На Закарпатті розгорається черговий земельний скандал. Земельні ділянки поблизу села Велика Добронь, що перебували у приватній власності закарпатців із 2002 року, були повторно виділені зовсім іншим людям.
Захистити власність мешканців села Велика Добронь намагається депутат Верховної Ради України Василь Брензович. У своєму офіційному зверненні до голови Національної поліції Закарпаття, обласного прокурора та Держгеокадастру він просить пояснень щодо дій Головного управління Держгеокадастру області.
Василь Брензович у своєму поданні пише, що депутат Воловецької районної ради Олександр Соломко надіслав до нього звернення з клопотанням про вжиття заходів з перевірки законності та скасування наказів, виданих Головним управлінням Держгеокадастру області. З листа Олександра Соломка та доданих до нього документів стає зрозумілим, що в кінці квітня 2016 року своєю постановою ця структура надала дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в селі Велика Добронь Ужгородського району. Згадані ділянки, які разом займають 29 гектарів, у документах Держгеокадастру зазначені як державна власність. Однак ще в листопаді 2002 року керівник Ужгородської РДА постановою № 439 передав ці землі в приватну власність працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього було виготовлено 338 державних актів старого зразка, але їх не ввели в електронну систему Державного земельного кадастру. Однак сьогодні виявилося, що зазначені землі у квітні цього року були виділені зовсім іншим людям, у тому числі жителям Львівської та Волинської областей.
З огляду на ці факти та з метою захисту прав землевласників – мешканців села Велика Добронь, Василь Брензович у своєму поданні просить керівників правоохоронних органів і земельного кадастру вжити невідкладних заходів з перевірки законності видачі вищенаведених наказів Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області. У свою чергу, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто заявив: «Ми з нетерпінням чекаємо пояснень від керівника Держгеокадастру, чому вони надали приватні земельні ділянки іншим людям, зокрема не уродженцям Закарпаття, і скільки таких ділянок ще було виділено».
Водночас депутат Воловецької районної ради Олександр Соломко в коментарі «Карпатському об’єктиву» наголошує, що ці землі знаходяться у власності громадян. «А наше Головне управління, не знаючи чи не бажаючи знати, зареєструвало поверх цих ділянок свою власність. Чому це відбулося? Бо в людей державні акти старого взірця. Тобто вони є дійсні, але їх не можна знайти на публічній кадастровій карті України. Я вважаю, що Головне управління багато чого не бачить, і ми ще почуємо чимало таких речей, коли просто не хочуть бачити. А ще в мене підозра, що кваліфікація нинішніх працівників, включаючи керівництво нашого Держгеокадастру, не витримує жодної критики. Прийшли люди, які не здатні ні аналізувати, ні думати стратегічно, ні по-державному. Я стверджую офіційно, що вони прийшли банально красти землю, тому особливо «не заморочуються», не аналізують дані, не обробляють інформацію, на місця не ходять. Наприклад, ці земельні ділянки обробляються, хоча й не всі. І це видно на публічній кадастровій карті (показує карту, де дійсно бачимо оброблювані ділянки, – авт.). Отож якби хотіли знайти інформацію, то знайшли б. Я ж знайшов. А зараз я чітко встановив факт кримінального злочину. Адже є приватна власність. Уявіть собі, що хтось прийде до вас додому і скаже: «Це моє!» – стверджує Олександр Соломко. Більше того, за його словами, «землі роздали так, що, наприклад, одній людині передали ділянку, яка є у власності 8 місцевих мешканців».
«У зв’язку з цим я хочу домогтися, аби сьогодні якимось рішеннями заборонили ГУ Держгеокадастру області розпоряджатися земельними ділянками, допоки не буде наведено порядок. Тобто «заморозити…» Уже й губернатор добивався цього, і перевірки всілякі були, але потім якось воно все затихає… Таке бездумне господарювання врешті призведе до непоправних наслідків. До речі, я був у Головному управлінні обласного Держгеокадастру і спілкувався з ними, щоправда, неофіційно. Мені дали зрозуміти, що якщо там є порушення, нехай люди звертаються в суд. А зараз вони нічого відміняти не збираються», – каже Олександр Соломко.
