ko.net.ua

Василь Брензович: «Ми не просимо більше ніж забезпечення наших наявних прав»

Останнім часом у закордонній та українській пресі багато пишуть, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є союзником президента РФ Володимира Путіна. На вашу думку, чи так це насправді?

Така невелика країна, як Угорщина, енергозабезпечення котрої здебільшого залежить від закордонних партнерів, повинна підтримувати добрі стосунки з усіма великими державами, в тому числі і з Росією, де вона закуповує значну частину життєво необхідних енергоносіїв. Попри це, Угорщина повністю дотримується всіх санкцій, що запроваджені проти Росії, незважаючи на значні збитки угорської економіки від ембарго. З Росією майже всі європейські держави підтримують економічні зв’язки. Глава французької держави тільки цього року 15 разів проводив перемовини з президентом Росії, не відстають у цьому плані й керівники Німеччини та Італії. Ми також не повинні забувати про те, що останнім часом торговельний оборот України з Росією зріс на 15%.

Вітчизняні ЗМІ та різного роду експерти неодноразово порушували питання, нібито Угорщина може анексувати Закарпаття. Як ви прокоментуєте такі припущення?

Угорщина є членом НАТО та ЄС. Вона була однією з перших країн, що визнали незалежність України. Угорщина першою встановила дипломатичні стосунки з Києвом 3 грудня 1991 року з відкриттям посольства в українській столиці. Між двома державами 1991 року було підписано рамкову угоду, в якій Угорщина гарантувала територіальну цілісність України. Двосторонні зв’язки між Угорщиною та Україною із самого початку були збалансованими. Адже Угорщина зацікавлена в зміцненні незалежності України, її якнайширшому демократичному розвитку та успіху необхідних реформ. До прийняття минулого року нового українського закону про освіту, що порушує права національних меншин, Будапешт рішуче виступав за розширення зв’язків та можливість підтримання безперешкодних контактів України з Європейським Союзом, запровадження з боку ЄС безвізового режиму для українських громадян. Угорщина понад два останні десятиліття завжди подавала руку дружби та допомоги Україні. Будапешт усебічно підтримував Україну в зміцненні її незалежності, суверенітету, входженні до спільноти європейських країн. Питання зміни кордонів та сепаратизму існує лише в деяких головах.

Нещодавно гостро постало питання про подвійне громадянство. Яка ваша думка з цього приводу?

В Україні сперечаються про точність тлумачення Конституцією подвійного громадянства. Після розпаду Радянського Союзу, коли приймалася Конституція України, питання щодо громадянства було доволі невизначеним, тому в Основному законі фігурує формулювання про «єдине» громадянство. На думку супротивників подвійного громадянства, таке визначення передбачає одне громадянство. Насправді ж законодавець говорить про те, що на всій території України є дійсним те саме громадянство, не львівське, не закарпатське, не київське, а єдине – українське. Поряд з тим у Конституції України зафіксовано: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства…» Широко відомо у світі, а також усій українській політичній, громадській та економічній еліті, що чимала частина населення України має поряд з українським і друге громадянство. Серед тих, у кого є два або більше громадянств, багато народних депутатів, крупних бізнесменів, урядовців, високопосадовців Національної поліції та інших держслужбовців, для яких це забороняється законом. На тлі цього є надзвичайним нахабством поводження представників державної влади із закарпатськими угорцями, оскільки діючий в. о. міністра охорони здоров’я України є громадянкою США та України, яка, попри це, офіційно не вважаєтся загрозою для державної безпеки України.

Як відомо, Угорщина багато років підтримує Закарпаття. У зв’язку з цим деякі політичні сили та єксперти звинувачують уряд Угорщини в спробі «купити» Закарпаття.

Спільний розвиток прикордонних регіонів Угорщини та України завжди був пріоритетним питанням в угорській політиці добросусідства. Визначною подією цього процесу було підписання 30 березня 2012 року Міністерством закордонних справ Угорщини та Закарпатською обласною державною адміністрацією і Закарпатською обласною радою угоди про співпрацю щодо реалізації проектів розвитку в рамках ініціативи Східного партнерства. Завдяки ініціативі та допомозі з боку Угорщини було модернізовано чимало будівель шкіл, дитячих садочків та інших закладів.

Кілька десятків реалізованих програм розвитку однаковою мірою збагатили як українську, так і угорську спільноти. У стосунках між двома державами, поряд з політикою добросусідства, визначну роль відіграє 150-тисячна угорська громада Закарпаття. Розвиток сфер громадського і політичного життя, економіки, культури та освіти угорців, які опинилися за кордонами Угорщини, розглядається й підтримується Будапештом як спільне завдання. Метою цих програм допомоги є сприяння тому, щоб угорці та українці Закарпаття залишалися на рідній землі, щоб покращувалося їхнє життя. Важливо наголосити на тому, що допомога з боку Угорщини жодним чином, навіть у намірах, не спрямована на зміну кордонів, а лише означає: угорці, які живуть за кордонами держави, також є важливими для угорської національної політики.

Чималий резонанс викликало прийняття нового Закону «Про освіту». У цьому контексті угорський уряд та представники угорської меншини на Закарпатті заявляють про обмеження прав нацменшин. У свою чергу, українська сторона стверджує, що угорці Закарпаття не хочуть учити українську мову.

До засадничих прав кожної людини належить право на навчання рідною мовою. Але ми, представники національної меншини, яка живе в Україні, мусимо сьогодні боротися за можливість реалізації наших основних прав. Поданий до ВРУ законопроект, що був прийнятий як закон, суперечить, зокрема, Конституції України, в ч. 5 ст. 53 якої стверджується: «Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах…»

Цей закон також суперечить багатьом міжнародним угодам, не кажучи вже про те, що державі, яка декларує наміри щодо зближення з Європейським Союзом, слід було б демонструвати не обмеження прав національних меншин, а прихильність до європейських цінностей, захист інтересів своїх громадян, забезпечення для них усіх прав і можливості жити в мирі та злагоді.

Хотів би наголосити на тому, що ми не проти державної мови. Закарпатським угорцям, як і всім громадянам України, необхідно знати українську мову, але це не означає, що ми погоджуємося з утисками наших законних прав на навчання рідною мовою. На нашу думку, для опанування державної мови на належному рівні необхідно змінити існуючу методику її викладання. Ми не просимо більше ніж забезпечення наших наявних прав і відповідних засобів та умов для викладання державної мови.

Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту…

У регіонах, де компактно проживають кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної місцевості.

Декларація прав національностей України (Ст. 3)

Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Конституція України (Ст. 25)

ДЕЯКІ ПОЗИТИВНІ МОМЕНТИ УГОРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН