Новий закон "Про мову" може звужувати права нацменшин

Бурхливу реакцію багатьох жителів Закарпаття викликало обговорення законопроекту «Про мову». Немає практично жодного, хто би не чув про «титри до фільмів та вистав!» мовами національних меншин.

І знову Закарпаття стає яблуком розбрату, адже саме в нашій області живе сила-силенна різних національностей. І, зазначу, живуть дружно, не сваряться, не чубляться на зразок «верховнорадівців».

Очікується нова, досі небачена українізація, якщо парламент усе ж таки вирішить прийняти найновіший мовний закон. Під загрозою угорська мова, культура, а також освіта мовою національної меншини, і не важливо, який із варіантів закону переможе на голосуванні. Василь Брензович, єдиний угорськомовний народний депутат, зазначив: «На закарпатських угорців очікує дуже гостра боротьба за захист своїх мовних прав».

Читайте також: Національно-культурні товариства Закарпаття: «Ми виступаємо не проти української мови, а за мовне розмаїття в Україні»

Варіанти мовного закону передбачають жорстку українізацію в багатьох напрямах суспільного життя, починаючи від офіційних справ і завершуючи культурними заходами національних меншин. З точки зору закарпатської угорської спільноти під найбільшою загрозою опинилася система освіти. Уже на рівні дошкільних закладів та шкіл угорська мова мала би вивчатися тільки на факультативних заняттях, а у вищих навчальних закладах застосовуватися виключно українська.

У свою чергу, такі зміни призвели би до закриття (ліквідації) Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ та угорського гуманітарно-природничого факультету Ужгородського національного університету. «Отців» законопроекту не цікавить навіть те, що все це суперечить міжнародним зобов’язанням нашої країни, проголошеній євроінтеграційній політиці. Серед іншого, законопроекти містять і багато інших абсурдних речей. До прикладу, всі культурні заходи національних меншин повинні мати переклад українською, а інформацію мовою нацменшин слід замінювати на аналогічного змісту українською. Або ще приклад: кількість екземплярів газет, виданих українською, має бути більшою, ніж мовою національної меншини. А ось і зовсім шокуючий момент: повинні би з’явитися мовні поліцаї, які стежитимуть за виконанням мовного закону громадянами.

Цікаво, якою мовою викладатимуть нашим закордонним гостям на медичному факультеті? А якою спілкуватиметься Войцех Бальчун, генеральний директор ВАТ «Укрзалізниця»?

Особи, котрі у 2014 році через Євромайдан потрапили до керівних посад, одразу взялися пропонувати скасування прийнятого за часів Януковича мовного закону, що захищав інтереси національних меншин. Саме через ці рішенні розпочалися відомі події в Криму та виникли проблеми на територіях Східної України, котра, як відомо, російськомовна. Спостерігаючи за подіями, що розгорталися, Олександр Турчинов, тодішній очільник держави, не підписав рішення парламенту про знищення існуючого Закону «Про мову». Пізніше й Петро Порошенко також не вважав за правильне відмінити його й не поставив свого підпису. Але тепер закон перебуває на розгляді в Конституційному суді, а через декілька днів його таки можуть скасувати.

Василь Брензович також передбачає важкий рік. Він розповів, що в країні, де близько 25% жителів не українці, а для близько 50% українська мова не є рідною чи принаймні не найчастіше вживаною, не можна настільки зарозуміло й нав’язливо вирішувати мовне питання, бо це призведе до ще більшої напруги в суспільстві.

На законопроект відреагував і Геннадій Москаль, губернатор Закарпатської області. Він, як завжди, висловив чіткий погляд на ситуацію: «Я би сказав тим народним депутатам, що підписали цей проект: «Навчіть саму Верховну Раду, Кабінет Міністрів розмовляти державною мовою. Не на часі це питання». І додав: «Виконуйте закон про державну службу, там чітко написано: обов’язкове володіння державною мовою. Що ви набираєте якихось африканців, грузинів, поляків… Що ви пропонуєте нам, коли більшість Верховної Ради говорить російською мовою. Для чого робити соціальні збурення серед тієї частини населення, яка ідентифікує себе як національні меншини. Інакше як провокацією я це назвати не можу. Проблема не в нас на Закарпатті. Це з головами в Києві непорядки».

До слова, 26 січня народний депутат України, голова ТУКЗ – КМКС Василь Брензович разом з народним депутатом України, президентом Асоціації болгар України Антоном Кіссе та головою Комітету закордонних справ парламенту Угорщини Жолтом Нейметом у рамках засідання Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі зустрілися з президентом ПАРЄ Педро Аграмунтом. Українські депутати розповіли про ситуацію, в якій наразі перебувають національні меншини України, зокрема про ті законопроекти, що надійшли до Верховної Ради. У свою чергу, президент ПАРЄ погодився зі сказаним і пообіцяв, що надалі стежитиме за дотриманням Україною своїх міжнародних зобов’язань.

Cофія ПЕКАРОВИЧ