У ході нашого розслідування редакція «Карпатського об’єктива» отримала офіційний коментар у письмовій формі від керівника ГУ Держегеокадастру в Закарпатській області Богдана Хранюка. У ньому, зокрема, ідеться, що «на думку Головного управління, ці звинувачення не є правдивими та достовірними і в цілому не відповідають дійсності, виходячи із наступного. При погодженні питань, пов’язаних із виділенням земельних ділянок фізичним та юридичним особам, Головне управління при реалізації своїх повноважень керується положеннями чинного законодавства. При підготовці наказів Головного управління про надання дозволів на розробку документації із землеустрою стосовно земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту, враховується інформація, надана відповідним управлінням Держгеокадастру в районах. Разом з тим роз’яснюємо, що у 2013 році були проведені роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Земельні масиви на території Великодобронської сільської ради Ужгородського району були інвентаризовані, прийняте відповідне розпорядження Ужгородською РДА щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів та подальшого затвердження зазначеної документації із інвентаризації. У публікації (в пресі авт.) наводяться факти накладання на зазначену земельну ділянку державних актів на право власності на землю «старого взірця». Для земельної ділянки місцезнаходження визначається за її координатами (точніше за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив’язці до існуючої геодезичної мережі. Місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні (складання проекту землеустрою чи технічної документації). Земельні ділянки, право власності на які посвідчено державними актами «старого взірця», не внесені до Державного земельного кадастру, без прив’язки до геодезичної мережі.
Отже, при реалізації повноважень Головне управління прийняло 15 наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зокрема учасникам АТО. Ці земельні ділянки підібрані за погодженням Великодобронської сільської ради, що підтверджується відповідними листами. Разом з тим при отриманні звернень громадян про приватизацію земельної ділянки Головне управління кожного разу звертається до органу місцевого самоврядування для одержання та врахування його позиції при прийнятті рішень. У той же час наявність дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не означає надання їх у власність, а є підставою для формування земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку виникає після затвердження документації із землеустрою, прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність та реєстрації права власності громадян на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав. Звертаємо увагу, що реалізація права громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок не обмежується реєстрацією їхнього місця проживання», – ідеться в коментарі керівництва Головного управління Держегеокадастру Закарпатської області, повний текст якого ви можете прочитати тут.
Також ми звернулися до голови сільської ради Великої Доброні Івана Попки, котрий пояснив, що про дану ситуацію дізнався із преси. За його словами Головне управління Держегеокадастру області не зверталося до сільської ради Великої Доброні для врахування її позиції перед наданням дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність вищезгаданих земельних ділянок. Відповідна сільська рада нічого подібного не погоджувала. «У людей на руках є державні акти на ці землі, як ми могли щось подібне погоджувати? Ми учасникам АТО не можемо знайти ділянки, а ту мешканці інших областей… Сьогодні ми проводимо інвентаризацію земель у межах села. Окрім того, близько двох тижнів тому написали листа у Головне управління Держегеокадастру області, аби вони спочатку провели інвентаризацію земель а потім виділяли» – каже Іван Попка і стверджує, що про інвентаризацію 2013 року нічого не знає, оскільки працює головою сільської ради з 1 листопада 2015 року.
А тим часом на скандал відреагували в Закарпатській обласній раді. Так, 2 червня відбулося засідання двох постійних комісій облради, зокрема і з питань агропромислового комплексу, розвитку села, адміністративного та земельного устрою. На засіданні уважно обговорили наболілі земельні питання, у тому числі врегулювання погодження документації із землеустрою та вирішення земельних спорів. Отож постало питання і про ситуацію, що склалася в селі Велика Добронь. У ході засідання керівник ГУ закарпатського Держгеокадастру Богдан Хранюк знову посилається на те, що у 2013 році згадані ділянки за пропозицією сільради були інвентаризовані як землі сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі. А відповідно до чинного законодавства, місцеві громади розпоряджаються земельними ділянками в межах населених пунктів. Далі – це землі державної власності, де за погодженням із сільрадою й було виділено ділянки учасникам АТО.
