Москаль зробив шокуючу заяву щодо сепаратизму на Закарпатті, виправдовуючи зрив децентралізації?

Днями голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль зробив шокуючу заяву, яка спричинила широкий суспільний резонанс по всій Україні.

10 травня в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Коментарі» на телеканалі «ZIK» Геннадій Москаль заявив, що децентралізація створила механізми для відокремлення Закарпаття.

За його словами ще у законі України про національні меншини, який підписував Леонід Кравчук, гарантувалась можливість створення нацменшинами автономії. «Втім, це не було можливим, бо не було механізму. Як її створити? Тепер є механізм об’єднаних територіальних громад. Закон про ОТГ абсолютно не відповідає Конституції України», – наголосив голова ОДА. Губернатор підкреслив, що закарпатці з іронією сприймали б заяви про автономію Закарпаття, якби вони у різні часи не звучали з уст деяких високопосадовців Угорщини. «Нам потрібно не реагувати на такі заяви, а робити все для того, щоб цього не було. Ми маємо чітко дотримуватись Конституції, де сказано, що Україна є унітарною державою. Вже була автономна республіка Крим, яка «не входила в жодні ворота» Конституції», – зазначив він і наголосив: сьогодні необхідно робити висновки з того, чим закінчилась автономія для Криму. «Навіть якщо ви у звичайному онлайн-пошуковику введете «автономію Закарпаття», вам одразу ж «виб’є» декілька десятків заяв. Ми ніколи на це не реагували, бо не було відповідного механізму протидії цьому», – переконаний голова ОДА.

Слова Геннадія Москаля призвели до широкої суспільної реакції та обговорення у ЗМІ. Особливо на тому фоні, що за декілька днів перед цим із приватним візитом на Закарпаття завітав лідер угорських праворадикалів-націоналістів «Йоббік» Томаш Шнайдер, котрий відвідав Берегівщину і зробив кілька неоднозначних заяв. Серед іншого він сказав, що у довгостроковій перспективі гарним рішенням було б, якби Закарпаття отримало автономію. Аби вирішувати найважливіші питання одразу на місці, а не чекати, коли надійде чергове рішення від Києва. Шнайдер наголосив саме на територіальній автономії Закарпаття, яка має передбачати також економічну автономію, мовляв, аби гроші, зароблені на Закарпатті, залишалися в регіоні, а не йшли до Києва. Варто зауважити, що деякі лідери партії «Йоббік» вже є персонами нон грата в Україні на підставі їхніх заяв щодо територіальної цілісності України.

Окрім того, через одіозне інтерв’ю Геннадія Москаля на телеканалі «ZIK» його звинуватили, нібито він таким чином виправдовує те, що всі ці роки гальмував реформу децентралізації у нашій області. Відповідну заяву опублікувала коаліція неурядових організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя». Це коаліційне об’єднання утворене на старті децентралізаційної реформи у квітні 2014 року, до якого входять асоціації органів місцевого самоврядування і десятки громадських об’єднань краю. У їх числі чимало експертів та громадських діячів, котрі всі роки активно допомагали впроваджувати реформу децентралізації на Закарпатті.

У документі йдеться про те, що об’єднання «зініціювало і провело вже п’ять Регіональних форумів місцевого самоврядування, присвячених проблемам утворення і становлення в області об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – як першого етапу найуспішнішої системної реформи територіальної організації влади в Україні. Найуспішнішої в усіх областях країни, окрім Закарпаття, про що з тривогою, запитаннями та вимогами і пропозиціями до регіональної державної влади, і особисто до голови Закарпатської ОДА пана Москаля Г.Г., звертались учасники Регіональних форумів місцевого самоврядування впродовж 2015-2019 рр., а їх резолюції висвітлювали у ЗМІ. Але марно – на звернення Форумів надходили відповіді Парламенту, Уряду і Президента України, та тільки не від пана Москаля Г.Г. Натомість він упродовж останніх 3-х років безпідставно не надав висновків жодній із багатьох потенційних сільських, селищних і міських ОТГ, які багатократно звертались в ОДА згідно із законом і навіть подавали ОДА до суду», – йдеться у заяві. «В результаті Закарпаття вже кілька років займає останню позиції в Україні за кількістю створених ОТГ (всього 6), а потенційні місцеві ОТГ Закарпаття втратили не менше 450 млн грн від недоотримання субвенції на розвиток інфраструктури місцевих громад. У порівнянні з іншими регіонами Закарпаття нині відкинуто у своєму розвитку назад. Більше того, Закарпаття за покриттям територій перспективними планами спроможних громад залишається білою плямою на мапі України, як і Крим та території ОРДЛО, бо ОДА через саботаж пана Москаля Г.Г. більше 3,5 року не подає проект Перспективного плану на розгляд і схвалення обласною радою, а відтак – на затвердження Уряду… Зусиллями пана Москаля Г.Г. Закарпаття фактично було перетворене на територію, де штучно обмежувалась дія законів децентралізаційної реформи», – пишуть автори заяви і наголошують, що нарешті Геннадій Москаль «чітко і відверто назвав «причини» своєї багаторічної, впертої та малозрозумілої для громад і громадського краю політики штучного стримування децентралізаційної реформи… Виявляється, пан Москаль Г.Г. всі ці роки свідомо і цілеспрямовано блокував децентралізаційну реформу на Закарпатті, бо вважав: що це «велика дурість, яку пан Гройсман привіз десь із Вінниці»; що реформа «може привести до дуже великого конфлікту і до втрати Закарпаття» через те, що існує стаття 6 Закону «Про національні меншини в Україні» ще 1992 року, згідно з якою угорськомовні громади через механізм утворення ОТГ почнуть процеси автономізації краю. Між тим, у ст. 6 згаданого Закону йдеться всього-навсього про права національних меншин не на територіальну автономію, а на реалізацію мовних і культурних компонентів національно-культурної автономії, що є важливим і необхідним атрибутом європейської демократичної держави, якою є незалежна Україна».

