Невдалий переворот у Туреччині: що це було?

Збройний заколот почався в Туреччині ввечері 15 липня. Група військових заявила, що бере управління країною у свої руки, аби забезпечити дотримання конституційних прав громадян.

До ранку турецькому уряду вдалося відновити контроль над ситуацією в країні.

      Кривава ніч заколоту

Будівлю турецького парламенту в Анкарі обстріляли з танків, а по штабу національної розвідки гатили з військових вертольотів. Главу Генерального штабу Хулусі Акара, а також багатьох інших офіцерів захопили в заручники й утримували в будівлі відомства в Анкарі. В ефірі Турецької державної телекомпанії оголосили про введення військового стану та комендантської години по всій країні.

У ЗМІ з’явилися повідомлення, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган покинув батьківщину, і навіть безуспішно намагався знайти притулок у Німеччині. Однак згодом Ердоган повідомив, що знаходиться в країні й закликав турецьких громадян виходити на вулиці на підтримку демократії. Журналістка тримала в руках мобільний телефон, за допомогою якого було налагоджено відеозв’язок з президентом. Багато турків, послухавши свого лідера, посеред ночі вийшли на вулиці столиці, де патрулювали військові. Люди йшли проти солдатів, лягали під танки… і врешті армійці відкрили вогонь на ураження.

За останніми даними, у ході невдалого військового перевороту загинуло 265 осіб. З них 104 бунтівники, решта жертв – цивільні. 20 чоловік брали участь у зіткненнях на боці бунтівних військових. Кількість поранених оцінюється в 1500 осіб, повідомляє Російська служба ВВС. Пізніше стало відомо, що заколотники нібито хотіли вбити чи захопити президента Ердогана, однак той за півгодини до нападу військових устиг покинути готель у Мармарисі.

Усього після повстання влада Туреччини заарештувала вже близько 6 тисяч осіб, включаючи високопоставлених військових, повідомив міністр юстиції країни Бекіра Боздага й зазначив, що «судовий процес продовжать, тому можуть бути інші затримання», пише РБК. Серед затриманих генерал Адем Худути, командувач армії, яка займається охороною кордонів Туреччини з Сирією, Іраком та Іраном, генерал Каміль Озхан Озбакир, командувач гарнізону Денізлі та 11-го полку спецпризначення, генерал ВПС Туреччини Хакан Еврім та ще понад 50 високопоставлених військових.

Свої пости втратили 2745 суддів різних рівнів, включаючи суддю Верховного суду країни Альпарслана Альтана. Також звільнено 8 тисяч поліцейських, повідомляє Reuters. За даними джерел видання в одній зі спецслужб Туреччини, їх підозрюють у підтримці учасників перевороту.

         Хто винен?

Із самого початку путчу в Туреччині, з’являлася різна й доволі суперечлива інформація про його організаторів. Так, спершу ЗМІ назвали керівником військового перевороту голову Народно-республіканської партії (НРП) Туреччини Кемаля Кілідароглу. Згодом у деяких виданнях лідером путчу визнали полковника Мухаррема Косе. Потім з’явились імена інших нібито організаторів: полковника Мехмета Огуза Аккуса, майора Еркана Агина й підполковника Догана Уйсала. Досить дивно з огляду на те, що за участь у перевороті заарештовували генералів.

Через деякий час турецька влада оголосила організаторами заколоту офіцерів ВПС і військової поліції. Було розпочато розслідування справи про спробу військового перевороту, влаштованого членами терористичної організації ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена. Президент Ердоган відкрито звинуватив прихильників Гюлена в організації заколоту і навіть поставив вимогу перед США видати проповідника турецькій владі або депортувати.

Ердогана підтримали й інші турецькі політики. Зокрема мер Анкари Мелиха Гекчек в ефірі CNN Turk заявив, що пілот, котрий збив російський літак, брав участь у заколоті та був членом організації проповідника Фетхуллаха Гюлена. Більше того, за його словами, нібито саме ця організація, яку офіційна Анкара називає «паралельною державою», зіпсувала відносини Туреччини з РФ. «Учора в мене був гість з Росії – радник Путіна. Він тієї ж думки», – заявив Гекчек, не уточнивши ім’я цієї цікавої особи.

Однак сам Фетуллах Гюлен, який емігрував до США після конфлікту з Ердоганом, одразу відкинув звинувачення турецької влади в організації спроби перевороту. Більше того, у перші години путчу він засудив дії заколотників, передає DW. У його заяві, яку транслюють ЗМІ, йдеться, що влада може бути отримана тільки шляхом вільних і чесних виборів, але не силою.

Трохи згодом імам Гюлен зробив резонансну заяву, що заколот у Туреччині міг бути постановочним, передає Reuters. Зокрема він зазначив: «Є ймовірність того, що спроба перевороту в Туреччині могла бути зрежисована. Схоже, у них немає терпимості до будь-якого руху, будь-якої групи, будь-якої організації, котра не перебуває під їхнім повним контролем».

