Готуємося до дострокових парламентських виборів

20 травня 2019 року новообраний президент Володимир Зеленський під час своєї інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради восьмого скликання і проведення дострокових парламентських виборів.

Наступного дня було проведено консультації з лідерами парламентських фракцій, за підсумками яких було прийнято рішення провести дострокові вибори до Верховної Ради.

Депутати побігли до Верховного та Конституційного судів

Звичайно, далеко не всі погоджуються з таким рішенням через юридичну колізію, що виникла внаслідок рішення президента та демонстративного виходу фракції «Народний фронт» із парламентської коаліції 17 травня. Остання подія дала змогу противникам дострокових виборів до ВРУ говорити про їх незаконність, мовляв, коаліція розпалася лише тепер, а не у лютому 2016 року, коли з неї вийшла фракція «Самопоміч». Відтак, за їх логікою, у парламенту є 30 днів на формування нової коаліції, а дострокові вибори незаконні.

З цим народні депутати і пішли по судах. Насамперед, 62 народні депутати просять Конституційний суд визнати неконституційним указ президента про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів. Вони наполягають, що конституційне провадження за поданням потрібно визнати невідкладним та розглянути протягом місяця. За інформацією УНІАН судді задовольнили клопотання про невідкладний розгляд провадження.

Окрім того, декілька позовів із приводу позачергових виборів до ВРУ надійшло і до Верховного Суду України. У свою чергу Верховний суд відмовився розглядати один із позовів до президента України Володимира Зеленського щодо визнання нечинним його указу про розпуск Верховної Ради України. В ухвалі ВС від 27 травня 2019 року у справі №9901/275/19 йдеться про те, що Верховний Суд дійшов висновку: за змістом положень ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 150 Конституції перевірка щодо відповідності Основному закону всіх без винятку правових актів Верховної Ради і президента належить до повноважень Конституційного Суду. Скоріше за все, та сама відповідь буде і щодо інших позовів до ВС із приводу рішення президента.

Зі свого боку секретар Центральної виборчої комісії Наталя Бернацька в ефірі програми «ТСН» на «1+1», у відповідь на запитання про можливі правові наслідки від рішень судів за позовами щодо оскарження указу президента Володимира Зеленського, заявила, що виборчий процес не може бути зупинений, оскільки це безпосередньо заборонено Кодексом адміністративного судочинства. «Щодо подання 62 народних депутатів до Конституційного суду… – дійсно, Конституційний суд розглядає дані подання зазвичай протягом шести місяців, але сенат або Велика палата Конституційного суду можуть ухвалити рішення, якщо це питання є вкрай важливим, скоротити ці строки до одного місяця», – сказала секретар ЦВК.

Процес пішов…

Таким чином, хоча існує невелика теоретична можливість того, що Конституційний Суд у максимально короткий термін розгляне позов нардепів і прийме якесь рішення, підготовка до виборів іде повним ходом.

Так, 29 травня Центральна виборча комісія зареєструвала першого кандидата в народні депутати. До 20 червня завершується подача документів до ЦВК. І уже 25 червня ми дізнаємося список усіх охочих балотуватися до Верховної Ради. Повним ходом запрацювали і передвиборчі штаби політичних партій та блоків і, звичайно, окремих кандидатів-мажоритарників.

Також 31 травня Центральна виборча комісія утворила 199 окружних виборчих комісій із позачергових виборів народних депутатів. Всі ОВК утворені в максимальному складі – 18 осіб.

На проведення дострокових виборів до Верховної Ради України, призначених на 21 липня, у державному бюджеті передбачено майже 2 мільярди гривень. 300 тисяч гривень вже мали надійти на рахунки Центральної виборчої комісії для проведення держзакупівель на потреби виборчого процесу. «Попередні позачергові парламентські вибори у 2014 році коштували 1 млрд 700 млн грн. Зараз у держбюджеті України на 2019 рік закладено 1 млрд 946 млн грн», – зазначила екс-заступник голови ЦВК Марина Ставнійчук. Це витрати, які ідуть на друк бюлетенів, зарплати організаторам виборів та інформаційні матеріали. Але фізично витрачати гроші на організацію кампанії вони не можуть: ВР не хоче змінювати умови закупок. І це ще один виклик перед новою президентською владою: як побороти спротив старої скорумпованої системи, які ще несподіванки вона підготувала і чим відповість президент?

