Верховна Рада пропонує карати за приниження державної мови

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5670-д.

Спочатку народні депутати законопроект не підтримали. Голова ВРУ Андрій Парубій шість разів безуспішно ставив на голосування повернення до розгляду. Із сьомого разу пропозицію про повернення до проекту № 5670-д таки підтримали. При цьому Андрій Парубій заявив, що без схваленого рішення парламент на перерву не піде. Відтак 261 голосом «за» законопроект було прийнято за основу.

Законопроектом визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська. Передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови.

Голова Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький заявив, що із тексту законопроекту вилучено норми, де передбачалося існування мовних інспекторів. Але є норма про уповноваженого із захисту державної мови – юридичної особи, яка має печатку, баланс і рахунки в Держказначействі та буде контролювати виконання закону.

Проектом закону регулюється порядок застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя, і дія його не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та приватне спілкування між особами. Згідно із законопроектом, кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Передбачено, що особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана скласти іспит на рівень володіння державною мовою. Визначено також коло осіб, зобов’язаних вільно володіти державною мовою, зокрема це вищі посадовці, депутати, працівники дипломатичної служби, судді, педагоги, медики державних і комунальних закладів. Законопроект декларує, що мовою судочинства, Збройних сил України та інших військових формувань, органів правопорядку в Україні є державна мова. Окрім того, передбачено, що застосування державної мови в навчально-виховному та освітньому процесах в усіх навчальних закладах є обов’язковим. У документі зазначено також, що мовою поширення й демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Кінотеатри можуть показувати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою, але не більше 10% від загальної кількості на місяць.

Згідно із законопроектом, друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. При цьому допускається видання друкованих ЗМІ у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом і способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

Законопроектом передбачено, що видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менш як 50% від усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань. Окрім того, передбачається, що держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. Комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом, що реалізуються в Україні, повинні мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою та/або офіційними мовами ЄС.

Відповідно до законопроекту, інформація для загального ознайомлення (в тому числі оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша текстова, візуальна і звукова інформація) подається державною мовою. Мовою публічних заходів в Україні має бути державна мова, а в разі, якщо хтось з учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною. Мовою обслуговування споживачів в Україні, а також охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Послуги на транспорті в Україні надаються державною мовою.

Пропонується внесення змін до Кодексу про адмінправопорушення. Передбачено, що порушення законодавства про застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на телебаченні й радіомовленні – в розмірі від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення вимог законодавства щодо застосування державної мови друкованими ЗМІ каратиметься штрафом у розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення при наданні інформації про товари та послуги суб’єктами господарювання всіх форм власності передбачено накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийняття законопроекту в першому читанні викликало чималий суспільний резонанс, однак у медіапросторі цю тему «зашуміли» проблемою угорських паспортів. Також увагу громадськості захопила прийнята Верховною Радою того ж дня постанова, у якій парламент, учергове взявшись за цензуру, просить Раду нацбезпеки і оборони (РНБО) застосувати санкції до власників телеканалів «112 Україна» та «NewsOne».

Таким чином суперечливий мовний законопроект тихенько відійшов на другий план. Однак повністю непомітною подія не стала. Чимало патріотично налаштованих політиків та фахівців підтримали цей законопроект і пояснюють, що він покликаний захистити українську мову. Водночас, з іншого боку, велика кількість політиків, експертів та представників національних меншин оцінили згадану законодавчу ініціативу як таку, що роз’єднує українців у цей непростий час та ламає через коліно національні меншини, зводячи до мінімуму сферу застосування їхньої рідної мови. Багато хто також застерігає, що деякі пункти законопроекту просто нереальні, адже неможливо за один день перевести на українську мову обслуговування, наприклад, у лікарнях Харкова та ін. Відтак реалізація законопроекту може призвести, як мінімум, до звільнення працівників та широкого невдоволення серед населення в деяких регіонах.

Народний депутат України, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович вважає, що «серед мовних законопроектів був прийнятий найрадикальніший, який веде до використання мов національних меншин лише в приватному та церковному житті. Цей закон, навіть на думку експертів, що його вивчали, суперечить законодавству та міжнародним зобов’язанням України щодо нац­меншин. Звичайно, документ не обговорювали із представниками національних меншин і не просили висновків ні з боку Європейської Ради, ні Венеційської комісії. На додачу, більшість народних депутатів узагалі не прочитали представлений законопроект або прочитали його дуже поверхово». Голова ГО «ТУКЗ – КМКС» також зауважив, що через близькість виборів в Україні зростають негативні настрої, які в основному розпалюються на темі угорців Закарпаття. Тож Василь Брензович прогнозує подальше загострення ситуації стосовно національних меншин.

Руслан ФАТУЛА