На першому засіданні нової Ради депутати вирішили хто керуватиме Україною

29 серпня зранку розпочала своє перше засідання Верховна Рада України IX скликання. Народні обранці працювали аж до пізньої ночі, призначили нового прем’єр-міністра та уряд, генпрокурора, керівництво комітетів та ін. 

Спікером Ради став Разумков

Насамперед депутати обрали спікера нового парламенту. Ним, як і очікувалось, став народний депутат, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Відповідне рішення підтримали 382 народні депутати. 

Голосування відбулося за відкритою процедурою. Новообраний Голова ВРУ подякував депутатам за підтримку і висловив сподівання, що Рада ІХ скликання дійсно стане парламентом, який «працюватиме на інтереси держави, незважаючи на політичні амбіції, незважаючи на іноді особисті інтереси», і увійде в історію як така, що змогла об’єднати державу. До слова, він був єдиним кандидатом на посаду спікера, оскільки, згідно з чинним законодавством, кандидатури на посади голови ВР і першого віце-спікера вносить найбільша фракція, якою нині є «Слуга народу».

Таким чином ще одного представника цієї політсили, нардепа Руслана Стефанчука, обрано першим заступником голови Верховної Ради. А віце-спікером стала представниця «Батьківщини» Олена Кондратюк, за яку проголосували 318 народних депутатів. Окрім неї, на цю посаду претендували – Мустафа Джемілєв від «Європейської солідарності», позафракційна Ірина Констанкевич та Нестор Шуфрич від «Опозиційної платформи – За життя». За кандидатуру останнього більшість нардепів (217) демонстративно проголосували проти.

Уряд очолив 35-річний Олексій Гончарук

Щойно приступивши до роботи, Верховна Рада ІХ скликання звільнила Володимира Гройсмана з посади керівника уряду та призначила новим прем’єр-міністром України Олексія Гончарука. За ухвалення відповідного рішення проголосували 290 народних депутатів. Парламент фактично підтримав кандидатуру, внесену Президентом Володимиром Зеленським.

Олексій Гончарук (35 років) на момент призначення на посаду голови уряду обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України. У 2001-2006 роках здобув вищу освіту в Інституті права імені князя Володимира Великого МАУП (магістр права). У 2012 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України. Олексій Гончарук працював юристом на Городнянському заводі продтоварів і в інвестиційній компанії PRIOR-Invest (Київ). У 2008 році став засновником, керуючим партнером та арбітражним керуючим юридичної фірми «Constructive Lawyers», яка надає послуги у сфері фінансування та інвестування будівництва нерухомості. У 2009 році очолив всеукраїнську громадську організацію «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам». Обіймав посаду заступника гендиректора Першої Української індустріально-інвестиційної компанії. У 2015-2019 роках очолював Офіс ефективного регулювання (BRDO). У травні 2019 року його призначили заступником глави Адміністрації Президента, де він відповідав за блок економічного розвитку і продовження реформ. Також свого часу був радником колишнього міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка і першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва.

Нові міністр оборони та керівник СБУ

Також цього дня Верховна Рада затвердила нового міністра оборони Андрія Загороднюка, кандидатуру якого підтримали 314 народних депутатів. На засіданні парламенту він заявив, що одним із пріоритетних завдань є «перетворити українську армію на армію стандартів НАТО». За його словами, необхідно проводити реформи, тому що «маленька червона армія ніколи не переможе велику червону армію». При цьому він зазначив, що українську армію вже не можна назвати червоною, бо вона серйозно змінилася за останні роки, але потребує ще серйозного реформування.

Андрій Загороднюк народився 5 грудня 1976 року. Український підприємець, з 2014 – волонтер, з 2015 – керівник, потім член проектного офісу реформ при Міноборони України. З липня 2019 – член наглядової ради «Укроборонпрому». З 2005 очолює компанію Discovery Drilling Equipment і є, ймовірно, її власником. Згідно із біографією на сайті компанії, яку він очолює, має диплом з відзнакою Оксфордського університету (фінанси) і диплом права Київського національного університету. З початком російської збройної агресії на Донбасі його компанія поставляла в ЗСУ буржуйки і машини швидкої допомоги, котрі робили з броньованих інкасаторських авто.

