Якою має бути візія Ужгорода – обговорювали у міськраді

Як сформулювати візію Ужгорода – філософію і глибоку концепцію, коротку та всеоохоплюючу ідею бажаного майбутнього міста – вирішували під час чергового засідання з підготовки Стратегії розвитку обласного центру Закарпаття до 2025 року.

До роботи долучилися також нові учасники – представники ГО “Закарпатська асоціація територіальних громад” та Клуб молодих реформаторів, яких зараз об’єднує навчання у “Школі майбутніх мерів”.    

Наприклад, візію Івано-Франківська визначили як “Тепле місто”, концепт передбачає перетворення його на одне з найпрогресивніших міст України. Львів позиціонувався як “Відкрите місто”, а команда міського голови торік представила дещо інше формулювання: “Львів – місто, в якому хочеться жити”.

Один із учасників зібрання в Ужгородській міськраді запропонував вкласти у візію Ужгорода концепт, що Ужгород – місто, де генеруються можливості для створення нових робочих місць, але без негативного впливу на міське середовище, зокрема, так би мовити, без брудної промисловості.

Звучала також пропозиція вкласти у формулювання ідею  міста для старожилів, адже це означає, що якість життя в усіх аспектах, у тому числі й у медичному забезпеченні, дуже високі.

Проте найбільшу підтримку попередньо отримало формулювання “Ужгород – місто без кордонів”. Відзначалося, що поняття дуже ємне. У ньому відображається і те, що Ужгород готовий об’єднуватися з іншими територіальними громадами, і те, що долається затиснутість міста  кордонами, горами, безземеллям, що у місті немає “кордонів”, які перешкоджають фізичному пересуванню чи втіленню ідей, Ужгород відкритий для гостей та інвесторів, зрештою, що Ужгород не має кордонів у співпраці та дружбі з європейськими сусідами, а також багато іншого.

Звучало, що під сформовану стратегію мають плануватися і видатки з бюджету, адже документ нарешті потрібно зробити такий, який би втілювався, а не ліг ще одним аналітичним напрацюванням на полиці та у шухляди. Відзначалося: місто має більш ніж тисячолітню історію і тому планування на десятиліття – лише маленька частка, але воно дуже потрібне, щоб розуміти, яка мета і напрям руху розвитку Ужгорода, до чого прагнути, щоб зробити місто і життя у ньому кращим, щоб Ужгород-2016 та 2025 якісно відрізнялися.

Йшлося, що потрібно добре вивчити і врахувати досвід сусідніх міст – Кошице, Львова, Ніредьгази тощо. Учасники “Школи мерів” розповіли, що вони незабаром поїдуть до Польщі, де вивчатимуть досвід – успіхи і помилки, невдачі стратегічного планування міст цієї країни.

Бурхливо обговорювали також необхідність залучення зовнішніх незалежних вузьких фахівців, можливо, модератора напрацювання Стратегії, який би об’єднував і скеровував зусилля та напрацювання всіх місцевих учасників розробки документу. Відзначали і необхідність розширення пулу розробників через залучення якомога ширшого кола ужгородців, активістів, науковців і навіть школярів.

Ще один обов’язковий елемент у підготовці Стратегії, котрий підтримали одностайно – проведення фахового соціологічного дослідження, у тому числі з використанням формату відкритого інтерв’ю, тобто, коли потрібно не просто підтримати один із запропонованих варіантів, а дати свої пропозиції.

Міський голова Богдан Андріїв розповів про масштабні 3 кроки, які у разі схвалення, дадуть значний поштовх розвитку Ужгорода. Насамперед, міський водоканал виходить на фінішну пряму перемовин із Європейським інвестиційним банком. Ідеться про залучення на вигідних європейських умовах під дуже низькі відсотки грошей на реконструкцію мереж і придбання обладнання для забезпечення якісного водопостачання, скорочення втрат води через витоки на шляху до споживачів.

Також більше 5 мільйонів євро планується залучити для серйозного переобладнання з метою енергозбереження міських комунальних будівель, у тому числі шкіл, садочків.

Богдан Андріїв повідомив також: нещодавно під час погоджувальної ради керівників фракцій міськради досягли попередньої домовленості, що на території колишнього “Зеленгоспу” (вул. Ів.Франка – Гленца) збудують школу на 1000 місць і садочок на 300. Нагадаємо, в Ужгороді освітні заклади не будувалися вже кілька десятиліть, гостро не вистачає місць у дитсадках, із багатьох мікрорайонів дітям дуже далеко до навчальних і виховних установ. Для будівництва будуть намагатися залучити державні кошти, бо самостійно Ужгород не має ресурсів для такого масштабного задуму. Попередня домовленість про підтримку вже звучала під час робочого засідання комітету Верховної Ради, яке нещодавно провели на Закарпатті.

Голова робочої групи з формування Стратегії, перший заступник міського голови Іштван Цап укотре наголосив: міська влада для формування Стратегії розвитку Ужгорода максимально дала карти в руки громадськості, чекає пропозицій, є партнером, який забезпечує ресурсну підтримку і зацікавлений у підготовці якісного документу, реального для втілення у життя.

Богдан Андріїв також подякував усім, хто зібрався, працює над розробкою Стратегії, за щире прагнення зробити місто кращим, за час і зусилля, які вони присвячують такій дуже важливій роботі, інформує Ужгородська міса рада.