Вибори Президента України у першому турі: усі подробиці

31 березня в Україні пройшов перший тур виборів Президента.

За результатами обробки протоколів 99,92% лідирує кандидат від партії «Слуга народу» Володимир Зеленський, якого підтримали 30,23% виборців. За чинного главу держави Петра Порошенка проголосували 15,95% виборців, за лідера ВО «Батьківщина» Юлію Тимошенко – 13,39%. На четвертому місці співголова партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Бойко – 11,67%, на п’ятому лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко – 6,91%, Шостий результат у самовисуванця Ігоря Смешка – 6,04%, сьомий – у лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 5,47%. Далі йде кандидат від партії «Опозиційний блок – Партія миру і розвитку» Олександр Вілкул – 4,15%, за ним кандидат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський – 1,62%. Десятку замикає самовисуванець Юрій Тимошенко, який набрав 0,62 % голосів. Всі інші кандидати набирають менше 1% голосів виборців.

У 19 областях України та місті Києві перемагає Володимир Зеленський. Чинний глава держави отримав перше місце тільки у Тернопільській та Львівській областях, а Володимир Бойко – у Луганській та Донецькій. У Івано-Франківській області лідирує Юлія Тимошенко.

Кандидат у президенти Володимир Зеленський також виграв на більшій кількості військових спецділянок у зоні проведення ООС на Донбасі, ніж діючий Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко. Усього в зоні ООС було 79 спецдільниць для військових: 65 у Донецькій області та 14 у Луганській. Заступник голови ЦВК Євген Радченко наголосив, що такі результати спростовують чутки про використання адмінресурсу під час голосування на цих дільницях.

Водночас у закордонному виборчому окрузі у першому турі переміг чинний глава держави Петро Порошенко. Згідно з даними 100% опрацьованих протоколів про результати голосування за кордоном, за Порошенка проголосували 38,93% виборців, на другому місці – Володимир Зеленський, якого підтримали 26,01%. На третьому місці – лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко – 10,64%, на четвертому – самовисуванець Ігор Смешко – 6,62%.

Переможці першого туру виборів Володимир Зеленський та Петро Порошенко вже визнали результати виборів та готуються до другого туру. Однак Юлія Тимошенко – кандидат, котра зайняла третє місце і не виходить у другий тур, звинуватила чинного главу держави у фальсифікації виборів. У штабі Тимошенко заявили, що за власним підрахунком голосів вона виходить у другий тур із Володимиром Зеленським. Він нібито має 28%, Тимошенко – 16%, у Порошенка – менше 15%. Вона зокрема згадала підкуп виборців за допомогою фінансів з бюджету та поза бюджетом, монетизацію субсидій і одноразові виплати, а також реєстрацію однофамільця – Юрія Тимошенка – який забрав частину голосів. Подібні заяви зробили і ряд інших кандидатів, котрі не пройшли у другий тур.

У свою чергу голова ЦВК Тетяна Сліпачук за результатами виборів заявила: «Було багато різних застережень, градус цієї виборчої кампанії був дуже значний… Але день голосування та ніч після нього пройшли без системних порушень. Тому ми дійсно можемо говорити про те, що ми належним чином, відповідно до законодавства, завершили перший етап». Вона додала, що у закордонному виборчому окрузі вибори також відбувалися без значних порушень. А от за словами секретаря Комісії Наталії Бернацької, всі скарги, які надійшли до ЦВК, не стосуються серйозних порушень, і будуть розглядатись у загальні строки.

Явка виборців у загальному по Україні становила – 62,79%. Нагадаємо, на минулих виборах президента у 2014 році явка склала – 59,48%, а у 2010 році – 66,76%.

Явка виборців Закарпатській області була найнижчою в Україні – 47%. Всі інші області показали результат більше 50%, і навіть 60%. Явка по округах Закарпаття виглядає так:

ТВО № 68 – 57,97 % (Ужгород, Ужгородський район, Чоп).

ТВО № 69 – 47,54 % (Мукачево, частина Берегівського, Іршавського, Мукачівського районів).

ТВО № 70 – 55,15% (Свалява, Свалявський, Великоберезнянський, Перечинський, Воловецький, Міжгірський райони та частина Мукачівського району).

ТВО № 71 – 44,93% (Хуст, Хустський район, частини Іршавського і Тячівського районів).

ТВО № 72 – 36,44% (Тячів, частина Тячівського району, Рахівський район).

ТВО № 73 – 40,38% (Виногардів, Виноградівський район, Берегово, частина Берегівського району, частина Іршавського району).

Як бачимо, явка на виборах у першому турі виборів президента України була істотно нижчою, ніж очікували за різними соцопитуваннями. Однак багато соціологів пов’язують такий результат із тим, що значна кількість українців постійно знаходяться за кордоном. Ніхто точно не знає, скільки мільйонів наших громадян зараз перебувають на заробітках. Відтак деякі соціологи припускають, що явка тих, хто зараз реально знаходиться в Україні, була не меншою за 75%. На жаль, перевірити ці цифри майже нереально.

