати вирішити у правовому полі. Завдяки проекту ми намагається зробити життя цілого прошаку населення більш комфортним. Йдеться про три важливі теми: пенсійне забезпечення, з прийняттям постанови №335 щонайменше 50 переселенців мають проблеми з отриманням пенсій. Це відсутність реєстрації у дітей, які отримують перший паспорт і батьки яких мають донецьку та луганську реєстрацію. ВПО не є членами територіальних громад згідно з діючим законодавством. І глобальна третя тема – участь переселенців у місцевих виборах».
Євген Фомін, Голова правління громадського фонду «Фундація прав людини» зазначив, що вирішення деяких питань необхідно форсувати, оскільки проблеми тільки накопичуються. ВПО проживають на Закарпатті і в інших областях ще з 2014 року і завдяки громадському розголосу, адвокаційним компаніям, блогерам, справи можна зрушити з місця. «Треба брати справи, актуальні сьогодні, і створювати прецедент,- каже Євген Фомін,- бо чимало людей потребують допомоги, але соромляться її отримувати. Навпаки демонстрація проблеми і її вирішення надихає інших». Євген Фомін також додав, що у рамках проекту готується альманах 21 життєвої історії переселенок. « Ми хочемо показати реальні неприкрашені історії. Не драму чи щастя, а те, як людина, приїхавши, знайшла себе, з якими труднощами зіштовхнулася. Подібні історії допомагають наростити імунітет, і надихають інших».
Інна Їльїна Авдіївки, яка вже четвертий рік живе в Ужгороді, подає до суду на Пенсійний фонд через невиплату пенсії. Вона – одна з багатьох переселенців, які віднедавна мають проблеми з отриманням заслужені кошти від держави. У травні їй була призупинена виплата через те, що жінка потрапила у списки тих, хто перетинав непідконтрольну територію України і залишався там тривалий час. Так, жінка дійсно їздила в Авдіївку, але це українська! (підконтрольна територія). Крім того, жінка на той момент подавала заяву в управління соцзахисту про терміни перебування в Авдіївці, повідомила вона управління і про своє повернення. «У пенсійному фонді не розуміють, що Авдіївка—це Україна,- коментує Інна Ільїна. – Я звернулась до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і мені надали адвоката».
Питання реєстрація місця проживання у дитячому паспорті намагається вирішити Наталія Верещагіна. «Син 14 років по закону отримав паспорт громадянина України, де замість прописки вказано «без реєстрації». Ми можемо надати документи, які засвідчують нашу реєстрацію у Луганську, відповідно дитині не можуть вписати дані», – розповіла Наталія Верещагіна. Такі ж правові колізії у Костянтина Блажевича (ГО Закарпаття-Донбас»), але вже на фінальній стадії. «Нам призначили адвоката, я надав всі документи. Напишемо запит адвокат призначений, я надав всі документи. Написали запит у Державну міграційну службу України, чекаємо відповідь, від неї залежатимуть наші подальші дії»,- каже Костянтин Блажевич.
Відстояти свої виборчі права рішуче налаштована Тетяна Хорошилова (ГО «Закарпаття-Донбас»). «Є багато людей, які не вважають це головним, відверто кажучи я думала також. Але є людські права, загальнолюдські, всі люди від народження мають право голосу. І воно має бути врахованим. І я як свідома людина, громадський діяч, маю відстоювати це право,- пояснює Тетяна Хорошилова. – Ця проблема стосується, до речі, не тільки ВПО, але й трудових мігрантів. Я живу в Ужгороді 4 роки, це означає, що людина вже адаптувалась, інтегрувалася, сплачує тут податки і має право голосувати». На думку Тетяни, якщо питання не озвучувати, активно ним не займатися, то й система не відреагує. І навпаки: активні дії можуть повпливати на рішення чиновників.
Займатиметься питанням забезпечення виборчого права закарпатських переселенців адвокат Анастасія Бачинська, призначена від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. «Проблематика на часі, бо ще у 2015 році переселенців не змогли взяти участь у виборах. Якщо не буде ухвалено виборчий кодекс за новою пропорційною системою до наступних виборів, ВПО не зможуть взяти участь у виборах мажоритарників. Значна частина населення буде усунена від можливості голосувати. «Демократична держава повинна забезпечити громадянам право на участь у формуванні органів законодавчої влади, місцевого самоврядування. У ЄС понад 10 років говорять про розширення прав громадян на місцевому рівні. А велика частина українців усунена від права на участь у формуванні місцевого самоврядування взагалі. Вирішити це можна тільки на законодавчому рівні. Йдеться не тільки про ВПО, але й трудових мігрантів», – каже Анастасія Бачинська. -. У проекті виборчого кодексу вирішити це питання, запровадити принцип реєстрації виборчої адреси. Потрібно дати можливість особам реєструвати виборчу адресу за тією, де вони фактично проживають або здійснюють підприємницьку діяльність. Однак це питання на законодавчому рівні очевидно поки не є у пріоритеті, тому виникла потребу у подачі позовів про захист виборчих прав».
Михайло Давиденко, директор Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зауважив: «На Закарпатті склалася така ситуація, коли організації ВПО і посадові особи «не сплять», а ініціюють теми важливі для всієї України». Місцеві досягли доволі значних успіхів і показують приклад для інших регіонів.