Щоб розібратися по суті, перший заступник голови облради Йосип Борто попросив підготувати інформацію про дійсний стан справ земельних відносин в області та запропонував скористатися цікавою ініціативою колег постійної депутатської комісії з питань транскордонного співробітництва й провести виїзне засідання комісії з питань агропромислового комплексу на базі Великодобронської сільради. Також він наголосив, що законопроект, який надасть право громадам розпоряджатися землею за межами населених пунктів, уже пройшов перше читання в парламенті.
Та наступного дня, 3 червня, Закарпатську область знову сколихнув корупційно-земельний скандал. Обласна прокуратура спільно з управлінням СБУ викрила злочинну схему одержання неправомірної вигоди посадовцями Держгеокадастру в Закарпатській області. Наразі встановлено, що чиновники через посередника вимагали в місцевого підприємця 25 тисяч доларів США за сприяння в безоплатному виділенні земельної ділянки площею 25 га в Ужгородському районі для ведення сільського господарства. Правоохоронці затримали посадовця та посередника в ресторані одного з готелів Ужгорода після отримання частини суми в розмірі 5 тисяч доларів. Наразі проводяться обшуки в затриманих та інших чиновників, причетних до корупційної схеми.
У той же час перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто в коментарі «Карпатському об’єктиву» розповів, що проблемна ситуація із землею біля Великої Доброні обов’язково буде винесена на розгляд депутатів Закарпатської обласної ради вже на наступному пленарному засіданні, яке відбудеться 14 червня. На наше запитання, чи можуть депутати тимчасово «заморозити» виділення земельних ділянок Головним управлінням Держгеокадастру Закарпаття, Йосип Борто відповів, що, на жаль, облрада не має повноважень приймати подібні рішення. «Та з іншого боку, ми не можемо терпіти такий безлад, тому, зокрема, готуємо звернення депутатів облради до Держегеокадастру і плануємо поставити його на голосування в обласній раді».
Також необхідно зауважити, що незважаючи на вичерпні пояснення в. о. начальника ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, залишається незрозумілим, як могла виникнути подібна ситуація. Керівник структури посилається на те, що ці рішення були узгоджені з місцевою радою й згадані земельні ділянки інвентаризовані у 2013 році та перебували в державній власності. Однак у людей на руках є документи, які підтверджують їхнє право на власність цими земельними ділянками ще з 2002-го. Кажуть, причина в тому, що акти старого зразка й не були внесені до публічної кадастрової карти України. Але ж ідеться про приватну власність, яка до того ж зафіксована відповідними документами. А внесення чи невнесення до публічної кадастрової карти, за законом, не може бути приводом для відчуження землі або зміни власників. Більше того, подібний прецедент загрожує тим, що будь-який власник земельної ділянки, котрий не вніс її до публічної кадастрової карти України, може таким самим чином втратити свою власність. А на питання, хто винен, чиновники будуть посилатися на недосконалість законодавства…
Також на цьому фоні вельми підозрілим є надання земельних ділянок розміром по 2 гектара, та ще й мешканцям інших областей. Загальновідомим є факт, і він неодноразово озвучувався обласною владою в різні роки, що наш край є малоземельним регіоном чи не з найбільшим в Україні дефіцитом придатної для ведення селянського господарства землі. Це враховується при виділенні земельних ділянок, у тому числі учасникам АТО. Так, на початку року начальник відділу землеустрою І.Хижняк, посилаючись на цей факт, повідомила, що «виділити по 2 гектара землі в Закарпатській області кожному учаснику АТО просто фізично неможливо. У зв’язку з цим, аби землі вистачило всім, виділяють по можливості менші земельні ділянки, величина яких визначається органами місцевого самоврядування». Виходить, на початку року по 2 гектара виділити було неможливо, а вже через декілька місяців саме такі земельні ділянки виділили, у тому числі мешканцям інших областей. Цікаво, скільки гектарів отримали закарпатські воїни АТО у Львівській області чи інших регіонах, де, до речі, зовсім немає такого дефіциту придатної для обробки землі?
Ураховуючи все вищесказане, залишається тільки сподіватися, що мешканці Великої Доброні таки зможуть відстояти свою власність. Інакше саме поняття «приватної власності» в Україні, на нашу думку, буде поставлено під сумнів. Так чи інакше, ми будемо стежити за розвитком ситуації.
Руслан ФАТУЛА