День Дунаю закарпатці відсвяткували на баржі між Україною та Угорщиною

29 червня – міжнародний день Дунаю, однієї з найбільших водних артерій світу. Щороку, з нагоди цього свята, в усіх країнах басейну річки, проходять численні фестивалі, громадські зустрічі, освітні акції, які спонукають людей з різних куточків Європи продемонструвати екологічну єдність та відповідальність.

День Дунаю в Україні традиційно святкують в басейні річки Тиси – молодшої сестри Дунаю. Цьогоріч святкування відбулися на українсько-угорському кордоні поблизу села Галабор, що на Берегівщині та угорського села Тисакород.

Офіційне відкриття свята відбулося на баржі – посеред Тиси. В урочистостях взяли участь: заступник державного секретаря з питань зайнятості та водного господарства МВС Угорщини Гоффманн Імре, генеральний директор Головного державного управління водного господарства Угорщини Шомйоді Балаж , заступник генерального директора Головного державного управління водного господарства Угорщини Ланг Іштван, виконавчий секретар Міжнародної Комісії із захисту річки Дунай Завадський Іван, виконувач обов’язків голови Державного агентства з водних ресурсів України Ірина Овчаренко, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, представники дипломатичних установ та інші офіційні особи.

«День Дунаю ми святкуємо вже десять років поспіль. Відомо, що Тиса – це  найбільша притока Дунаю. Зазвичай, у нас не читають лекцій і не виступають вчені. У цей день ми намагаємося привернути максимальну увагу молоді до проблем річки Тиса, – розповів начальник басейного управління водних ресурсів р. Тиса Володимир Чіпак. – Що змінилося за ці десять років? Тішить те, що у верхів’ї Тиси говорити про катастрофу забруднення не доводиться. Традиційно наші води залишаються чистими. Що стосується протипаводкового захисту, то похвалитися, на жаль, нічим. Вже три роки ми фактично не здійснюємо жодних протипаводкових заходів, оскільки це не фінансується з державного бюджету».

На Закарпатті роками говорять про необхідність будівництва польдерної системи на Закарпатті, однак далі розмов справа не йде.

Натомість, угорці побудували на своїй території водозахисні споруди. У місцях, де були прориви дамб, вони влаштували польдери (спеціальну територію для відведення води під час паводків), які в пікові підйоми паводкової хвилі спроможні понизити рівень води в Тисі до двох метрів.

Гроші на ці гідротехнічні споруди виділив Євросоюз.

Заступник з технічних питань голови водного господарства Угорщини Ланг Іштван розповів, що Угорщина всіляко намагається сприяти, аби роботи з будівництва дамб та польдерів велися і в Україні.

«Ми розуміємо, що наші системи взаємопов’язані з українською стороною.

Тож прорив дамб може бути будь-де і будь-коли, тому ми повинні завжди бути до цього готовими. Наразі ми шукаємо додаткові джерела фінансування, аби виконувати роботи і на українській стороні», – зазначив Ланг Іштван.

Ще одна проблема – це сміття, яке після паводків на Закарпатті пливе до Угорщини цілими «островами».

«Найбільша проблема  – це звичайно пластикові пляшки. Їх прибуває дуже багато. Ми боремося з цим таким чином, що намагаємося концентрувати усе це сміття в одному місці – містечку Кішкьо. Там постійно відбуваються очищувальні роботи та беруться проби води», – розповів посадовець.

Культурно-розважальна програма свята була досить насиченою. Діти з обох країн розмальовували гіпсові рибки у рамках акції «Тисянська риба бажань», а дорослі – куштували різноманітні традиційні страви приготовані на вогні.

Наприкінці святкувань відбулася урочиста передача керівництву села Галабор шести контейнерів для роздільного збору сміття.

 Христина БІКЛЯН, фото автора

Відео: Дмитро Мись