Павло Клімкін: «Угорці Закарпаття не є сепаратистами»

Правління ГО «ТУКЗ – КМКС» зібралося для обговорення важливих питань, яких на сьогодні чимало. Це й освітній закон, і питання подвійного громадянства, і нагнітання антиугорських настроїв, зокрема, і через публікації імен угорців Закарпаття на сайті «Миротворець».

На засідання запросили також міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який люб’язно відгукнувся й приїхав до Ужгорода. Крім нього, на збори ГО «ТУКЗ – КМКС» прибули посли Угорщини та України, консули дипломатичних установ та керівництво області.

Василь Брензович,  голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України, зауважив, що позачергове засідання скликали саме через підвищений рівень напруги у відносинах між державними структурами України та угорцями Закарпаття, України та Угорщини: «Ми намагалися щиро й відкрито  поговорити про ті звинувачення, які останнім часом кидають на адресу угорців Закарпаття, зокрема про те, що ми сепаратисти, не хочемо вивчати українську, а подвійне громадянство несе загрозу для безпеки України. Я сподіваюся, що подібні спільні діалоги приведуть до вирішення цих питань, адже ніхто не прагне, щоб угорці Закарпаття почувалися погано на рідній землі, а виїзд наших громадян за кордон ставав активнішим.

Нас шокує бездіяльність компетентних органів державної влади України стосовно екстремістського сайту «Миротворець». Ці списки угорців, яких звинувачують у наявності ще одного громадянства та виставляють злочинцями, надзвичайно турбують угорську спільноту. Попри те, що українським законодавством заборонена публікація особистих даних громадян без їхньої згоди, ні прокуратура, ні інші компетентні органи нічого проти цього не зробили. Угорці у своїй рідній країні починають боятися».

Пан Брензович наголосив, що через численні спроби нагнітати ситуацію щодо угорців Закарпаття останнім потрібно буде чимало часу для того, аби залікувати рани: «Це буде важко, але потрібно зробити перші кроки задля нормалізації відносин двох країн».

Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ, поділилася з присутніми своїм баченням проблем освітньої сфери. Серед важливих питань ректор виділила належне викладання української мови, яке неможливе без додаткових фінансових витрат з боку держави. Наприклад, за 27 років української незалежності державним коштом не було видано жодного українсько-угорського або угорсько-українського шкільного словника. Один такий словник випустив УжНУ в співфінансуванні з обласною радою та угорським урядом, інший – Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ теж за угорський кошт.

«Згідно з основами педагогіки, до кожної дитини потрібно підходити індивідуально, а теперішня система всіх зводить до одного: від угорськомовних діток вимагають те саме, що й від тих, хто народився в українській сім’ї та ходив до української школи. Ми вже десять років переконуємо, що цю систему потрібно виправляти», – додала пані Ілдика.

У свою чергу, Павло Клімкін зазначив, що для нього важливо почути думку представників угорської громади: «Усім відомо, що потрібно зняти цей градус емоційної напруги і підвищити градус заангажування з обох сторін. Я вже казав, що ми маємо зробити більше тут, не тільки показати ініціативу, а й послідовно її реалізувати. Сьогоднішня зустріч дає нам розуміння, що саме потрібно зробити для допомоги угорській громаді. Я зрозумів, що потрібно зробити в плані просування освітніх потреб, оскільки багато чого розпочалося саме з прийняття Закону України «Про освіту». Мене дуже радує, що всі розуміють: ми маємо йти вперед. Питання про рівні вивчення української, а також про те, як це має відбуватися далі, залишається відкритим».

Крім того, під час засідання обговорювали й петицію, розміщену на офіційному сайті Верховної Ради щодо колективної «депортації, екстрадиції» громадян України, які мають угорський паспорт. Василь Бензович з цього приводу звернувся з листом до спікера, а Павло Клімкін запевнив, що «ні про яке видворення, депортацію чи інші ганебні терміни щодо угорців й мови бути не може».

Разом з тим міністр наголосив, що ніхто не хоче жодної асиміляції, угорці мають залишатися угорцями, але отримати ті шанси, які їм дає знання української.

Наостанок правління ГО «ТУКЗ – КМКС» прийняло спільну заяву, в якій вимагає не обмежувати права національних меншин на користування рідною мовою, а законодавців просить дотримуватися Основного закону України.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