Державне фінансування: 11 партій коштуватимуть українцям понад півмільярда на рік

За результатами виборів, що відбулися 21 липня, до Верховної Ради проходять п’ять політичних партій: «Слуга народу» (43,16% голосів), «Опозиційна платформа – За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) та «Голос» (5,82%).

явка результатиЩе шість політичних партій, які набрали на виборах понад 2%, за законом «Щодо запобігання і протидії політичній корупції», разом із п’ятіркою парламентських отримають державне фінансування на свою діяльність і повинні звітувати про використання цих коштів.

11 партій та 565,5 мільйона гривень на рік

Для більшості громадян України, до речі, цей факт став новиною. Хоча відповідна реформа політичного фінансування стартувала в Україні ще у 2015 році. Ця реформа передбачала, вперше у нашій державі, запровадження звітування політичних партій. Із того моменту вони мають звітувати про кожну копійку внесків і витрат, навіть якщо це банківська комісія. Разом із тим було запроваджене державне фінансування політичних партій, тобто їм дали альтернативне джерело коштів на власні потреби, аби вони, так би мовити, не залежали від олігархів.

Із 2016 року це державне фінансування отримували парламентські партії, а перехідні положення закону «Про політичні партії» вказували, що з наступних виборів на державне фінансування, крім парламентських партій, будуть претендувати й ті партії, які набрали 2% голосів.

Отже, згідно з діючим нині законодавством, усі політичні партії, які набрали на останніх парламентських виборах від 2% до 5%, отримують державне фінансування, а від 5% – проходять у Верховну Раду. Тобто мають мандати, формують фракції і отримують базове державне фінансування на статутну діяльність і навіть компенсацію за ведення виборчої кампанії.

Водночас увесь бюджет державного фінансування політичних партій – це не певна фіксована сума на кожен рік. Вона вираховується від розміру прожиткового мінімуму. Кожен виборець приносить до загального кошика державного фінансування 2% прожиткового мінімуму, або 38 гривень і 42 копійки. Тобто розмір загальної суми державного фінансування залежить від того, скільки людей взяли участь у виборах. Цього року на парламентських виборах у голосуванні взяли участь 14,7 мільйона виборців. Відповідно кожен із них приніс у загальний кошик фінансування партій 38,42 грн. Отже загальний бюджет державного фінансування політичних партій у 2020 році становитиме 565,5 мільйона гривень.

Ті, хто прийшли на вибори, могли впливати на те, хто саме отримає це фінансування. Якщо ж ви голосували за партії, які не набрали 2% (а це усього 4% голосів), ці гроші перерозподіляються між партіями, які подолали двовідсотковий бар’єр, пропорційно до їхнього результату.

Хто і скільки отримає грошей?

За даними руху «Чесно», 90% з усієї суми, або 509 мільйонів, мають розподілити пропорційно до результатів на виборах між усіма партіями, що подолали 2% бар’єр. Тобто переможець отримає найбільше, а партія, яка ледь долає 2%, – найменше.

Згідно з попередніми розрахунками, найбільше – майже 229 млн грн – у наступному році має отримати партія «Слуга народу».

Фінансування передбачене на 2020 рік, але партія набуває право на отримання державного фінансування з першого засідання нової ВР – ще буде профінансований проміжок від першого засідання до кінця 2019 року. Плюс – компенсація за ведення виборчої агітації, якщо її не відмінять.

Наприклад, партія «Європейська солідарність» отримає більше державного фінансування, ніж «Батьківщина» і «Опозиційна платформа – За життя», хоча вона на четвертому місці. Подібна ситуація і в «Голосу». Вони отримують базове фінансування відповідно до свого результату й додаткове фінансування, яке становить 10% від загального фонду. Це додаткове фінансування порівну розподіляється між тими партіями, які в своєму списку до парламенту заведуть більше, ніж третину жінок. «Голос» і «ЄС» нині претендують на ці кошти. Так, додаткове фінансування за гендерною квотою майже подвоює розмір державного фінансування «Голосу». До базової суми близько 34 мільйонів додадуться ще понад 28 мільйонів. Істотну надбавку одержить і «Європейська солідарність» – до базових майже 46 мільйонів партія отримає ще більш ніж 28 мільйонів за гендерною квотою.

Нововведенням після цих виборів буде те, що державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, які не потрапили до Верховної Ради, але здобули від 2% голосів виборців. Таких сьогодні маємо шість. Серед них: «Радикальна партія Олега Ляшка», «Сила і честь», «Опозиційний блок», «Українська стратегія Гройсмана», «Партія Шарія» та ВО «Свобода». За даними руху «Чесно», партії, які здобули 2%, у 2020 році одержать із бюджету близько 11-12 мільйонів гривень.

На що партії можуть витрачати ці гроші

Тут закон не встановлює якихось чітких правил. Щоб дати більше свободи політичним партіям, у законі було прописане цікаве формулювання, що державні гроші можна витрачати на статутну діяльність. Тобто витрачати гроші можна на все, що відповідає вашим статутним цілям. Сюди входить і поширення інформації про себе (тобто політична реклама, піар), утримання офісних приміщень, заробітна плата партійним функціонерам та персоналу тощо.

Цілком природно, багатьох українців обурив той факт, що ці кошти можуть піти на «бігморди», «вітання по телевізору», «календарики й ручки» та інші «непотрібні речі». Однак законодавство тут і не має встановлювати ніяких меж. Фактично це питання етики. Водночас кожен виборець за цими діями може зробити висновок для себе. Не подобається куди партія витрачає ваші гроші – не голосуйте за неї! Ось така проста демократія.

Руслан ФАТУЛА