Рада також призначила Івана Баканова на посаду голови СБУ. Таке рішення підтримали 319 нардепів. Під час виступу в парламенті він наголосив, що необхідно жити за законами і за принципами, а «не за понятіями». За його словами, для цього «ми повинні реформуватися, в тому числі СБУ». Новообраний керівник спецслужби також звернувся до парламенту із закликом ухвалити новий закон про СБУ, котрий «усуне деструктивну конкуренцію між правоохоронними органами».

Іван Баканов закінчив КНЕУ ім. Гетьмана (1997) і Академію праці, соціальних відносин і туризму (2006). Із 25 січня 2013 року був керівником ТОВ «Квартал 95», а з 27 грудня 2013 р. – керівником ТОВ «Студія Квартал-95». Із 2 грудня 2017 р. до 27 травня 2019 р. – голова партії «Слуга народу». Під час передвиборчої кампанії керував штабом Зеленського. З 22 травня 2019 р. – перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ЦУ СБУ.

Аваков залишається

Арсен Аваков тимчасово залишається на посаді міністра внутрішніх справ під «персональну відповідальність» президента. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамія, є два питання: бюджету і нацбезпеки, які потребують перехідного періоду, пише УНІАН. «У нас є бюджет, і потрібен перехідний період, і там є Оксана Маркарова, вона залишається. І є нацбезпека, і там є Міністерство оборони і МВС – ці два міністерства пов’язані з національною безпекою. З Міністерством оборони у нас досягнута домовленість, що Степан Полторак буде підтримувати Андрія Загороднюка, буде допомагати йому… А щодо МВС – Арсен Борисович Аваков теж буде в якості перехідного міністра», – сказав він.

Пристайка затвердили на посаді керівника МЗС

На посаду міністра закордонних справ України Верховна Рада затвердила дипломата Вадима Пристайка. Його кандидатуру запропонував президент, якого підтримали 310 нардепів. Під час виступу в парламенті він запевнив, що «зовнішньополітичні пріоритети, оголошені Президентом Зеленським, залишаються без змін – це ЄС та НАТО. Тут усе доволі зрозуміло – є домашня робота, яку треба виконувати, щоб наблизити нашу державу на відстань однієї протягнутої руки або точніше – на відстань одного політичного рішення».

Вадим Пристайко – український дипломат, заступник міністра закордонних справ України, керівник апарату, з 8 листопада 2012 до 29 жовтня 2014 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді. Надзвичайний і Повноважний посланник першого класу (2016). Перший заступник Міністра закордонних справ України (2017). Глава Місії України при НАТО з 7 липня 2017 року. Заступник Глави Адміністрації Президента України Володимира Зеленського з 22 травня 2019 року, відповідає за зовнішньополітичні питання. Член РНБО (з 31 травня 2019).

Новий Генпрокурор – Руслан Рябошапка

Верховна Рада також звільнила Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України. Одразу після цього парламент ухвалив призначення Руслана Рябошапки на цю посаду. За відповідне рішення проголосували 312 нардепів. 

Руслан Рябошапка закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю «Правознавство». Працював у Міністерстві юстиції та Секретаріаті Кабміну. З 2013 року займався аналізом антикорупційної політики в громадській організації «Transparency International Україна». З березня 2016 року до червня 2017 року – член Нацагентства з питань запобігання корупції. 21 травня 2019 року він був призначений заступником глави Адміністрації Президента Володимира Зеленського.

Новий Кабінет Міністрів

Депутати вирішили не відкладати у довгий ящик, і вирішити всі питання щодо уряду України першого ж дня своєї роботи. Так, Рада звільнила попередній склад Кабінету Міністрів і «пакетним голосуванням» призначили членів нового. Голова ВРУ Дмитро Разумков зазначив, що призначення відбувається відповідно до списку, озвученого прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. За це рішення проголосував 281 нардеп із 395, зареєстрованих у сесійній залі. Фракції «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос» та «Опозиційна платформа – за життя» не дали жодного голосу.

