Вибори завершено – підбиваємо фінансові підсумки

Майже мільярд гривень витратили політичні партії на позачергову парламентську виборчу кампанію. Найбільше – «Слуга народу», вона і отримала першість. Так, їй один депутатський мандат коштував 800 тисяч гривень. Витрати інших партій не такі закономірні. Дехто витрачав багато і залишився ні з чим.

Партійні витрати політичних сил, що потрапили до Верховної Ради, можна розташувати наступним чином:

1. «Слуга народу» – 114 мільйонів 652 тисячі 872 гривні;
2. Партія «Голос» – 105 мільйонів 669 тисяч 560 гривень;
3. «Європейська солідарність» – 99 мільйонів 494 тисячі 126 гривень;
4. ВО «Батьківщина» – 87 мільйонів 214 тисяч 297 гривень;
5. «Опозиційна платформа – за життя» – 60 мільйонів 309 тисяч 381 гривня.

Інші партії не потрапили до українського парламенту, але кошти вклали чималі: «Радикальна партія Олега Ляшка» – 111 мільйонів 795 тисяч 535 гривень; «Опозиційний блок» – 90 мільйонів 616 тисяч 918 гривень; «Українська стратегія Гройсмана» – 89 мільйонів 248 тисяч 700 гривень; об’єднання «Самопоміч» – 28 мільйонів 708 тисяч 834 гривні; «Сила і честь» – 26 мільйонів 952 тисячі 832 гривні; «Громадянська позиція» – 25 мільйонів 678 тисяч 349 гривень; ВО «Свобода» – 24 мільйони 83 тисячі 252 гривні; «Аграрна партія» – 21 мільйон 67 тисяч 456 гривень; «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» – 6 мільйонів 519 тисяч 635 гривень; «Партія Шарія» – 4 мільйони 210 тисяч 29 гривень; ВО «Факел» – 2 мільйони 489 тисяч 495 гривень; партія «Незалежність» – 2 мільйони 320 тисяч гривень; «Соціальна справедливість» – 1 мільйон 112 тисяч гривень; «Сила права» – 603 тисячі 670 гривень; партія «Патріот» – 209 тисяч 943 гривні; «Партія зелених України» – 37 тисяч 236 гривень; «Сила людей» – 0 гривень.

Як бачимо, бути в топі рейтингу – далеко не гарантія перемоги. Найбільше виклала президентська партія «Слуга народу» – 115 мільйонів гривень. А один голос виборця у підсумку їй обійшовся найдешевше – 19 гривень. А от «Радикальна партія» – друга за витратами. Вона багато вклала у телерекламу. Але до Верховної Ради не змогла потрапити.

«Структура видатків – 90% і більше – це витрати на телебачення. Це пряма дорога в нікуди. Гройсман теж багато грошей витратив на телебачення і отримав, скільки отримав. Ця виборча кампанія показала, що без витрат виграти не можна, але витрати не гарантують перемоги», – наголосив аналітик партійних фінансів руху «ЧЕСНО» Ігор Фещенко.

Була на цих виборах і партія з порожнім виборчим фондом – «Сила людей». «Приватбанк» блокував реєстрацію їхнього рахунку. Врешті під тиском ЦВК його відкрили – але в останній день агітації – і одразу ж закрили.

«Найбільше партії витрачали на телевізійну рекламу на центральних каналах. Це майже 75% усіх видатків. На другому і третьому місцях – зовнішня реклама та флаєри й газети. А от про соцмережі у звітах – майже жодної цифри. Незадекларовані витрати на соцмережі – це витрати зі сторінок, які не є офіційними сторінками тої чи іншої партії або політика.

Згідно із законом усі витрачені на виборах кошти парламентським партіям повністю відшкодує держава. Це один із існуючих механізмів виведення витрат із тіні. Однак, за оцінками аналітиків руху «ЧЕСНО», чорна каса може становити ледь не третину офіційних витрат. Особливо – у великих партій. Позазвітні витрати на штаби, на агітаторів, на різні там оренди. Члени ДВК, ОВК – все це чорна каса», – пояснив пан Фещенко.

«Зробити кампанію прозорішою можна. Для цього треба відкрити витрати не лише у період волевиявлення. Замість виборчого фонду просто партія відкриває в тому ж банку виборчий рахунок із моменту реєстрації себе як партії. І оперує цим рахунком у момент підготовки до виборів, проведення виборів і після виборів», – зазначив політолог Олександр Солонтай.

Юрій КОПИНЕЦЬ