Отже, як ми і прогнозували в одному з минулих номерів «Карпастького об’єктиву», абсолютна більшість українських заробітчан залишилися поза процесом волевиявлення. Так, виборчі бюлетені отримали і проголосували на закордонних дільницях всього 54 тисячі 931 особа, що становить 12,62% від загальної кількості виборців, яка була включена до списків. А це 434 тисячі 930 осіб. Аби бути включеним у ці списки виборців за кордоном, українським заробітчанам насамперед потрібно було стати на консульський облік. Однак майже всі експерти констатують той факт, що насправді лише мізерна кількість із них перебувають на такому обліку.

Тут також варто зазначити, що на деяких закордонних дільницях, наприклад у Польщі та Чехії, утворились великі черги, які багато разів показували по телебаченню. І це при тому, що проголосувала тільки невеличка частина із реальної кількості українців за кордоном. На деяких дільницях у зв’язку з цим навіть продовжили процес голосування вже після його офіційного завершення. І тут мова йде про країни, де чи найбільше українських заробітчан. А уявімо собі, що більшість із них знайшли би можливість проголосувати. Якими тоді були б черги? Так чи інакше, сьогодні чимало експертів наголошують, що проблему голосування українців за кордоном терміново потрібно вирішувати. Адже механізми спрощення голосування у таких випадках вже давно існують.

Заробітчанство та еміграція, імовірніше за все, стало причиною катастрофічно низької явки на Закарпатті. Адже, як бачимо із цифр, райони, котрі у нас вважаються найбільш заробітчанськими, проявили найнижчу явку. Наприклад округ у Тячівському і Рахівському районі показав результат усього 36,44%. Тоді як в Ужгороді та Ужгородському районі, де є набагато більше роботи і відтік населення трохи менший, явка становила – 57,97 %.

Оскільки ми не знаємо реальних цифр еміграції, то статистика з виборів можуть надати деякі непрямі дані. А вони можуть свідчити, що масштаби еміграції із Закарпаття є сьогодні найвищими по країні. Що стосується інших західних та прикордонних регіонів України, вони хоч і показали трохи вищий за середній показник, однак явка тут була традиційно вищою на виборах у минулі роки.

Також варто зазначити, що напередодні першого туру тимчасово змінили місце голосування без зміни виборчої адреси лише близько 316 тисяч українців. Водночас, за даними КВУ, внутрішньо переміщених осіб та людей, що не мають місця реєстрації, є майже 1 млн громадян. За іншими даними – від 1 до 2 млн громадян.

З цього приводу ОПОРА вже заявила: існує загроза, що людей, які живуть не за місцем реєстрації, не встигнуть включити у списки виборців на другий тур. Адже якщо ЦВК оголосить результати в граничний строк, 10 квітня, то в українців залишиться лише п’ять днів для того, щоб повторно звернутися із заявами про зміну місця голосування. Тоді як до першого туру у них було 85 днів.

Окрім того, у першому турі президентських виборів не змогли проголосувати близько 40% співробітників поліції, Державної служби з питань надзвичайних ситуацій та Національної гвардії. Про це заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у ефірі ICTV. За словами міністра, сталося це тому, що службовці перебували далеко від виборчих дільниць. У відомстві заявили, що спробують вирішити цю проблему.

У свою чергу міжнародні спостерігачі дуже позитивно оцінили процес виборів в Україні. У ЄС заявили, що, відповідно до попередніх висновків місії зі спостереження за виборами від Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), вибори президента України у першому турі були конкурентними, виборці мали широкий вибір серед кандидатів, явка була високою, а фундаментальні свободи загалом поважалися. Водночас були відзначені деякі недоліки, і зокрема зловживання державними ресурсами та купівля голосів. Про це йдеться у заяві речника Європейської служби зовнішніх зв’язків Майї Косьянчич.

Зі свого боку представник делегації Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Март ван де Вен заявляє, що голосування пройшло спокійно і добре організовано. А Канадська місія спостерігачів зазначила, що ЦВК, окружні та дільничні виборчі комісії виконали свої обов’язки з підготовки та проведення дня виборів належним чином. І хоча все ж існують можливості для вдосконалення, чинна нормативно-правова база відповідає міжнародним стандартам для проведення демократичних виборів. У США також високо оцінили рівень проведення першого туру виборів президента України. Причому таку думку висловили як республіканці, так і демократи, пише «Голос Америки». «Це були чесні і вільні вибори, результатам яких можна довіряти. Попри тиск Росії, попри окупацію, попри дезінформацію. Я вважаю, це – перемога демократії», – пише ​Деніель Твайнінг, президент Міжнародного республіканського інституту США, представники якого були спостерігачами на виборах. Сенатор-демократ Боб Менендес заявив: «Міжнародні спостерігачі підтвердили, що виборці мали змогу вільно здійснювати своє виборче право з широкого кола кандидатів, які, в свою чергу, мали можливість вільно проводити кампанії». А колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, який також був спостерігачем під час волевиявлення, вважає, що українські вибори щоразу проходять краще.

Руслан ФАТУЛА