Однак 18 липня в мережі з’явилося відео, на якому видно переписку у WhatsApp нібито одного з офіцерів, підозрюваного у спробі держперевороту в Туреччині. Стає зрозуміло, що заколотники були причетні до організації Гюлена. У переписці названо імена організаторів та учасників невдалого перевороту, розкриваються плани його проведення, передає Daily Sabah. У листуванні заколотників також підтверджується, що головним організатором і натхненником путчу був колишній головнокомандувач військово-повітряних сил Туреччини Акин Озтюрк, повідомляє Al Jazeera. Також там ідеться, що учасникам перевороту дали наказ стріляти на ураження в усіх, хто перешкоджатиме їхнім діям. Окрім того, вони обговорювали плани щодо захоплення телестудій TRT і CNN Turk та атаки на апартаменти Ердогана.

Водночас єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоханнес Хан заявив у Брюсселі, що влада Туреччини заздалегідь підготувала списки для арештів причетних до спроби військового перевороту в країні, пише «ЄвроПравда». «Списки доступні, а це свідчить про те, що вони були підготовлені й використовувалися на певному етапі, –  наголосив він і додав: – Я дуже стурбований. Це саме те, чого ми боялися».

Окрім того, деякі солдати – учасники заколоту на допитах говорили, що командири запевняли їх, ніби вони беруть участь у військових навчаннях. За словами затриманих військових, вони усвідомили, що відбувається спроба держперевороту, тільки тоді, коли побачили, як люди піднімаються на танки.

         Мета заколотників?

Про те, яку ж мету переслідували заколотники, наразі інформації найменше. Окрім сухого повідомлення військових, що вони беруть управління країною у свої руки, аби забезпечити дотримання конституційних прав громадян, про їхні цілі більше нічого невідомо. Численні експерти та політологи понаписували масу аналітичних матеріалів, де вдало посилаються на історію країни та сучасний баланс сил… Розповідають про те, що в Туреччині це вже не перша спроба перевороту й останні чотири завершилися вдало. Так, у 1980 році у зв’язку з військовим переворотом стратили прем’єр-міністра та міністра закордонних справ. А в недалекому 1997-му військові суттєво відкоригували політику держави, змусивши піти у відставку занадто ісламський, на їхню думку, уряд. Узагалі турецька армія з часів реформ Кемаля Ататюрка (початку ХХ ст.) і була тією силою, яка вела Туреччину наміченим шляхом світської держави, модернізації та демократії на противагу ісламському «відсталому» світогляду. Однак тут варто відзначити одну суттєву деталь: усі військові перевороти армія здійснювала, будучи єдиним монолітом. Цього ж разу це тільки окрема група військових. Та й про причини і мету заколотників згаданий історичний екскурс говорить мало.

Що не влаштовувало цю групу військових у політиці Ердогана та його правлячої партії? Що вони намагалися змінити і яким чином? Наразі ці питання породжують лише туманні відповіді деяких експертів… За твердженням одних, вони виступили проти авторитаризму Ердогана, на переконання інших, за його нібито ісламські погляди. Є думка, що президент Туреччини, який прийшов до влади на гаслах поміркованого ісламізму, у своєму прагненні до автократії перетягнув на свій бік частину військової еліти. Однак решта вирішила дати останній бій… Ще одна версія говорить, що групі радикально налаштованих генералів не сподобалося нещодавнє примирення з Росією. З їхньої точки зору, головнокомандувач нібито прогнувся перед ворогом, та ще й намагається зробити винними за інцидент зі збитим літаком військового пілота і керівництво ВПС. Адже саме генералів військово-повітряних сил сьогодні розглядають як головних організаторів заколоту. Ну і улюблена версія кремлівських пропагандистів – заколот організували США через недавнє зближення турків з Росією.

Про те, що до перевороту нібито причетні Сполучені Штати, відкрито заявляють також окремі турецькі політики. Посилаються на те, що начебто головний натхненник путчу Гюлем досі знаходиться в Пенсільванії. А в неділю за підозрою у причетності до заколоту був затриманий генерал Бекір Еркан Ван, командувач військово-повітряної бази Інджирлик, яку використовує НАТО. До речі, він звернувся до американських офіційних осіб з проханням надати йому притулок, однак отримав відмову. А Держсекретар США Джон Керрі в розмові з главою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу заявив, що твердження про причетність Сполучених Штатів до спроби перевороту в країні є «абсолютною брехнею», і підкреслив, що подібні заяви шкодять відносинам між державами.

         Хто виграв?

Так чи інакше, а турецька влада сьогодні проводить жорсткі заходи з «очищення». Тисячі заарештованих військових – це безпрецедентна в історії країни чистка армії. Тисячі звільнених суддів та поліцейських, нібито якимось чином причетних до заколоту, видаються масштабною чисткою правоохоронної та судової систем. Невдовзі парламент розгляне повернення смертної кари і… За словами багатьох експертів, сьогодні шлях президента до необмеженої влади в країні практично відкритий. Його партія править Туреччиною з 2002 року, але армія завжди була тією контролюючою силою, яка збалансовувала політичне панування Ердогана. Нині ця сила зазнала потужного удару…

Руслан ФАТУЛА