До Закарпаття вперше завітала Ганна Новосад – міністр освіти і науки України

6 грудня Закарпаття відвідала міністр освіти і науки України Ганна Новосад, яка у рамках робочої поїздки зустрілася з керівниками угорських товариств краю – головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем, головою Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдікою Орос та головою ГО «Демократична спілка угорців України» Ласло Зубаничем.

Швидше за все, головним завданням візиту міністра і було знайти спільну мову з угорською громадою Закарпаття. Адже угорці краю дуже обурені діючим законом про освіту, який передбачає перехід на навчання в школах з рідної (угорської) мови на державну – українську.

На зустрічі, яка пройшла у приміщенні Закарпатської ОДА також були присутні Надзвичайний і Повноважний посол України в Угорщині Любов Непоп, заступник голови облдержадміністрації Ольга Травіна, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгород Йожеф Бугайла, директор департаменту освіти і науки ОДА Ганна Сопкова та заступник начальника управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва Закарпатської ОДА Валентин Веремчук.

Під час зустрічі Ганна Новосад підкреслила, що новий уряд і МОН будуть і надалі впроваджувати положення Закону «Про освіту» водночас врахувавши зауваження Венеціанської комісії щодо продовження перехідного періоду. За словами очільниці МОНу «влада готова вислухати пропозиції угорської нацменшини щодо цього процесу українізації шкіл нацменшин». Пані міністр також підтвердила, що українську мову будуть впроваджувати поступово і вже з 2023 року у школах нацменшин перейдуть на вивчення предметів виключно українською мовою. Таким чином, зникне саме поняття школа нацменшин, бо освіту у всіх школах будуть здобувати виключно українською мовою. Для цього профільне міністерство буде адаптовувати всі підручники.

Ганна Новосад також наголосила, що діючий закон відповідає міжнародним стандартам і визнаний таким, що відповідає Основному Закону, Конституційним судом (у липні 2019 року Конституційний суд поставив остаточну крапку у цьому питанні визнавши його конституційним – авт.). Водночас, зауважила, що міністерство готове вислухати і врахувати слушні пропозиції угорської громади щодо розробки нормативних документів, програм і стандартів, підготовки вчителів, видання підручників та словників тощо і для цього ініціює робочу зустріч з фахівцями у столиці.

На зустрічі пані Ганна також підкреслила, що найближчими роками уряд інвестуватиме в підготовку вчителів української мови угорських шкіл, вони пройдуть системне підвищення кваліфікації. Також інвестуватимуть у підручники, які мають бути адаптовані для вивчення української мови в угорських школах.

Представники угорських організацій краю подякували пані міністр за увагу до проблеми освіти у школах з викладанням предметів угорською мовою і водночас висловили занепокоєння щодо повільних темпів впровадження раніше досягнутих домовленостей та наголосили, що мають власні напрацювання в освітній сфері. Пакет своїх вимог і документів вони передали пані Новосад.

Насамкінець зустрічі заступник голови ОДА Ольга Травіна анонсувала форум етнонаціональностей, який відбудеться 11-12 грудня в Ужгороді і запросила учасників нинішньої зустрічі взяти у ньому участь. Зокрема, на ньому і буде нагода продовжити обговорення теми освітнього процесу у національних школах Закарпаття.

Вже по завершенню зустрічі голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович у коментарі виданню «Kárpátalja» розповів, що точки зору щодо ключових питань залишилися незмінними:

«На думку пані міністр процес спрямований на ліквідацію освіти мовою національних меншин вже доконаний факт. Вони не готові змінювати прийнятий закон, і згідно рішення Конституційного суду вважають його остаточним. Розбіжність полягає і в тому, що на думку міністерства, вони вже виконали близько 90 % рекомендацій Венеціанської комісії, проте це далеко не так. Позиції щодо цього питання досить жорсткі – угорська громада Закарпаття не готова зректися свого законного права навчатися рідною мовою.

