Через події в Керченській протоці в десяти областях України запровадили воєнний стан

Уранці 25 листопада російські військові атакували й захопили три кораблі Військово-морських сил України.

Наші судна у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксира «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполя в Азовському морі. У командуванні ВМС наголосили, що про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Але, як заявляє українська сторона, усупереч Конвенції ООН з морського права і договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки, прикордонний корабель РФ «Дон» здійснив таран українського рейдового буксира. Відео інциденту було опубліковано росіянами в мережі Інтернет.

У Росії заявляють, що українські кораблі «неправомірно» зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ. ФСБ запевняє, що в них не було заявки на прохід українських кораблів і до графіка проходу через Керченську протоку вони не були включені. ФСБ також опублікувала відео з українськими моряками, на якому вони заявляють, що нібито порушили «територіальні води» РФ у морі. Окрім того, російська спецслужба повідомила, що українських моряків допитали і знайшли серед них співробітників СБУ.

Голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив, що співробітники військової контррозвідки СБУ перебували на борту кораблів ВМС України. «Росіяни застосували шість «ФСБшних» та чотири військово-морських плавзасоби, а також бойові гелікоптери й літаки ВКС РФ. До речі, за підтвердженою оперативною інформацією СБУ, один із російських штурмовиків використав проти українських катерів дві бойові некеровані ракети, унаслідок чого один із офіцерів СБУ зазнав важкого поранення», – додали у відомстві.

За попередніми даними, через агресивні дії РФ шість українських військових були поранені. Видання «WarGonzo», посилаючись на джерела серед силовиків окупованого Криму, повідомляє, що вони знаходяться в травматології. У поранених українських моряків немає при собі документів. «Поранення не кульові, а осколкові – від так званої «вторинки». Коли велася стрілянина по кораблю, від корпусу відлітали дрібні металеві осколки. Ними й посікло кінцівки українським військовим, що знаходилися на судні». Також за інформацією видання, «під час затримання українські військові чинили опір». Над нашими моряками невдовзі планують розпочати суд, засідання якого відбуватимуться в окупованому Сімферополі. Фото захоплених кораблів, що знаходяться в Керчі, були опубліковані в мережі Інтернет.

Нагадаємо, відтоді як росіяни перегородили Керченську протоку мостом, кораблі РФ активно блокують Азовське море. Як підсумок, вантажопотік українських портів знижується, і регіону загрожують економічні проблеми. 25 жовтня Європарламент закликав ЄС посилити санкції проти РФ у разі загострення ситуації в Азовському морі.

Отже, у зв’язку із захопленням росіянами українських кораблів увесь склад Військово-морських сил нашої держави підняли за тривогою. Судна, які базуються в Одесі, вийшли в море. Збройні сили України приведені в повну бойову готовність, повідомляє Генштаб ЗСУ на сторінці у «Facebook».

У свою чергу, РНБО ініціювала запровадження воєнного стану в Україні на 60 діб, а Президент Петро Порошенко підтримав цю ідею. Під час засідання РНБО він заявив, що «воєнний стан не означає оголошення війни. Україна ні з ким не планує воювати». За його словами, це потрібно для посилення оборони країни на фоні зростаючої агресивності та акту неприкритої агресії з боку РФ відповідно до міжнародного права. Також Глава Держави зазначив: «Ми маємо намір продовжувати дотримуватися всіх міжнародних зобов’язань, включно з Мінськими угодами», а відтак запевнив, що запровадження воєнного стану не означає негайної мобілізації. «Уже зараз ми отримали сотні дзвінків від учасників АТО, від наших воїнів, які знаходяться в резерві, що вони вже пакують рюкзаки й готові виступати на оборону держави. Рішення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги», – підкреслив Президент. Зі свого боку, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що в разі нормалізації ситуації воєнний стан можна скасувати в будь-який час.

У понеділок, 26 листопада, Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони одностайно рекомендував парламенту підтримати проект закону, яким затверджується указ Президента про запровадження воєнного стану. Разом з тим певні висловлювання членів Комітету під час засідання наводять на думку, що дехто хоче влаштувати в Україні «полювання на відьом». Ішлося про закриття телеканалів, боротьбу з «п’ятою колоною» та ін. Тож Комітет звернувся до Генпрокурора й СБУ із закликом негайно дати правову оцінку громадянам України, які публічно звинуватили Українську державу в агресії проти РФ, та порушити проти них справи за статтею «Державна зрада».

Перед засіданням парламенту перший президент України зачитав спільну заяву колишніх президентів нашої держави. Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили сумніви щодо оголошення воєнного стану. «Чи виправдані ці ризики? Чи допоможе реальному протистоянню агресору? За майже п’ять років війни з Росією було чимало моментів, коли введення воєнного стану видавалося не лише доцільним, а й єдино можливим. Захоплення Криму, бійня в Донецькому аеропорту, Дебальцівський котел, Іловайський котел… Але тисячі загиблих і загроза повномасштабного вторгнення ворога тоді не стали підставою для введення воєнного стану. І одним із головних аргументів проти цього рішення якраз і була неминучість катастрофічних соціально-економічних та демографічних наслідків. Очевидно, сьогодні з’явилися інші аргументи, найімовірніше, політичного характеру. Це – вибори», – зачитав Леонід Кравчук. Він додав, що наразі велика частина суспільства вважає подібні дії загрозою демократії, чим може скористатися ворог. У заяві йдеться, що ця ситуація може бути пасткою Кремля. На думку президентів, Верховна Рада має ухвалити постанову про проведення виборів 31 березня 2019 року. «Настав момент, коли від мудрості народних обранців залежить доля держави», – процитував Леонід Кравчук. У заяві наголошується, що запровадження воєнного стану не треба було затягувати до моменту, коли на носі вибори, щоб не сіяти підозри та хаос у суспільстві.

Подібні сумніви висловлювали й численні політики та народні депутати. Зокрема заступник Голови ВРУ Оксана Сироїд написала у «Facebook», що воєнний стан на всій території України – це «чудова нагода маніпулювати виборами президента й за потреби застосувати трішки диктатури». «Війна триває п’ятий рік. Понад десять тисяч убитих, десятки тисяч поранених, сотні військових полонених. Але це не переконало нинішнього Президента Петра Порошенка запровадити воєнний стан…»

Позачергове засідання Верховної Ради було одним із найнапруженіших за всю історію українського парламенту. Політики сперечалися, сварилися, блокували трибуну, ображали один одного, виголошували емоційні промови. Виступав Президент, голова Генштабу, Прем’єр-міністр, голова РНБО та ін. У кулуарах парламенту проводилися затяжні консультації між представниками фракцій. Нарешті пізно ввечері Верховна Рада погодилася запровадити військовий стан на 30 днів, і не по всій Україні, як пропонував Глава Держави, а лише в десятьох областях, котрі межують з Росією та Придністров’ям. За відповідний указ Президента України проголосували 276 народних депутатів. Голова ВРУ Андрій Парубій зазначив, що під час консультацій було погоджено, що воєнний стан запровадять терміном на 30 днів, замість 60. В указі також ідеться, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Детальніше про режим воєнного стану читайте в наступному номері газети.

Руслан ФАТУЛА