Смерть громадської активістки в Україні спричинила масштабний міжнародний резонанс

4 листопада в лікарні Києва померла громадська активістка та чиновниця Херсонської міської ради Катерина Гандзюк, на яку ще в липні вчинили замах. Жінці було всього 33 роки.

31 липня близько 8.30 у Херсоні невідомий вилив сірчану кислоту в обличчя керуючої справами міськради Катерині Гандзюк. Інцидент стався біля під’їзду її будинку. Жінку з хімічним опіком понад 30% тіла госпіталізували до Київського опікового центру. Поліція кваліфікувала напад на чиновницю як замах на вбивство, вчинений з особливою жорстокістю. За підозрою в участі або співучасті в замаху на вбивство Гандзюк були затримані шестеро осіб. Однак у серпні з-під варти звільнили одного з підозрюваних у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Ще троє підозрюваних у нападі відправлені під домашній арешт. Імовірний організатор замаху Сергій Торбін перебуває під вартою.

Після смерті активістки слідчі змінили кваліфікацію нападу на Катерину Гандзюк як закінчений злочин. Наразі поліція передала справу до СБУ, повідомляє прес-служба МВС України. І хоча в правоохоронців немає ніяких сумнівів щодо виконавців злочину, замовників установити досі не вдалося. За словами радника міністра МВС Антона Геращенка, організатор убивства вперто мовчить і не хоче йти на угоду зі слідством, попри загрозу отримати довічне ув’язнення.

Катерина Гандзюк пережила 13 операцій. Останню було зроблено за кілька днів до того, як вона померла. Офіційною причиною смерті активістки оголосили відрив тромбу. Як відомо, вона багато років брала участь у громадському житті, була депутатом Херсонської облради V та VI скликань, в. о. керуючого справами виконкому Херсонської міськради, радником херсонського міського голови. Народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. З 2003 року активістка партії «Батьківщина». Працювала помічником з питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області. У травні 2014-го обрана депутатом Херсонської міськради за списком «Батьківщини». У 2015-му виключена з партії.

Після смерті активістки Генпрокуратура звітувала про розслідування справи, і як виявилося, за три місяці замовників нападу так і не знайшли. Генпрокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у «Facebook» зазначив: «Слідство Нацполіції, яке ні на день не зупинялося, в якому проведено 367 допитів, 21 експертизу, перевірки на детекторі брехні та інші процесуальні дії, скоро буде завершене», – йдеться в повідомленні.

У свою чергу, Президент України Петро Порошенко закликав правоохоронців зробити все можливе для покарання винних у смерті громадської активістки Катерини Гандзюк. А Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що цей злочин без терміну давності й «винні мають понести покарання».

Зі свого боку, на фоні цих подій активісти і правозахисники різних українських організацій вимагають відставки Генпрокурора Юрія Луценка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. А також керівництва херсонської поліції, «яка з самого початку саботувала розслідування нападу». «Жорстока розправа над Катериною Гандзюк – це акт залякування всього громадянського суспільства в Україні, активних громадян і громадянок, які в містах, містечках і селах повстають проти десятиліттями вкорінюваної корупції й організованої злочинності», – йдеться в заяві активістів. Вони впевнені, що «розслідування нападу на Гандзюк знову засвідчило очевидну неспроможність правоохоронної системи ефективно розслідувати як цей, так і низку інших нападів на громадських активістів, що сталися в різних регіонах України після Революції гідності». Багатолюдні акції з подібними вимогами відбулися днями в багатьох містах України, зокрема в Ужгороді.

Смерть активістки спричинила й величезний міжнародний резонанс. Так, правозахисна організація «Amnesty International в Україні» закликала притягнути винних до відповідальності. «Смерть цієї безстрашної діячки громадянського суспільства повинна спонукати українську владу дати чітку відповідь на просте питання, яке зараз у всіх на устах: «Хто вбив Катерину Гандзюк?». Ця відповідь може бути отримана лише шляхом незалежного, неупередженого та ефективного розслідування, яке, на жаль, як ми бачимо, не відбувається в дуже багатьох справах», – заявила директор організації Оксана Покальчук. За її словам, це вбивство «є останнім із серії жорстоких нападів на активісток та активістів громадянського суспільства в Україні за останній рік. Лише кілька виконавців цих нападів були заарештовані, але жоден із замовників. Представники органів влади постійно говорять про окремі випадки, ігноруючи системну проблему. Але зараз це має змінитися».

