Закарпатські угорці та Закон «Про освіту»: в Ужгороді обговорювали імплементацію мовної статті

1 липня в Ужгороді відбувся круглий стіл «На освітніх перехрестях: діалог із національними меншинами у Чернівецькій та Закарпатській областях» в межах проектів «Навчаємося разом» та «Фінська підтримка української шкільної реформи». Захід організовано Українською асоціацією дослідників освіти на базі Ужгородського національного університету. 

Модераторами зустрічі були професори: Світлана Щудло та Оксана Заболотна. Участь у заході також узяв керівник фінського проекту «Навчаємося разом» Арто Ваатокарі, очільниця обласного департаменту управління освіти, представники мас-медіа, директори шкіл та вчителі з угорською і словацькою мовами навчання.

Насамперед Арто Ваатокарі коротко розповів про сам проект, який фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом. Реалізує його компанія FCG International у співпраці з Гельсінським університетом. Проект розрахований на чотири роки, загальний його бюджет становить 8 000 000 євро.

– Наша мета полягає в покращенні сприйняття громадськістю української системи освіти. Ми підтримуємо шкільну реформу «Нова українська школа», а також розробку концепції викладання української мови як другої мови для учнів із навчанням мовами національних меншин, – розповідає Арто Ваатокарі. – Коли в Україні був прийнятий закон про освіту, його розглядала Венеціанська комісія, яка дала свої рекомендації, як його впровадити. У рамках цього була розроблена дорожня карта з імплементації рішень комісії. Це власне і є те, чим ми займаємося в контексті мовного компоненту проекту. Власне підтримка надається в рамках трьох основних напрямків діяльності: розвиток ключових компетентностей учителів, популяризація освіти, а також підтримка освітнього середовища.

Про ситуацію з упровадженням мовної статті Закону «Про освіту» в області розповів редактор закарпатської газети «Карпатський об’єктив» Руслан Фатула, який провів медіа-аналіз різних регіональних видань.

За його словами, ключовими меседжами у виданнях, які оцінили мовну статтю освітнього закону критично, є наступні: «закон звужує права національних меншин, суперечить Конституції України, Закону «Про нацменшини в Україні», Європейській хартії регіональних мов та багатьом міжнародним договорам»; «через мовний закон дехто робить ворогами всіх закарпатців»; «У 150 школах Закарпаття очікується освітній колапс» тощо. В угорськомовних ЗМІ, крім усього наведеного вище, також висвітлюється позиція угорських громад Закарпаття та їх лідерів. А саме: «Ми не проти державної мови, навпаки – за те, щоб її розвивати, однак виважено». Закон називають несправедливим. Зазначається, що у школах нацменшин на Закарпатті навчається понад 20 тисяч учнів. Лунають думки на кшталт: «Не закривайте наші школи!», «Угорська освіта знаходиться в небезпеці!», «українське викладання не повинно сприяти асиміляції» і т. д. З іншого боку, основні меседжі видань, котрі позитивно оцінили освітній закон, такі: «в Україні державна освіта – державною мовою!», «знання державної мови створює для угорців більші шанси здобути гідну освіту», «стурбованість результатами ЗНО серед учнів нацменшин».

Водночас, як повідомив Руслан Фатула, майже всіма закарпатськими ЗМІ позитивно сприймаються візити на Закарпаття представників уряду, зокрема Павла Клімкіна та Лілії Гриневич, а також проведення консультацій на різних рівнях із представниками національних меншин, зокрема угорців Закарпаття. При цьому наголошується, що ці консультації, на жаль, відбулися постфактум, а не до прийняття законів.

Також Руслан Фатула зазначив, що проти освітнього закону на Закарпатті виступила обласна влада. Навіть було прийнято звернення до тогочасного президента України з проханням накласти вето на цей закон.

Тож учасники проекту УАДО під час круглого столу представили і обговорили результати медіа-аналізу друкованих, електронних та соціальних засобів масової інформації.

Відтак слово надали професорці Оксані Заболотній, яка представила  результати фокус-груп. За її словами, було проведено дві фокусовані групи у школах із угорською та українською мовами освітнього процесу.

– За свідченням учнів, на уроках та перервах вони спілкуються виключно угорською мовою, – розповідає Оксана Заболотна. – Половина опитаних нами респондентів відповіла, що вона знає українську мову. Втім, вони висловлюють побоювання, що їм буде заборонено спілкуватися угорською мовою в побуті і державних установах. Нині українською мовою у школах угорських меншин Закарпаття викладається тільки українська мова та література, а також захист вітчизни. Проте навіть на цих уроках учителі частково пояснюють матеріал угорською мовою. Учні здійснюють опір предметам, які вивчатимуться українською мовою, оскільки переконують, що не володіють нею на такому рівні. Тому вони відчувають приниження та дискримінацію.

У свою чергу очільниця  департаменту освіти і науки ОДА Ганна Сопкова розповіла, що на Закарпатті функціонує 118 освітніх закладів із мовами національних меншин. Найбільше угорськомовних – 76, а також 23 – двомовні (українська та угорська). Один заклад освіти у нас є зі словацькою мовою навчання, один – із російською та 12 закладів освіти із мовами національних меншин, 5 двомовних шкіл.

– З початком дії Закону «Про освіту» заклади з мовами національних меншин активізували свої дії, щодо імплементації 7 статті. Хочу зазначити, що до нас неодноразово приїжджала міністр освіти і науки України. Ми провели низку діалогів із громадськими активістами, а також представниками угорської меншини. Вони говорять, що проблема навчання українською мовою існує, але на державному рівні вона повинна виконуватися. Великі надії Закарпаття, в тому числі і представники національних меншин, покладають на введення в дію закону про повну загальну середню освіту, який уже прийнятий ВР у першому читанні.

Варто зазначити, що присутні на заході директори угорськомовних шкіл виступили з критикою мовної статті закону про освіту та її імплементації у навчальних закладах нацменшин. За їхніми словами, низькі результати ЗНО на Закарпатті показують, що якість освіти і так не є на високому рівні, а ускладнення процесу навчання призведе тільки до погіршення ситуації.

Загалом круглий стіл тривав майже три години. Право висловити свої думки мали усі бажаючі – від експертів проекту до вчителів шкіл нацменшин. На завершення заходу учасники прийняли резолюцію, щодо побудови ефективної комунікаційної стратегії реалізації освітньої реформи в регіоні.

Христина БІКЛЯН