Отже, на посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції призначено Дмитра Кулебу, на посаду віце-прем’єра – міністра цифрової трансформації – Михайла Федорова, на посаду міністра Кабінету Міністрів – Дмитра Дубілета. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства став Тимофій Милованов, міністром юстиції – Денис Малюська, міністром фінансів – Оксана Маркарова. Міністром енергетики та захисту довкілля призначено Олексія Оржеля, міністром інфраструктури – Владислава Криклія, міністром розвитку громад та територій України – Альону Бабак. Міністром освіти і науки стала Ганна Новосад, міністром охорони здоров’я – Зоряна Скалецька (Черненко), міністром культури, молоді і спорту – Володимир Бородянський. Міністром міністром соціальної політики призначено Юлію Соколовську, міністром внутрішніх справ – Арсена Авакова, міністром у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – Оксану Коляду.

Комітети…

На першому засіданні Верховна Рада України також ухвалила і постанову про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів парламенту дев’ятого скликання (№ 1003). Документом передбачається утворити: Комітет з питань аграрної та земельної політики, Комітет з питань антикорупційної політики, Комітет з питань бюджету, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітет з питань екологічної політики та природокористування, Комітет з питань економічного розвитку, Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Комітет з питань молоді і спорту, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітет з питань правової політики, Комітет з питань правоохоронної діяльності, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР, Комітет з питань свободи слова, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Комітет з питань транспорту та інфраструктури, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітет з питань цифрової трансформації. 

Постановою утверджується, що до складу кожного з комітетів ВР дев’ятого скликання може входити не менше 5 і не більше 34 народних депутатів. Також було ухвалено постанову про обрання керівництва комітетів. Більшість із них прогнозовано очолили представники «Слуги народу», і лише деякі – представники інших фракцій. Зокрема, Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом очолила Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), Комітет з питань молоді і спорту – Андрій Кожем’якін («Батьківщина»), Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин – Дмитро Лубінець (позафракційний), Комітет з питань свободи слова очолить Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа – За життя»).

Рада попередньо схвалила зняття депутатської недоторканності

Важливим рішенням Верховної Ради на першому засіданні є попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України – законопроект №7203). За відповідний проект постанови проголосували 363 нардепи. Проти цього рішення не голосував ніхто. Водночас, зокрема, «Опозиційна платформа – За життя» не дала жодного голосу.

Нагадаємо, законопроект (№7203) було направлено до КС для отримання висновків ще у 2017 році. Законопроектом передбачається вилучити з чинної редакції Конституції норму про те, що «народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради України бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані». При цьому залишається норма про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Законопроектом передбачається, що цей закон набере чинності з 1 січня 2020 року. 

Зеленський пригрозив розпуском Ради, якщо…

Варто зазначити, що під час першого засідання ВРУ ІХ скликання у парламенті виступив Президент Володимир Зеленський із позачерговим посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України.

За словами глави держави, Верховна Рада цього скликання увійде в історію. «Питання одне: як саме? Ви маєте усі шанси потрапити до підручників як парламент, який зробив неймовірне, який втілив усе, що не змогли зробити попередні 28 років. Як парламент, де не було бійок, я вас дуже прошу, прогулів, я вас дуже прошу, кнопкодавства. Вся країна дуже просить. А тільки конструктив та щоденна кропітка робота на благо українського народу», – заявив він. В іншому разі президент пообіцяв, що ВРУ ІХ скликання проіснує 1 рік. «Фактично, це ваш, наш випробувальний термін. Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну Раду – не так страшно. Але я щиро вірю від душі й серця і сподіваюся, що цього не станеться. Давайте зробимо це разом! Дякую! Слава Україні!» – наголосив він.

Вже після 2.00 ранку Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закрив першу сесію парламенту ІХ скликання. Президент був присутній у сесійній залі майже увесь цей час, і покинув стіни парламенту вже після 12.00.

Наступне засідання Верховної Ради заплановане на 3 вересня. 

Руслан ФАТУЛА