У свою чергу, такі авторитетні міжнародні організації, як «Human Rights Watch», «Amnesty International» і «Freedom House», порахували ще минулого місяця, що цього року в Україні відбулося понад 50 атак на громадських активістів. При цьому в людей стріляли, завдавали поранень ножем або ж їх знаходили повішеними за підозрілих обставин. Найчастіше жертвами ставали такі люди, як Катерина Гандзюк, хто бореться проти корупції на місцевому локальному рівні.

Жорстко відреагували на смерть активістки й офіційні особи, які представляють наших західних партнерів. Зокрема комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган написав у «Twitter»: «Дуже засмучений новинами про смерть неймовірно сміливої Катерини Гандзюк. Напад на активістів громадянського суспільства неприйнятний. Винні в цьому злочині повинні бути притягнуті до відповідальності». Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що Сполучені Штати також закликають українську владу притягнути до відповідальності замовників убивства. А офіційний представник Держдепу США Гізер Нойєрт, висловлюючи співчуття, написала у «Twitter»: «Напади на громадянське суспільство в Україні повинні припинитися». Притягнути до відповідальності винних у нападі на Гандзюк вимагає і посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф. «Украй засмучена звісткою про смерть Катерини Гандзюк. Вона з мужністю та гідністю боролася зі своїми жахливими ранами». Про необхідність забезпечення правосуддя в цій справі заявив і міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Хант. «Ще один сумний день для демократичних цінностей», – написав він у «Twitter». Приблизно так само відреагували очільниця МЗС Канади Христя Фріланд та представники інших країн Заходу.

Не менш бурхливо сприйняла вбивство громадської активістки й західна преса. Так,видання «EUObserver» пише, що смерть антикорупційної активістки в Україні піднімає тривогу через спалах внутрішнього насильства на околицях ЄС. Вона стала символом зростання загрози для громадянського суспільства та журналістів після того, як записала відеозвернення зі свого лікарняного ліжка у вересні, пише видання й зауважує, що новини про корупцію в Україні підгодовували скептичні настрої в Євросоюзі. Тепер у політичному житті ЄС починаються нестабільні часи. Уряд Італії хоче заблокувати продовження санкцій ЄС проти Росії. Але в цей час український Генпрокурор Луценко, який також є політичним союзником Порошенка, майже нічого не зробив для того, щоб запевнити друзів українських реформ у справі про вбивство Гандзюк. Більше того, видання пригадує, як Луценко фактично звинуватив саму активістку в нападі на неї, прокоментувавши: «Причина виникнення ситуації лежить не лише на кримінальних елементах і поганій роботі правоохоронних органів, а й в атмосфері тотальної ненависті до влади, яку деякі громадські активісти розпалюють».

Відтак, аби якось заспокоїти громадськість і, напевно, західних партнерів, Верховна Рада України схвалила Постанову «Про утворення Тимчасової слідчої комісії ВР для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів». За відповідне рішення проголосували 259 народних депутатів. Як це може вплинути на хід та результати слідства, наразі залишається питанням.

Окрім того, інформаційний резонанс в Україні та світі врешті призвів того, що Генпрокурор Юрій Луценко заявив про намір піти у відставку. У ході виступу в парламенті він висловив обурення «піаром на крові», який розгорнувся довкола справи Гандзюк і зазначив, що вважав слідство у справі ефективним. «Я не уявляю, що може робити ТСК при незакінченому слідстві, крім того, прокурор не дозволить отримати будь-якому члену ТСК доступу до даних справи. Учорашній витік інформації підірвав успішність діяльності слідства. Я розумію, що організаторам ТСК потрібен не результат, а піар у боротьбі за владу», – зазначив Генпрокурор. «Щоб не було жодних сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку Президенту України. І ви в парламенті маєте розглянути це питання. Прошу це зробити цього тижня», – заявив він. Однак наразі Верховна Рада не розглядала відставку Юрія Луценка, а деякі нардепи навіть звинуватили його в брехні, оскільки офіційної заяви про відставку Луценка ніхто досі не бачив.

Руслан ФАТУЛА