Василь Брензович: «Депутат-мажоритарник має представляти інтереси закарпатців у Києві, а не киян на Закарпатті»

Попри те, що на засіданні Конституційного суду України ще вирішується, чи відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради, країна вже повністю занурилась у передвиборчу атмосферу. Як раніше повідомляв «Карпатський об’єктив», вже зареєструвалися перші кандидати на мажоритарних округах, в тому числі й у нашій області. Отож продовжуємо знайомити наших читачів із претендентами на почесну місію – представляти наш край у найвищому законодавчому органі України.

Про те, з чим ідуть на вибори кандидати – самовиcуванці, яких підтримало ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» нашому виданню розповів голова ГО «ТУКЗ», народний депутат України Василь Брензович.

– 21 липня мають відбутися вибори до ВРУ. За підтримки ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» троє кандидатів, серед яких і ви, зареєструвалися як самовисуванці на мажоритарних округах краю. Отож, як кажуть, із чим ідете на вибори?

– По-перше, ще невідомо, чи відбудуться ці вибори достроково. І це насправді дуже дивно, адже суспільство однозначно висловилося на президентських виборах, що воно бажає змін. Рейтинг парламенту – 4%. Також дуже цікаво, що парламент досі працює. У цивілізованих країнах у такий передвиборчий період парламент іде у відпустку. Але, так чи інакше, вибори цього року відбудуться.

Ми, як і на минулих парламентських виборах, дуже довго боролися за «угорський округ», який існував раніше і об’єднував населені пункти, де компактно проживають угорці Закарпаття. Згідно з діючим законом про вибори це мало би бути так. Але ЦВК таке рішення не прийняло, і зараз ця справа знаходиться в суді. Дуже цікавою була мотивація Центральної виборчої комісії, адже там сказали, що не знають, де проживають угорці в Україні (посміхається). І тому ми звернулися у компетентний орган – Міністерство культури, яке надіслало до ЦВК офіційний лист із даними про те, де саме згідно з останнім переписом населення проживають угорці. Після цього із ЦВК написали нам листа, що не можуть прийняти рішення, оскільки вони не вірять даним із Мінкультури. Це навіть смішно, але вже маємо саме такі умови, і, так чи інакше, все залишиться, як воно є. Звичайно, що ці округи абсурдні. Адже ми знаємо, що у законі мова йде не тільки про етнічний склад населення, який має братися до уваги. А й про те, що не можна порушувати адміністративні межі районів. А у нас вони повністю порушені, і це добре видно на карті. Берегівський район розділено навпіл, Іршавський – на три частини… Це проблематично і для депутатів, які у майбутньому виграють ці вибори, і для місцевого населення. Адже краще би було, аби мажоритарники представляли інтереси всього району, а не частинами. І у зв’язку з цим ми висунули трьох кандидатів в округах із центрами в Ужгороді, Мукачеві та Виноградові.

– Ви особисто йдете по округу №73. Там, за останніми даними соцопитувань (Карпатського центру полінгових досліджень), у вас є досить велика підтримка. Як оцінюєте свої шанси на перемогу?

– Думаю, звичайно, що маємо шанси. Адже ми не перший день у політиці, і про нашу діяльність добре знають. Вважаю, що ця діяльність, особливо за останні 5 років, була досить успішною. Я, звичайно, хочу підкреслити, що людина, котра представляє інтереси певних громад, має справді представляти ці інтереси… Інтереси закарпатців у Києві, а не киян на Закарпатті. І це, напевно, найголовніший наш меседж: ми маємо дбати про інтереси жителів нашого краю. Бо вже багато разів бувало навпаки, що деякі депутати-мажоритарники представляли тут інтереси Києва у ряді надзвичайно важливих для краю питань. Це ми можемо побачити і за їх голосуваннями у парламенті, і у їх коментарях.

Окрім того, звичайно, наш край є прикордонним, і ми маємо працювати на те, щоб покращувати відносини між Україною і сусідніми країнами. Адже ці відносини за останні 5 років були проблематичними. І це відбувалося через такі питання, які не мали би бути проблемою між сусідами. Ми знаємо, що не тільки з Угорщиною в України виникали проблеми, але й із Румунією, Польщею. І у цьому контексті, я вважаю: якщо Україна дійсно хоче інтегруватися у Європу, треба починати із сусідів. Маємо хороший досвід із Францією й Німеччиною. Окрім того, історія показує, що інтеграція нових країн у Євросоюз (Польща, Угорщина, Словаччина та інші) також починалася з добрих стосунків із сусідами. Так починався розвиток, транскордонне співробітництво… І це дійсно та частина, котра згодом дала позитивну динаміку. Я думаю, ми маємо використати цей безцінний досвід.