Окрім того, ЦВК спростила процес зміни місця голосування: жодних довідок, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування, більше не потрібно. Тимчасово змінити місце голосування для участі в парламентських виборах українці можуть до 15 липня включно. Бюлетень для голосування за мажоритарного кандидата особам, які змінили місце голосування, не видається, тому у день виборів така особа отримає лише один бюлетень – для голосування за політичні партії.

Вибори пройдуть за старою системою

Депутати ВРУ не погодилися з пропозицією президента Володимира Зеленського відкрити списки партій на голосуванні та скасувати корупційну мажоритарну виборчу систему, не проголосувавши за відповідні законопроекти, – а отже, вибори відбудуться за старою системою.

Тож 21 липня парламентські вибори знову пройдуть, як і минулого разу, за змішаною системою: 225 депутатів українці оберуть за партійними списками і 199 депутатів – за мажоритарними округами.

На Закарпатті сьогодні є 6 виборчих округів, отже від нашої області до нового парламенту має потрапити 6 мажоритарників. До речі, як і на минулих виборах до Ради, нині гостро стоїть питання зміни меж виборчих округів на Закарпатті. Адже якщо подивимось на карту, то побачимо, що округи в нашій області нарізані якимось дивним чином, особливо у районах, де проживають угорці. Ще на початку 2015 року місія ОБСЄ наголошувала, що Україна повинна якомога швидше переформувати виборчі округи, аби врахувати потреби національних меншин. Серед порушень виборчого права під час минулих парламентських виборів спостерігачі від ОБСЄ зафіксували й той факт, що ЦВК відмовилася створити виборчі округи за етнічним принципом. З цього приводу закарпатський нардеп Василь Брензович уже подав судовий позов на ЦВК. Адже нове виборче законодавство (прийняте у 2013 році конституційною більшістю) чітко регламентує утворення такого округу для національних меншин, які компактно проживають на певній території. Однак ні на минулих виборах до ВРУ, ні сьогодні такий округ ніхто не створював, незважаючи на те, що на Закарпатті у Берегівському районі та вздовж кордону компактно проживають понад 100 тисяч етнічних угорців. За словами народного депутата, ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ-КМКС) багато разів зверталося до ЦВК, однак там відповіли, що з різних причин не можуть з’ясувати, де саме проживають угорці на Закарпатті, і тому не можуть утворити окремий угорський виборчий округ.

Прогнози соціологів

Не дрімають і соціологи. Уже сьогодні різні соціологічні опитування дають певні прогнози. За останніми даними згідно з різними опитуваннями до парламенту неодмінно потрапляють такі чотири партії – «Слуга народу» (39 – 43%), «Опозиційна платформа «За життя» (10 – 11%), «БПП» (9 – 10,5%) і «Батьківщина» (7 – 9,5%). На межі подолання 5-відсоткового прохідного бар’єру партії «Сила і честь» Ігоря Смешка (5 – 5,7%) та «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка і Дмитра Добродомова (2,5 – 5%). Потроху набирає відсотків і наближається до прохідного бар’єру партія «Голос» Святослава Вакарчука. За різними даними її рейтинг на сьогодні становить 2 – 4,6%. Рейтинг у близько 3% сьогодні мають «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Опозиційний блок». Ще менше – близько 2% – у партії «Самопоміч» та ВО «Свобода». Всі інші партії поки мають менше 1%.

Цікаво виглядає соціологія на Закарпатті. Так, згідно з дослідженням «Карпатського центру полінгових досліджень», проведеним 30 – 31 травня у межах виборчого округу №73 (Берегово, Виноградівський район, частина Берегівського та Іршавського районів), лідирує тут партія «Слуга народу» із рейтингом у аж 48%, на другому місці патія «Голос» із 6%, на третьому – «Батьківщина» – 5,8%, далі «ЄЦ» – 5,8%, «Сила і честь» – 4%. Інші політичні сили набирають тут менше 3%, а партія «БПП», що цікаво, на цьому окрузі не набирає бодай одного відсотка. Проводили опитування і щодо кандидатів-мажоритарників. Отже лідирує тут Василь Брензович із 39,9% (народний депутат, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття»), на другому місці Іван Балога (партія «ЄЦ») – 16,4%, далі йде Владислав Поляк (партія «Відродження») – 15,2%, а за ним Йосип Борто (перший заступник голови облради, член президії ГО «ТУКЗ») – 10,2%. До речі, серед основних проблем, озвучених респондентами у 73 окрузі: дороги – 87%, малі пенсії – 54%, нема роботи – 38%, вирубка лісів – 36%, високі ціни на комуналку – 21%, мовна проблема – 16,6%, погане медичне обслуговування – 16%.

Руслан ФАТУЛА