Представники владних структур відвідали постраждалі від градобою населені пункти Закарпаття. ФОТО

Наш край вкотре настигла лихо, яке визнано стихією регіонального рівня, – проливний дощ із сильним градом, що пронісся чорною хмарою через низку районів. Із 50-ти потерпілих населених пунктів краю 27 припадає на Виноградівський район. Тут пошкоджено 5 тисяч будівель: школи, дитсадки, клуби, амбулаторії і людські оселі. Найбільшої шкоди завдано смт Королево, селам -Теково, Веряця та ін.. Тут у біді опинилося 90 відсотків населення.

Учора, 23 червня, керівництво області виїхало на місця. У сільських радах відбувалися зустрічі з сільськими депутатами, сільським активом, потерпілими. Серед учасників зустрічі були такі, що запитували сходу, мовляв, ви привезли нам гроші? Інші дякували за підтримку та ділились пережитим.

Керівництво зі свого боку розповіло людям, що уже з резервного фонду області виділено півтора мільйона гривень. Один мільйон скеровано на Виноградівський район, 500 тисяч гривень – на Хустський. У районах проходять позачергові сесії, на яких також виділяються кошти на допомогу постраждалим. Приміром, депутати Виноградівської райради скеровують на ці цілі з резервного фонду 100 тисяч гривень та з коштів залишку – до півтора мільйона гривень, що дає змогу оперативно зреагувати на найгостріші потреби громадян, повідомила «Карпатському об’єктиву» прес-служба обласної ради.

Звісно, цих коштів замало аби покрити всі збитки від стихії, які вимірюються, за попередніми підрахунками, чималою сумою – близько 70 мільйонів гривень. Та після результатів спеціальної комісії, яка працює на місцях, на підставі підписаних актів обстеження кожної будівлі, збитки будуть компенсовані людям. Крім того, за підсумками півріччя буде також надана допомога з вільних залишків області та районів за результатами перевиконання бюджету за півріччя.

– Ми з Генадієм Генадійовичом краю звернулися до Кабінету Міністрів з проханням виділити 50 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків градової стихії на Закарпатті, – мовив в.п. голови голови облради Йосип Борто. – Після остаточних підрахунків Кабінет Міністрів цю суму скорегує і всі збитки будуть компенсовані.

Та сьогодні обласна влада виділяє живі кошти на матеріальну допомогу, яку казначейство вже розподілило в райони. Райони розподілять у сільські ради. Оскільки на місцях знають найліпше, хто потребує її в першу чергу. Сьогодні-завтра сільські ради роздадуть її людям на руки.

А люди зі свого боку скаржилися, що вже рвучкі підприємці завищили ціну на будматеріали. Перший заступник голови РДА, депутат облради Наталія Костелеба-Веремчук інформувала, що держадміністрація провела нараду з участю представників силових структур, податкової адміністрації, на яку було запрошено саме таких підприємців. І за результатами запротокольовано застереження щодо підвищення цін на будматеріали для потерпілих. Якщо такі факти будуть виявлені і підтверджені, то таких бізнесменів чекають серйозні санкції. Також створено кабінет безоплатної юридичної допомоги при РДА.

Тепер сільські депутати роблять обходи дворогосподарств, складають акти. Їм на підмогу відправлено фахівців управління житлово-комунального господарства ОДА, а також виконавчого апарату облради для надання правової допомоги.

Щодо дитсадків, шкіл і амбулаторій, то таким надаватиметься допомога за іншими програмами.

Цікавилися постраждалі і можливістю надання безвідсоткових кредитів. Було роз’яснено, що безвідсотковий кредит – це неможливо, основна вигода кредиту – відсотки. Жоден банк не працюватиме собі в ущерб. Та влада шукатиме й інші варіанти підтримки. Буде проведено переговори із керівником Обласної цільової програми «Власний дім», яка передбачає надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам на селі.

По ходу було оглянуто пошкоджені будівлі. В основному вони накриті шифером, що нині нагадують решето. На окремих дахах вже повним ходом ведуться ремонтні роботи. Спеціалістами наголошувалося, що треба відходити від таких покрівель, бо вони не надійні та ще й шкідливі для здоров’я людини через вміст азбесту. Інше діло – металочерепиця. Їй не страшні ні спека, ні морози, ні дощі і навіть гради.

Йшлося і про те, що люди повинні навчитися страхувати своє приватне майно. Тоді за стихії не доведеться чекатиме допомоги збоку. Бо через страхову компанію матимуть змогу невідкладно вирішувати всі свої проблеми. А держава займатиметься державними установами.

– Усе почалося зранечку з раптової темряви, сильного гулу – так гуркотять вантажні поїзди. І раптом наче урвалася хмара, з якої посипалися великі білі льодяні кулі у розмір курячого яйця, та такого удару, що прошивав вікна, шифер і, навіть, скло на автомобілях, – розповідала Ірина Роман із Королева. Єлизавета Уйфолуші та Мальвіна Бірюкова із Текова казали, що все відбувалося якихось чотири – п’ять хвилин, але вони здалися вічністю. «Ми думали, що це бойові кулі по нас сиплють», – казали жінки та журилися, аби лише не випав дощ.

– Ми не залишимо людей у біді, максимально використаємо можливості обласного та районних бюджетів. На жаль, цих коштів недостатньо. Тому тільки з допомогою уряду зможемо допомогти постраждалим від стихії в адекватній мірі. Та просимо людей зберегти спокій і витримку, бути згуртованими. Сварки, непорозуміння не допоможуть у вирішенні проблем і ні до чого доброго не приведуть, – підсумував Йосип Борто.