Насправді, впевнені автори документу, «формування і діяльність ОТГ, навпаки, як жодна інша системна реформа, як жодне інше системне політичне рішення, найкраще єднає і уже з сшиває країну, формуючи єдність її громад і територій, у т. ч. й тих, де проживають національні меншини. І це уже доведений світовою і європейською практикою факт оптимальної організації територіальної влади відповідно до положень Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Україною ще у 1997 році. Таке ж сприйняття і розуміння децентралізаційної реформи і в угорськомовних громадах Закарпаття», – йдеться у заяві.

Натомість, на думку представників об’єдання, «в дійсності реальна причина блокування децентралізаційної реформи на Закарпатті в іншому. У пана Москаля Г.Г. загострене відчуття «правильності» і всесильності саме регіональної влади, виключно на рівень якої, а не на рівень ОТГ, на його переконання, слід було б передавати повноваження, фінанси та інституції влади у децентралізаційній реформі, про що він нерідко заявляв. Однак така хибна політика і практика насправді і є загрозою регіонального сепаратизму та зміцнення регіональних князьків в умовах олігархічно-кланової системи влади». Автори заяви впевнені, «що будь-які надумані, з політичних чи інших міркувань, спроби формувати у суспільній свідомості українців уявлення про Закарпаття як про потенційно сепаратистський чи «автономістський» регіон не мають реальних підстав у громадах нашого багатонаціонального краю, включаючи і громади компактного проживання угорської і румунської національних меншин».

Руслан ФАТУЛА

Повний текст заяви :

Заява коаліції неурядових організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя» з приводу одіозного інтерв’ю Генадія Москаля телеканалу ZIK

Утворене на старті децентралізаційної реформи у квітні 2014 року коаліційне об’єднання неурядових організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя», до якого входять асоціації органів місцевого самоврядування і десятки громадських об’єднань краю, зініціювало і провело вже п’ять Регіональних форумів місцевого самоврядування, присвячених проблемам утворення і становлення в області об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – як першого етапу найуспішнішої системної реформи територіальної організації влади в Україні. Найуспішнішої в усіх областях країни, окрім Закарпаття, про що з тривогою, запитаннями та вимогами і пропозиціями до регіональної державної влади, і особисто до голови Закарпатської ОДА пана Москаля Г.Г., звертались учасники Регіональних форумів місцевого самоврядування впродовж 2015-2019 рр., а їх резолюції висвітлювали у ЗМІ. Але марно – на звернення Форумів надходили відповіді Парламенту, Уряду і Президента України, та тільки не від пана Москаля Г.Г. Натомість він впродовж останніх 3-х років безпідставно не надав висновків жодній з багатьох потенційних сільських, селищних і міських ОТГ, які багатократно звертались в ОДА згідно із законом і навіть подавали ОДА до суду.

В результаті Закарпаття вже кілька років займає останню позиції в Україні за кількістю створених ОТГ (всього 6), а потенційні місцеві ОТГ Закарпаття втратили не менше 450 млн. грн. від недоотримання субвенції на розвиток інфраструктури місцевих громад. У порівнянні з іншими регіонами Закарпаття нині відкинуто у своєму розвитку назад. Більше того, Закарпаття за покриттям територій перспективними планами спроможних громад залишається білою плямою на мапі України, як і Крим та території ОРДЛО, бо ОДА через саботаж пана Москаля Г.Г. більше 3,5 років не подає проект Перспективного плану на розгляд і схвалення обласною радою, а відтак – на затвердження Уряду. Це створює купу правових проблем у механізмах приєднання до ОТГ та до міст обласного значення, обмежує формування та визнання ОТГ регіону Урядом спроможними. Зусиллями пана Москаля Г.Г. Закарпаття фактично було перетворене на територію, де штучно обмежувалась дія законів децентралізаційної реформи.