Під час обговорення ми підняли й декілька практичних питань, таких як навчальні плани для шкіл з угорською мовою викладання, забезпечення їх необхідними підручниками, словниками, які до цих пір ще не вирішені. В цій зустрічі був сенс, адже такі обговорення мають відбуватися й надалі. Основний висновок після сьогоднішньої зустрічі наступний: наші очікування, що після приходу до влади нового Президента Володимира Зеленського та політичної сили «Слуга народу» питання з освітою національних меншин все-таки вирішиться, все ж не отримали позитивного результату».

Ілдика Орос, у свою чергу, зауважила, що принесла на зустріч з пані міністр всі копії документів та методичних листів, що надсилалися до МОН, адже не була певна чи Ганна Новосад їх має.

Також пані Ілдіка зазначила наступне: «Проблема в тому, що немає політичної волі для розуміння того, що права національних меншин дійсно звузили. Пані міністр говорить про рішення Конституційного суду щодо конституційності мовного закону, однак ми з цим не погоджуємося, адже нас позбавили прав, якими ми володіли понад 150 років. Ми і далі будемо наполягати на тому, що кожен має право навчатися рідною мовою.

Якщо розпочнеться конструктивна робота, де до нас відноситимуться як до партнерів, прогрес стане можливим. Цього я сьогодні не відчула. Сподіватимемось, що в професійних та практичних питання все-таки відбудуться позитивні зрушення».

Ласло Зубанич додав, що позиція залишається незмінною: «Ми також наполягаємо на правах, які зосереджуються на викладанні рідною мовою, а не на викладанні рідної мови на всіх ланках. Ми тут дотримуємося спільної точки зору (разом із Василем Брензовичем та Ілдікою Орос – авт.), що на пропозиції представників національних меншин все-таки потрібно звертати увагу, адже ми теж зацікавлені у якісному вивченні державної мови».

Наступним етапом робочої поїздки для пані Новосад була зустріч із представниками ЗМІ Закарпаття. Під час неї очільниця МОН констатувала кілька положень, зокрема: «Для Уряду питання є однозначним – ми продовжимо імплементацію Закону «Про освіту» і тих рекомендацій, які надала Венеціанська комісія. Ми свою позицію будуємо на двох надважливих речах. Перше – нам важливо, щоб кожна дитина, незалежно від її місця проживання, етнічного походження й інших чинників, мала доступ до якісної освіти в Україні і володіла державною мовою, яка необхідна для нормального життя в українському суспільстві. Друге – Конституційний суд чітко сказав, що освітній закон є конституційним. Тому повертатися до різних припущень, нарікань чи інсинуацій ми не будемо». При цьому уточнила: «Право на навчання рідною мовою повністю у початковій школі, а також з ряду предметів у старшій школі, зберігатиметься».

У ході зустрічі пані Новосад торкнулася і питання НУШ (Нової української школи). Реформа у цьому напрямку продовжиться. Зокрема, міністерство виділяє 3,5 млрд гривень на освітній простір НУШ. Також планується контрактна система праці для директорів шкіл.

Нагально планують у міністерстві вирішити і проблеми із вбиральнями на вулицях у школах Закарпаття. А таких у нашій області ще 102. Також 16 мільйонів гривень будуть виділені на покращення харчоблоків та їдалень у освітніх закладах. Закарпаття чекають і дотації для будівництва опорних шкіл. Наша область у цьому показнику на останній сходинці, адже в нас таких шкіл немає взагалі. В планах виділити 600 млн гривень на будівництво таких шкіл. У цю суму входить і забезпечення перевезення школярів до школи.

Загалом під час візиту на Закарпаття Ганна Новосад відвідала ще Свалявський професійний будівельний ліцей, зустрілася з керівництвом та освітянами області в Ужгороді, де обговорила найбільш актуальні проблеми освіти в цілому та Закарпаття, зокрема.

Юрій КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