Яким чином буде працювати нова виборча система під час проведення місцевих виборів на Україні 25 жовтня 2020 року

Новий Виборчий кодекс, який вступив у дію 1 січня цього року запровадив закриті виборчі списки, імперативний мандат для депутатів та ще й змінив правила гри за 100 днів до дня голосування. Але закон є закон і потрібно виходити з того що маємо.

Проте дуже багато пересічнийх громадян лякає саме поняття чогось нового, а тим більше у царині законодавства, та ще й виборчого. Тож, як працюватиме нова виборча система пояснимо на прикладі виборів до Закарпатської обласної ради.

Тож, візьмемо загальне число народних обранців, а це 64 депутати і поділимо на цифру «10», і отримаємо цифру «6», тож, це означає, що у Закарпатській області буде 6 виборчих округів. В інших адміністративно-територіальних одиницях система визначення округів аналогічна, кількість депутатів так само буде ділитися на цифру «10».

Як відомо, згідно закону, виборча квота рахується від кількості голосів, які отримала партія, яка подолала 5%-й бар’єр. А у Закарпатті за політичні партії, які пройшли до обласної ради у 2015 році віддали свої голоси 339 051 виборців (усього голосів за партії було 439 702 – авт.). Таким чином, 339 051 голосів ділимо на 64 депутатських мандати і отримуємо виборчу квоту 5279 голосів.

Рухаємося далі – теоретично політична партія «XYZ» висуває до Закарпатської облради єдиний виборчий список по рейтингу із 60 кандидатів у депутати. Кожен з цих кандидатів має бути включений у регіональний виборчий список, а це виходить по 10 кандидатів у середньому на 1 виборчий округ, які мають у регіональному виборчому списку свої порядкові номери. Таким чином, потенційний виборець в окрузі у виборчому бюлетені голосує за партію і ставить номер пріорітетного кандидата у квадратику поруч.

Якщо якась політична партія отримала у виборчому окрузі 18 290 голосів виборців, то цю кількість необхідно поділити на виборчу квоту 5297 голосів, а це виходить 3,45 і означає, що від цього округу до облради потраплять 3 народні обранці. Ще 0,45 квоти означає, що 2399 голосів є нерозділеним і переходять в єдиний виборчий список. Аналогічно буде в інших округах.

І, тут логічно виникає питання: Як визначатиметься порядковість кандидатів на окрузі? Спершу будуть розташовані кандидати, у яких кількість отриманих голосів більше 25% виборчої квоти, тобто більше 1325 голосів. Потім ідуть кандидати, які отримали менше 1325 голосів у черговості, яка була визначена політичною партією (відповідно до рейтингового списку).

До прикладу:

• Шевченко К.К. – 964 голосів (№1 у списку)
• Франко П.П. – 1460 голосів (№2 у списку)
• Косач С.С. – 1300 голосів (№3 у списку)
• Мункачі І.І. – 3512 голосів (№4 у списку)
• Донцова А.А. – 750 голосів (№5 у списку)

Тобто порядковість кандидатів після виборів в окрузі буде таким:

• Мункачі І.І. – 3512 голосів, (більше 25% виборчої квоти)
• Франко П.П. – 1460 голосів (більше 25% виборчої квоти)
• Шевченко К.К. – як №1 у рейтинговому списку (менше 25% виборчої квоти)
• Косач С.С. – як №3 у рейтинговому списку (менше 25% виборчої квоти)
• Донцова А.А. – як №5 у рейтинговому списку (менше 25% виборчої квоти)

Таким чином, у підсумку до обласної ради проходять наступні кандидати: Мункачі І.І., Франко П.П. і Шевченко К.К.

А усі нерозділені голоси ідуть до корзини єдиного виборчого списку. Туди ж ідуть усі голоси віддані за політичну партію, які вона набрала округах, де не було досягнуто виборчої квоти.

До прикладу, політична партія «ХYZ» має 17 901 нерозділений голос з усіх округів. Це, у свою чергу означає, що з єдиного виборчого списку до ради потраплять ще 3-є депутатів (17 901 голос ділимо на виборчу квоту у 5297 голосів).

При цьому кандидати, які були обрані в округах, не враховуються при розподілі мандатів за єдиним виборчим списком.

karpat.in.ua