Нарешті ще поки діючий голова Закарпатської ОДА пан Москаль Г.Г. у своєму телефонному інтерв’ю телеканалу ZIK 10 травня 2019 року чітко і відверто назвав «причини» своєї багаторічної, впертої та малозрозумілої для громад і громадського краю політики штучного стримування децентралізаційної реформи на Закарпатті.

Виявляється, пан Москаль Г.Г. всі ці роки свідомо і цілеспрямовано блокував децентралізаційну реформу на Закарпатті, бо вважав: що це «велика дурість, яку пан Гройсман привіз десь із Вінниці»; що реформа «може привести до дуже великого конфлікту і до втрати Закарпаття» через те, що існує стаття 6 Закону «Про національні меншини в Україні» ще 1992 року, згідно якої угорськомовні громади через механізм утворення ОТГ почнуть процеси автономізації краю. Між тим у ст. 6 згаданого Закону йдеться всього-навсього про права національних меншин не на територіальну автономію, а на реалізацію мовних і культурних компонентів національно-культурної автономії, що є важливим і необхідним атрибутом європейської демократичної держави, якою є незалежна Україна. «Рятівник» Закарпаття від децентралізаційної реформи, проявив у своєму інтерв’ю також і напрочуд викривлене знання сутності самої децентралізаційної реформи, часто називаючи ОТГ «об’єднанням громадян» і, головне, зводячи реформу лише до рівня регіону, а не до базових ОТГ. Це в корені невірно, адже для розвитку регіонів Україна сформувала і успішно реалізовує державну політику регіонального розвитку, у т.ч. й на Закарпатті.

На шокуюче і відверто цинічне, з викривленням сутності і понять та законів реформної державної політики інтерв’ю пана Москаля Г.Г. можна було б не зважати наприкінці його губернаторської кар’єри в каденції Президента Порошенка П.О., бо з правових позицій висловлені судження є нікчемними.

Але є ще практична політика першої особи, представника державної влади в регіоні у взаєминах з органами місцевого самоврядування і громадами, які повірили у децентралізаційну реформу, підтримувану всіма гілками центральної влади, включаючи Президента України. І яку, як виявляється, приховано і неприховано, але вперто і методично пан Москаль Г.Г. блокував, виявляється, «рятуючи» Закарпаття і закарпатців від загрози автономії. Водячи при цьому громади і ради з їх рішеннями сесій і зверненнями більше 3-х років за ніс, надуманими аргументами і запереченнями конституційності навіть базового Закону «Про об’єднання територіальних громад» та судовими позовами про його скасування через неконституційність та загрози сепаратизму і автономізації.

Насправді, формування і діяльність ОТГ, навпаки, як жодна інша системна реформа, як жодне інше системне політичне рішення, найкраще єднає і уже зшиває країну, формуючи єдність її громад і територій, у т.ч. й тих, де проживають національні меншини. І це уже доведений світовою і європейською практикою факт оптимальної організації територіальної влади відповідно до положень Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Україною ще у 1997 році. Таке ж сприйняття і розуміння децентралізаційної реформи і в угорськомовних громадах Закарпаття. В дійсності реальна причина блокування децентралізаційної реформи на Закарпатті в іншому. У пана Москаля Г.Г. загострене відчуття «правильності» і всесильності саме регіональної влади, виключно на рівень якої, а не на рівень ОТГ, на його переконання, слід було б передавати повноваження, фінанси та інституції влади у децентралізаційній реформі, про що він нерідко заявляв. Однак така хибна політика і практика насправді і є загрозою регіонального сепаратизму та зміцнення регіональних князьків в умовах олігархічно-кланової системи влади.

В будь-якому разі, коаліційне об’єднання Закарпаття «Реформи задля гідного життя» засуджує ті політичні судження і висновки щодо децентралізаційної реформи та багаторічної практики її здійснення на Закарпатті, які висловлені в інтерв’ю пана Москаля Г.Г. А експертні спільноти і політологи та органи місцевого самоврядування і центральної державної влади та мас-медіа як Закарпаття, так і України ще, сподіваємось, дадуть свою об’єктивну оцінку одіозного інтерв’ю чиновника, аналогів якому нині важко віднайти в нашій країні.

Втім мудрі і терплячі громади Закарпаття уже по-своєму відреагували, у тому числі, на безкарне блокування владою децентралізаційної реформи в регіоні, продемонструвавши найнижчу явку у 46% серед усіх областей України у ІІ турі президентських виборів, не кажучи вже про переважаючу непідтримку Президента Порошенко П.О.

Впевнені, що будь-які надумані, з політичних чи інших міркувань спроби формувати у суспільній свідомості українців уявлення про Закарпаття як про потенційно сепаратистський чи «автономістський» регіон не мають під собою реальних підстав у громадах нашого багатонаціонального краю, включаючи і громади компактного проживання угорської і румунської національних меншин.