Наступне – це, звичайно, допомога людям. Адже сьогодні Закарпаття перебуває у надзвичайно важкому стані у всіх сферах. Я думаю, що за останні 5 років саме ми можемо говорити про успіхи. Мова йде про великі програми від угорських фондів – це ремонт 39 амбулаторій, близько сотні дитячих садків, школи, лікарні, інші заклади. І це надзвичайно важливо, бо нашому краю це дуже допомагає. У багатьох місцях ці соціальні заклади вже були на грані закриття, бо перебували у надзвичайно поганому стані. І в цьому напрямку зроблено надзвичайно багато.

Також сюди треба додати підтримку підприємництва. Через наш фонд ім. Еде Егана надано багато тисяч грантів нашим підприємцям тут, на Закарпатті. Наприклад, такі цифри: за рахунок діяльності фонду кількість підприємств зросла на 3000, з’явилися сотні гектарів нових насаджень, закуплено багато тракторів та іншої сільськогосподарської техніки тощо. І, звичайно, за рахунок цього зросли і податкові надходження у місцеві бюджети. Ця програма триватиме і цього року. Зараз буде новий етап. Це підтримка капіталовкладень інвесторів Закарпаття. Будуть залучатися великі підприємства, які хочуть побудувати дійсно щось більш масштабне. Невдовзі ця програма буде оголошена. І, я думаю, вона також значно сприятиме розвитку економіки нашого краю. Адже одна із найбільших наших проблем – це відтік населення. Бо немає роботи, відповідно – немає заробітку.

– Як оцінюєте діяльність минулого складу парламенту?

– Я негативно оцінюю діяльність парламенту за останні 5 років. Перш за все тому, що основа правової держави, парламентаризму – це дотримання Конституції, законів самими парламентарями. І тут я повинен сказати, що парламент не дотримувався ні регламенту, ні Конституції України. Парламент – серйозний орган, і там є відповідні юридичні управління, які дають аналіз кожному законопроекту. Є фахівці, котрі аналізують, чи все відповідає чинному законодавству та Конституції України, міжнародним зобов’язанням нашої держави. І при цьому дуже часто парламент приймав такі закони, які згідно з висновками фахівців, юристів не відповідали ні тому, ні іншому. І саме тому таких подань до Конституційного суду дуже багато.

Окрім того, більшість законодавчих актів були прийняті парламентом усупереч регламенту. Це і голосування за іншого («кнопкодавство» – ред.), і той момент, який ми всі бачили, коли спікер ставив по 5-10 разів один і той самий законопроект на голосування. А це повністю суперечить регламенту, за яким голосують лише один раз.

Але найбільше характеризує діяльність цього парламенту прийняття законів про освіту та середню освіту зокрема. Адже закон про освіту був прийнятий у тій редакції, яку до голосування ніхто не бачив. Якісь люди пішли в окрему кімнату, щось там обговорювали, потім внесли відповідні правки, а потім вийшли, і закон був прийнятий в цілому, навіть без узгодження чи обговорення. Хоча той проект закону, який подало Міністерство освіти, був набагато збалансованішим ніж той, котрий прийняли в результаті. А зараз майже так само приймали закон про середню освіту в першому читанні, який, зазначу, впливає на велику частину громадян України… Без обговорення. І це, на мою думку, знову показує, що після цих виборів Україна має рухатися у напрямку побудови дійсно правової держави. Бо це європейська традиція, основа демократії. І якщо так буде у майбутньому, то і парламент завоює великий авторитет.

– Виходячи з цього, а також враховуючи, хто йде на вибори, які партії і люди, як вважаєте – чи буде наступний парламент кращим?

– Великої надії, звичайно, не маю (сміється – ред.). Адже саме політичне життя в Україні має якийсь «карнавальний» характер. Звичайно, народ хоче змін. Але мене дивує, що є підтримка (понад 40%) партії «Слуга народу», і при цьому незрозуміло поки, яка програма цієї партії і взагалі хто буде йти в парламент від цієї політичної сили. Окрім того, мене дивують самі кандидати у списках партій, куди нині потрапила велика кількість артистів, спортсменів, шоуменів, відомих людей, і при цьому досить мало справжніх фахівців із юриспруденції, державного управління і т. д. Тому, мабуть, спочатку новий парламент буде працювати важко. Але я все ж таки сподіваюсь на те, що народ уже показав – він оцінює діяльність політиків. І тому рано чи пізно наша країна має змінитись, щоб ми могли розвиватись, як нормальна європейська держава. А для цього треба, аби в першу чергу парламент дотримувався законів, Конституції та регламенту.

Розмовляв

Руслан ФАТУЛА